Минулого року 422 людини були притягнуті до кримінальної відповідальності за зраду державі.

Основну частину справ, пов'язаних із злочинами проти національної безпеки, складають випадки державної зради та колабораційної діяльності.

Цю інформацію озвучила в інтерв'ю Укрінформу Наталія Антонюк, заступник голови Касаційного кримінального суду, що входить до складу Верховного суду.

"Основну частину справ, пов'язаних із злочинами проти національної безпеки, складають випадки державної зради та колабораційної діяльності. Так, за статистичними даними, якщо у 2015 році за державну зраду було притягнуто до кримінальної відповідальності двох осіб, то у 2024 році - 300, а у 2025 році - 422 особи", - сказала вона.

Антонюк підкреслила, що особи, які надавали підтримку Росії, не виникли раптово в 2022 році. Чимало з них існували та активно сприяли ворогу набагато раніше. Вони стали основою для противника, виступаючи його очима та вухами як у тилу, так і на передовій.

За її словами, контакти зі спецслужбами Російської Федерації у багатьох фігурантів справ з'явилися задовго до початку повномасштабного вторгнення.

"Ці люди чекали ворога та з перших днів гарячої фази війни розпочали активну допомогу російським спецслужбам і військовим", - наголосила Антонюк.

Вона поділилася, що в її пам'яті залишилися кілька кримінальних справ, де обвинувачені у державній зраді прямо в залі суду заявляли про свою невинуватість, пояснюючи це тим, що не вважають Україну незалежною. Деякі з тих, хто отримав довічне ув'язнення, навіть висловлювали жалкування, що більше не можуть підтримувати агресора.

"Згадую випадок, коли колишній український правоохоронець встановлював фотопастки вздовж залізничної колії на Одещині, в портах Одеси та Чорноморська, передаючи отриману інформацію в режимі реального часу російським спецслужбам. Таким чином, він створив систему "оповіщення" про переміщення військової техніки залізницею. Ця система деякий час функціонувала успішно, надаючи ворогу важливі дані. В суді першої інстанції обвинувачений відверто висловив своє шкоду лише про те, що його затримали, оскільки він сподівався на більшу вигоду для ворога. Під час розгляду справи в касаційному суді стало очевидно, що він прагнув бути обміняним у рамках угод між Україною та Росією. Проте, Росія не виявила бажання обміняти його, і він залишився відбувати покарання в Україні", - зазначила суддя.

Як повідомлялося, 13 лютого під час Пленуму голова Верховного суду Станіслав Кравченко повідомив, що протягом минулого року ВС розглянув 91 тис. справ, що на 4 тис. більше, ніж у попередньому році.

Найбільше справ, які розглянув Верховний суд, стосувалися адміністративного судочинства – 57 тисяч, тоді як справ цивільного судочинства налічувало 18 тисяч. У сфері господарського судочинства було розглянуто близько 10 тисяч справ, а кримінального – 7 тисяч.