Тетяна Бережна: Організації, які братимуть участь у реалізації ініціативи "Тисячовесни", матимуть можливість отримати статус критично важливих та забезпечити бронювання.

Віцепрем'єрка з гуманітарних питань, яка також обіймає посаду міністерки культури, переконана, що ця програма повинна стати основою для систематичних інвестицій в українську культуру, її еволюцію та представлення на міжнародній арені.

12 серпня в Івано-Франківську стартував фінальний етап національної ініціативи з підтримки української культури "Тисячовесна". Під час заходу з 12 по 16 серпня проходитимуть пітчинги, на яких учасники представлять свої проєкти. Оголошення переможців відбудеться 16 серпня, а їхня кількість буде визначена експертами. Вони внесуть результати голосування в автоматизовану систему, після чого буде розраховано бюджет для проєктів, які отримали найбільшу підтримку.

"Проте в подальшому вони можуть переоцінити ухвалене рішення і висловити своє остаточне думку в завершенні процесу. Кожен експерт повинен усвідомлювати відповідальність за прийняте рішення", -- зазначила віцепрем'єр-міністр з гуманітарної політики та міністр культури України Тетяна Бережна.

У бесіді з "Детектором медіа" пані Тетяна поділилася деталями щодо продовження програми, стратегією повернення фінансів державі та економічними показниками, що підтверджуватимуть успішність реалізації ініціативи "Тисячовесни".

Шановна Тетяно, які ваші основні сподівання від старту проєкту "Тисячовесна" та подальшої співпраці з творцями ініціатив?

-- Створиться багато нових партнерств, нових ідей. Попри все, звісно, ми маємо досягти цілі, яку перед собою поставили: відібрати ті культурні продукти, які дійсно мають величезну цінність для розвитку української культури та всієї галузі, а також для того, щоб українська культура стала помітнішою за кордоном. Тому очікування таке, що сьогодні й протягом наступних п'яти днів ми відберемо дійсно якісні, гідні проєкти, які будуть реалізовані та побачені публікою.

Ознайомтеся також з: Проблемні аспекти "Тисячовесни"

Які економічні параметри слід враховувати для оцінки успішності проєкту? Яким чином ви плануєте розробити стратегію для оцінки досягнень та впливу?

Ми визначили три ключові показники, за якими будемо оцінювати наш проєкт після його реалізації. Перший, і, безумовно, найбільш вимірювальний, — це кількість людей в Україні, які матимуть змогу ознайомитися з цим культурним продуктом. Це можуть бути, наприклад, прослуховування відібраної музики або касові збори фільмів. Також важливо, які саме платформи будуть використані для поширення цього контенту. Крім того, ми враховуватимемо обсяг міжнародного фінансування, що буде залучено для реалізації цих проєктів.

Другим ключовим показником успіху для нас є еволюція індустрії. Ми усвідомлюємо, що 4 мільярди гривень, які незабаром надійдуть на ринок, стануть основою для створення численних робочих місць і сприятимуть збільшенню податкових надходжень. Це справжній імпульс для розвитку галузі.

Третій, і на мою думку, найважливіший критерій. Безумовно, можна взяти до уваги кількість переглядів, обсяги створених продуктів або рівень співфінансування, проте найсуттєвішим є вплив, який матиме цей культурний продукт на українське суспільство. Ми виходимо з того, що перед початком ініціативи було проведено дослідження споживання контенту. За його результатами, 71% українців споживає російський контент. Тому наступного року ми плануємо повторно провести вимірювання, щоб порівняти з нинішніми даними і з'ясувати, чи відбулися якісь зміни.

Ми розуміємо, що не тільки проєкт "Тисячовесна" впливатиме на цей показник, але вона точно матиме на нього дуже великий вплив. І, звісно, ми подивимося, чи дійсно на ринку стало більше якісного українського культурного продукту, який дозволить українцям ефективно протидіяти інформаційним загрозам, плекати власну ідентичність і мислити українськими сенсами.

-- А чи може рік бути достатнім періодом для того, щоб цей показник проявився?

-- Звісно, державна інвестиція в культуру -- це дуже довгостроковий проєкт. Ми ж погоджуємося, що є такі українські фільми (скажімо, "Тіні забутих предків"), які були зняті десятки років тому, але, тим не менше, коли людина їх дивиться сьогодні, вона відчуває ті самі речі, про які я говорила: українські сенси, українську ідентичність і ще глибше розуміє, хто ми такі, українці. Тому ми однозначно хочемо, щоб у процесі реалізації "Тисячовесни" створювалися такі фільми, серіали та виставки, які будуть актуальними для нас у наступні кілька років, але водночас не втратять своєї цінності для наших дітей і майбутніх поколінь. Саме таку спроможність і має якісний культурний продукт.

