Економічний огляд: збільшення фінансування для педагогів та нові ініціативи від Європейського Союзу.
Українці мають від держави більше підтримки, але витрати на життя теж зростають
В Україні триває підвищення зарплат педагогам, а також росте розмір стипендій для студентів, у той час як країна отримує нові кошти на репарації. Проте, наші співгромадяни стикаються з численними фінансовими труднощами: ціни на житло в найбільших містах не зупиняються на зростанні, а для багатьох придбати власну квартиру залишається тільки мрією на далеке майбутнє.
Вчителям – підвищення заробітної плати, а студентам – фінансова підтримка у вигляді стипендій.
До початку нового навчального року залишаються лічені тижні, і цьогоріч підготовка системи освіти полягає не лише в облаштуванні укриттів. Не менш важливо, з яким ресурсом школи та університети входитимуть у цей період і як держава зможе підтримати тих, хто навчає та навчається.
Основною фінансовою новиною цього тижня стало рішення про підвищення зарплат для вчителів. Починаючи з 1 вересня, заробітна плата педагогів зросте на 20%. За інформацією Міністерства освіти і науки, це вже другий етап підвищення оплати праці. Усього на освітню субвенцію для загальноосвітніх закладів виділено 57,4 мільярда гривень, що дозволить фінансувати 465 тисяч посад педагогічних працівників.
Зміни торкнуться й студентів, оскільки їхні стипендії в професійних, фахових передвищих та вищих навчальних закладах зростуть вдвічі. Одночасно держава продовжить реалізацію програми грантів для навчання.
Проте фінансування цього напрямку – лише одна зі складових підготовки. Українські навчальні заклади, включаючи школи та дитячі садки, знову повинні зустріти новий навчальний рік в умовах війни, що робить питання безпеки надзвичайно актуальним. Зокрема, укриттями забезпечено 11 375 шкіл, що дозволяє охопити близько 80% учнів. Додатково для 500 навчальних закладів заплановано виділити 1,2 мільярда гривень для зміцнення енергетичної стійкості.
Проте просто наявність не гарантує якість, тому питання відповідності освітнього середовища нормам безпеки є надзвичайно важливим. У першій половині 2026 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснила 7 437 перевірок і виявила порушення медико-санітарних норм у 4 141 навчальному закладі. Це означає, що 56% перевірених установ мали зафіксовані недоліки.
Найчастіше фахівці звертали увагу на санітарний стан приміщень, безпечність перебування дітей, зокрема в укриттях, а також дотримання гігієнічних вимог. За результатами перевірок закладам надали 3 967 пропозицій щодо усунення недоліків.
Попри все, підготовка до нового навчального року триває, тож час для усунення бодай частини недоліків ще є. А разом із новими укриттями, посиленням енергостійкості та фінансовою підтримкою це дає підстави сподіватися, що 1 вересня українські діти зможуть повернутися до навчання у безпечніших умовах.
€1,4 МЛРД ВІД ЗАМОРОЖЕНИХ РОСІЙСЬКИХ АКТИВІВ ДЛЯ УКРАЇНИ
Європейський Союз передасть Україні ще 1,4 мільярда євро отриманих від доходів за замороженими російськими активами. Простіше кажучи, самі активи залишаються заблокованими, а Україна отримує прибуток, який вони генерують. Це вже четвертий такий трансфер. Він охопить доходи, накопичені у другій половині 2025 року. Загалом із моменту замороження російських активів ЄС отримав близько 8 мільярдів євро.
Більшу частину нового траншу, а саме 95%, використають для підтримки нашої країни через Механізм кредитної співпраці з Україною (ULCM), а 5% - через Європейський фонд миру (EPF). ULCM надає безповоротну підтримку, щоб допомогти Україні сплатити кредит макрофінансової допомоги від ЄС, вплачений упродовж 2025 року, а також позики від двосторонніх кредиторів Групи Семи в межах ініціативи "Механізм додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України" (ERA). Загальний обсяг кредитної підтримки за цим механізмом - 45 млрд євро. Водночас EPF допомагає Україні задовольняти її нагальні військові та оборонні потреби.
Для держави це має ключове значення, оскільки виступає додатковим джерелом фінансування. Європейська комісія чітко підкреслює, що ці кошти повинні сприяти підтримці української державності, збереженню основних публічних послуг та задоволенню оборонних вимог.
"Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільше потрібні: на підтримку Української держави, збереження основних державних послуг та підтримку хоробрих Збройних Сил України. Наша відданість перемозі та свободі України є непохитною", - наголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Країни Європейського Союзу використовують доходи від заморожених активів Центрального банку Росії для підтримки України. Ці активи зберігаються в європейських депозитаріях, зокрема в Euroclear. Загальна вартість заморожених активів Банку Росії в країнах ЄС та G7 складає приблизно 210 мільярдів євро. Україна отримує саме ті доходи, які виникають від цих інвестицій.
Механізм фактично перетворюється на самостійне джерело підтримки для нашої країни, оскільки російські активи залишаються замороженими, а прибутки з них вже сприяють фінансуванню державних потреб України. В умовах війни, коли бюджет стикається з постійними викликами, кожен такий ресурс є важливим.
Скільки часу знадобиться для накопичення коштів на квартиру в Україні?
Для тих українців, котрим не пощастило отримати у спадок житло, актуальним залишається питання: скільки власного доходу доведеться віддавати за дах над головою. Ринок житла залишається динамічним, але доступність квартир помітно відрізняється залежно від міста. Десь основний удар припадає на оренду, а десь навіть купівля квартири за пільговою іпотекою залишається складною.
Згідно з останнім звітом експертів у сфері нерухомості за другий квартал, найвищі ціни на оренду однокімнатних квартир спостерігаються в Ужгороді, де місячна вартість становить близько 22,5 тисячі гривень. У Львові середня ціна коливається близько 21 тисячі, тоді як у Києві та Івано-Франківську вона складає приблизно 18 тисяч. Водночас, орендна плата продовжує зростати практично в усіх регіонах країни.
Особливо показово, що найбільші темпи зростання зафіксували не там, де житло найдорожче. У Харкові ціна оренди однокімнатної квартири за рік зросла приблизно на 75%, у Запоріжжі - на 60%, у Кропивницькому - на 36%. Однак у грошах ці міста все ще суттєво поступаються центрам західних областей, адже у Харкові медіанна вартість оренди однокімнатної квартири - становить приблизно 7 тисяч гривень, а в Запоріжжі - близько 8 тисяч.
Якщо розглядати не лише вартість оренди, а й співвідношення ціни оренди до рівня зарплат, ситуація виглядає більш красномовно. Середня вартість оренди двокімнатної квартири в Ужгороді становить близько 33,8 тисяч гривень на місяць, що відповідає приблизно 114% середньої заробітної плати в регіоні. У Львові та Києві оренда такої ж квартири забирає близько 80% середнього доходу. Це означає, що для одного працівника з типовою зарплатою таке житло стає практично недоступним без наявності додаткового доходу в родині або інших фінансових ресурсів.
Схожа ситуація і з купівлею. Найдорожчі однокімнатні квартири на вторинному ринку у Львові - близько 72 тисяч доларів. У Києві медіанна ціна становить близько 69,9 тисячі доларів, а в Ужгороді - 67,5 тисяч. Якщо ж йдеться про більші квартири, лідером є столиця, де двокімнатна коштує близько 106 тисяч доларів, а трикімнатна - в середньому 155 тисяч.
Не важко підрахувати, що для купівлі однокімнатної квартири у Львові та Ужгороді за середньомісячну заробітну плату знадобиться приблизно 8,6 року, якщо людина не витрачає жодної гривні на повсякденні витрати і зберігає весь свій дохід. У Києві цей термін складає близько 7,5 років, а в Івано-Франківську – приблизно 5,9 року.
Іншим критерієм доступності є державна ініціатива "єОселя". Завдяки цій програмі можна отримати можливість купити житло з пільговими умовами іпотеки. Проте, перед тим як скористатися нею, покупцеві необхідно зібрати кошти на початковий внесок, а потім регулярно здійснювати щомісячні виплати за кредитом.
Згідно з даними експертів, середня вартість найнижчої готової однокімнатної квартири, яка відповідає критеріям програми, становить близько 2,4 мільйона гривень в Ужгороді, 2,5 мільйона в Києві та 3,1 мільйона у Львові. Однак варто зазначити, що найдешевша квартира не завжди означає найзручнішу іпотечну пропозицію. Наприклад, для придбання житла в Києві необхідно сплатити перший внесок, який становитиме приблизно 383 тисячі гривень. Це відповідає середній зарплаті киянина за близько 11 місяців, а після сплати податків ця сума може бути навіть більшою. У Львові ж початковий внесок становить приблизно 838 тисяч гривень, що є еквівалентом понад двох років середнього доходу, якщо повністю відкладати зарплату.
Не менш важливим є аналіз щомісячних витрат. За оцінками експертів, умовний платіж за програмою "єОселя" складає близько 34% середньомісячного доходу в Києві. В Ужгороді цей показник досягає приблизно 75%, а у Львові - близько 83%. Це