Варто зазначити, що в даний момент ми займаємося розробкою культурного продукту в кількох напрямках. Відповідно до умов проєкту, автори не можуть миттєво реалізувати всі ідеї. Що стосується аудіовізуальних шоу та відео для соціальних мереж — це ті сфери, в яких ми отримали чимало заявок, і вже до кінця року ми очікуємо побачити готові продукти. Це частина правил нашого проєкту. Тому, на мою думку, наступного року в цей час ми зможемо провести перші оцінки. Звісно, багато проєктів ще залишатимуться в стадії розробки, а деякі продукти з'являться лише у 2028 році. Проте, я впевнений, що через рік ми зможемо зафіксувати перші помітні результати.

Тому я думаю, що ініціатива має бути циклічною та системною. Зараз ми маємо фінал проєкту "Тисячовесна-2026". Щойно ми підпишемо всі договори й почнемо фінансування, ми з командою одразу почнемо робити все для того, щоб запустити "Тисячовесну-2027". Як говорив наш президент, "Тисячовесна" у 2027 році обов'язково буде, там також будуть представлені книги й онлайн-ігри. Зараз ми працюємо над тим, щоб перший сезон пройшов настільки вдало, аби фінансування на наступний рік для ініціативи стало ще більшим. Сподіваюся, нам усе вдасться. Відповідно, якщо такими нашаруваннями проєкт діятиме в наступні роки, я думаю, що результат буде дуже помітним.

Чи працюєте ви над створенням систем повернення інвестицій у бюджет? Іншими словами, чи передбачені механізми, які дозволять повернуті кошти державі використовувати для повторних вкладів у наступні етапи проєкту?

-- Так, ми повідомили про це нашим учасникам, вони всі чудово розуміють умови, які на них чекають. Держава безпосередньо зацікавлена в тому, щоб культурний продукт був успішним і заробляв. Тому частина доходу, який зароблять переможці, буде повертатися до державного бюджету. Це дійсно важливо, адже саме це створить передумови для фінансування ініціативи у майбутньому. Тобто сьогоднішній успішний продукт інвестує в те, щоб хтось створив успішний продукт у наступні роки.

-- А є якийсь конкретний відсоток повернення коштів, який ви очікуєте отримати за рік?

-- Ми чітко усвідомлюємо ризик, що далеко не весь культурний продукт буде комерційно успішним. Але відповідно до правил проєкту, учасник укладатиме договір про сплату прибутків, яким визначатимуться механізм і умови сплати прибутків (частини прибутків) від комерційного використання фільмів, серіалів, інших проєктів і творів до повного повернення отриманих із державного бюджету коштів. Мова про повернення 50 % від прибутку, до моменту повернення державного фінансування. Це стосується комерційних проєктів. Водночас є продукти, які, ми заздалегідь розуміємо, будуть некомерційними. І тут ми не хочемо вимагати повернення коштів у якихось жорстких цифрах. У разі відчуження майнових прав інтелектуальної власності на фільми, серіали, інші проєкти та твори третім особам обов'язок щодо сплати на користь держави відповідних прибутків (частини прибутків) переходить до набувача прав, із яким укладається відповідний договір.

-- Чи можна очікувати повернення умовно 50%?

-- Повернення не є метою, нам головне дотримуватися першочергових цілей ініціативи "Тисячовесни". Хотілося б, щоб перша "Тисячовесна-2026" показала результат. Важко прогнозувати у відсотках, можливо, це буде й 50% успішних випадків, адже всі заявки у нас просто фантастичні й дуже класні. Але ми розуміємо, що в країні триває війна, і на процеси можуть впливати різні форс-мажори. Тому зараз цей показник важко зафіксувати. Але, звісно, хотілося б, щоб фінансування "Тисячовесни" на наступний рік було більшим, ніж нинішні 4 мільярди гривень.

* Ознайомтеся також: Готові до старту перед фінальним етапом

-- Які головні ризики ви бачите в реалізації проєктів?

Розпочну з того, що ми розробили правила та структуру проєкту таким чином, щоб фінансувати лише ті продукти, які дійсно мають потенціал для реалізації. Всі команди, які не впоралися з вимогами, були відсіяні ще на другому етапі конкурсу. Проте ми не можемо ігнорувати загальну ситуацію в країні, яка може суттєво вплинути на процес виробництва культурних продуктів. У наших учасників можуть виникнути різноманітні непередбачені обставини. Проте, ще раз підкреслюю, що правила проєкту були створені з метою мінімізувати ці ризики вже на етапі відбору.

Ще один важливий аспект: ми прагнемо, аби проєкт "Тисячовесна" не залишався замкнутим на межах нашої країни. Для нас надзвичайно важливо, щоб створений культурний продукт став відомим за межами України. У нас є спеціальні платформи, які цьому сприятимуть. Наразі ми активно готуємося до реалізації культурних сезонів в Україні, Німеччині та Ірландії. Вже сьогодні, аналізуючи проєкти "Тисячовесни", ми розмірковуємо, які культурні продукти з нашого майбутнього репертуару зможемо представити на цих міжнародних аренах. Ми готуємо авторів до тісної співпраці з нами на глобальних платформах, щоб вони могли презентувати свої роботи за кордоном.

Ми ставимо за мету створити продукт, орієнтований на експорт, а не лише обмежений українською аудиторією в межах країни або українською діаспорою та тимчасовими мігрантами за кордоном. Насправді, ті ідеї та цінності, які ми можемо передати іноземцям через наші культурні продукти, є важливою складовою нашої стійкості, майбутньої перемоги та глобальних досягнень, яких ми прагнемо.

-- Чи є якась конкретна стратегія промоції на міжнародних платформах, міжнародних каналах і провідних іноземних медіамайданчиках?

Ми розробили чітку стратегію, важливою складовою якої є залучення міжнародних фахівців до третього етапу "Тисячовесни". Ці експерти представляють авторитетні інституції з інших країн, подібні до нашого Держкіно. Вони мають глибоке розуміння європейських та світових ринків і знають, які фільми чи театральні проекти зможуть зацікавити глядачів у своїх країнах. Їхня роль полягає в коментуванні під час відбору та допомозі українським спеціалістам в ідентифікації справді перспективних проектів із потенціалом для експорту.

Наступним етапом нашої стратегії є активна участь України в ряді важливих культурних та політичних заходів за межами країни. Як відомо, ми постійно присутні на Венеційській бієнале, а також на великих книжкових та престижних кінофестивалях, що проходять щорічно — як на масштабних, таких як Венеція чи Торонто, так і на менших, локальних подіях. Ми докладаємо зусиль, щоб продукти, створені в рамках ініціативи "Тисячовесни", обов’язково були представлені на цих платформах.

Ще однією суттєвою складовою нашої міжнародної діяльності є великомасштабні політичні події, такі як Світовий економічний форум у Давосі, Конференція з питань відновлення України (URC) та Мюнхенська безпекова конференція. Часто ці заходи є необхідними для того, щоб дискусії на теми безпеки, оборони та економіки були підкріплені виразною та зрозумілою культурною складовою.

Коли ми відвідували URC у Гданську, ми влаштували експозицію живопису та фотографій, що ілюстрували, як Україна справлялася з блекаутами і енергетичною кризою. Багато іноземців не мали уявлення про реальні випробування, які проходять звичайні люди, і про те, як їх переживає наша творчість. Вони оглядали цю виставку і відкривали для себе абсолютно нові аспекти нашої реальності.

Наприклад, кожні п'ять років проходить Всесвітня виставка Експо (World Expo). Минулого року вона відбулася в Осаці, Японія, де ми представили вражаючий павільйон, присвячений українським цінностям, що не підлягають продажу. Цей павільйон привернув увагу мільйонів відвідувачів з різних куточків планети. Відгуки японців були неймовірними. Вони висловлювали свою думку так: "Тепер ми зрозуміли, хто такі українці. Ми знаємо ваші цінності. Ми усвідомлюємо, що вам можна довіряти, з вами варто будувати довгострокові партнерства, у вас є потенціал для інвестицій і підписання серйозних угод". І все це вони сказали, просто побачивши наш павільйон, який став значним та успішним культурним проектом. Це і є реальні результати нашої міжнародної стратегії, яку ми маємо намір продовжувати.

І тепер у межах "Тисячовесни" ми шукаємо культурні продукти у сфері візуального мистецтва, які зможемо представити на подібних майданчиках, або короткі фільми, які зможуть розказати світові про Україну.

Чи сприятиме це в майбутньому залученню фінансових донорських коштів для подальшої підтримки ініціативи "Тисячовесна"?

Вся міжнародна фінансова підтримка спочатку надходить до загального державного бюджету, а вже потім розподіляється на різноманітні цільові бюджетні програми, такі як безпека, соціальні потреби чи культура. Звісно, в рамках цього загального фонду складно точно відстежити, звідки походить кожна окрема гривня чи євро від донорів та на що вони спрямовані. Проте, ми можемо з упевненістю стверджувати, що значна частина коштів, які міжнародні партнери надали Україні у вигляді матеріальної або фінансової допомоги, врешті-решт була залучена і для фінансування проєкту "Тисячовесни". Тому ми маємо повне право відкрито заявляти про це — міжнародні донори вже сьогодні непрямо підтримують цю ініціативу.

Створення окремого автономного фонду, призначеного виключно для потреб культури, є завданням, що має певні бюрократичні складнощі, проте це абсолютно здійсненне. Ми активно рухаємося в цьому напрямку. Як вам відомо, існує Фонд української культурної спадщини. При формуванні його початкової структури ми чітко вказали, що частина бюджету цього фонду може бути офіційно виділена на підтримку і розвиток креативних індустрій. Також ми наголошуємо нашим західним партнерам на зустрічах: якщо ви плануєте інвестувати в українські креативні індустрії та прагнете отримати прозорі результати, у майбутньому реалізуйте це фінансування безпосередньо через наші спеціалізовані фонди.

Щоб залучити ширшу аудиторію та забезпечити максимальну видимість проєктів, необхідно впроваджувати ефективні стратегії дистрибуції та просування. Чи існують якісь заохочення для приватних підприємств? Можливо, варто розглянути варіанти квотування чи надання пільг у кінотеатрах?

Відзначу практичний підхід: ми врахували це в процесі бюджетування. Команди мають можливість включати до своїх проєктів варіанти та інструменти для дистрибуції. Бюджетні кошти, отримані ними як підтримка від держави, можуть бути спрямовані на покращення просування їх культурних продуктів як в Україні, так і за її межами. З боку держави ми пропонуємо, наприклад, доступ до українських посольств за кордоном та спрощений контакт із промоутерськими командами. Усе це стане частиною пакету підтримки для наших переможців, включаючи спільну участь із державою у важливих міжнародних заходах. Таким чином, ми готові надати державні ресурси та можливості, але, звісно, багато в чому буде залежати від самих учасників, які отримають фінансування для промоції.

Щодо стимулювання бізнесу, який безпосередньо займається виробництвом або розповсюдженням продукту, ми не розробляли жодних специфічних механізмів. Я з великою повагою ставлюсь до концепції "невидимої руки ринку" та принципів ринкової економіки. Найуспішніші проєкти, на які орієнтовані всі елементи нашої ініціативи, мають величезні шанси на успішну самостійну презентацію в кінотеатрах. Ми не вводимо жодних особливих преференцій чи квот.

Скажу про єдине: для нас критично важливо, щоб запущені культурні продукти були гарантовано створені та доведені до фіналу. Саме тому, коли ми в Міністерстві культури оновлювали та затверджували галузеві критерії визначення підприємств критично важливими для економіки в особливий період, ми внесли туди окремий спеціальний пункт. Тепер підприємства, установи чи організації, які безпосередньо задіяні у створенні проєктів у межах президентської ініціативи "Тисячовесна" (за договорами вартістю від 100 тисяч гривень), отримують офіційне право на визнання своєї критичності та, відповідно, на подальше бронювання працівників. Це надзвичайно вагома річ і серйозний практичний інструмент підтримки, який дозволяє вберегти ключові творчі команди й дати їм можливість спокійно працювати в умовах воєнного стану.

-- Чи передбачено механізм оскарження для тих учасників, які не виграють і не отримують перемоги на пітчингу?

-- Спеціальної процедури оскарження результатів конкурсу як такої у нас немає. Звісно, тут діють загальні юридичні правила. Рішення про визначення переможців конкурсів приймається Мінкультом шляхом видання відповідних наказів.

А що станеться, якщо компанії виграють, але згодом не зможуть випустити продукт, відмовляться від виграшу або не укладуть угоди? Чи будуть ці фінансові ресурси передані іншим учасникам конкурсу, чи залишаться в резерві до наступного року?

-- Перед укладенням договору на виконання робіт переможець тендеру має право відмовитися від реалізації проєкту. Після отримання авансової оплати, якщо переможець не надає щоквартально акт приймання частково виконаних робіт (наданих послуг) та проміжний звіт про використання коштів відповідно до затвердженого кошторису, аванс підлягає поверненню.

У випадку, якщо залишаться невикористані бюджетні кошти, зокрема, у ситуації, коли переможець конкурсу відмовляється від підписання договору або виникають інші обставини, які ускладнюють виконання проєкту, конкурсні комісії матимуть можливість на окремому засіданні повторно оцінити проєкти від інших учасників конкурсу.

У випадку, якщо виникнуть наведені обставини, Міністерство культури України ініціює скликання засідання відповідної конкурсної комісії для обговорення можливості надання додаткових пропозицій стосовно визначення переможців конкурсу за рахунок залишків невикористаних бюджетних коштів.

Чи готуєтеся ви наразі до "Тисячовесни-2"? Які зміни плануються на наступний рік, враховуючи досвід цьогорічного заходу?

Насправді, вся команда на всіх рівнях — від представників міністерства до спеціалістів, які займаються супроводом та модерацією пітчингів — уважно фіксує усі побажання. Для нас надзвичайно важливо, щоб конструктивні пропозиції, зокрема від самої культурної спільноти, були враховані в майбутньому. Це є нашим основним пріоритетом. У цьому сезоні ми зіткнулися з ситуацією, коли до третього етапу пройшла фактично половина всіх заявників. Це призвело до значного навантаження на експертів. Тому в майбутньому ми плануємо вдосконалити критерії, щоб до етапу пітчингу (третього етапу) потрапляли лише найбільш вартісні та сильні проєкти.

Окрім того, що у наступному сезоні почне фінансуватися новий вид культурного продукту -- книговидання, ми також плануємо переглянути критерії потрапляння проєктів до другого етапу.

Як тільки повністю завершиться перший сезон, ми дістанемо всі наші блокноти з нотатками й матимемо кілька місяців наприкінці року для того, щоб якісно переналаштувати правила проєкту "Тисячовесна-2027".

-- На ваш погляд, у майбутньому може збільшитися сума фінансування? Чотири мільярди гривень -- це не остаточна межа для наступних років?

Ми щиро віримо, що Президент, Премʼєр-міністр, Уряд та всі громадяни України зможуть на власні очі оцінити успіхи першого сезону програми "Тисячовесни". Сподіваємося, що в наступному році у бюджеті буде передбачено більшу фінансову підтримку. Це відкриє можливості для розвитку нових ініціатив і значного розширення вже існуючих.

Яка сума, на вашу думку, повинна бути передбачена в бюджеті для досягнення цієї мети?

Я бажаю, щоб фінансування культури було збільшене та відповідало важливості, яку культура має для нашої країни. Говорячи про стратегічну стійкість України, ми повинні забезпечити, щоб витрати на культуру відповідали викликам, з якими ми стикаємося, і не були нижчими за ті ресурси, які на ці цілі виділяє Росія.

Держава-агресорка вже давно використовує культуру як засіб для реалізації своїх політичних цілей, пропаганди та впливу. Тому Україні не слід обмежувати інвестиції в культуру лише залишковим принципом. Нам необхідно активно розвивати конкурентоспроможний український культурний продукт, підтримувати творчих особистостей, поліпшувати інфраструктуру та систематично популяризувати українську культуру на міжнародній арені.

Сьогодні ми маємо початкові 4 мільярди гривень, проте я впевнена, що в майбутньому ця сума повинна значно зрости. Для мене орієнтир тут досить простий: Україна повинна інвестувати в культуру не менше, ніж країна-агресор. Це питання не лише культури, а й нашої національної безпеки, ідентичності та здатності протистояти російському впливу.

Знаєте, я б дуже хотіла, щоб бюджет Міністерства культури у перспективі дорівнював бюджету Міністерства освіти чи Міністерства охорони здоров'я. Я щиро вважаю, що культура є настільки ж важливою та стратегічною сферою для держави, як освіта чи медицина. Зараз ми маємо стартові 4 мільярди гривень, але на майбутнє закладаємо значно більше. Не буду казати у скільки саме разів більшу, щоб, як кажуть у нас в Івано-Франківську, заздалегідь не наврочити.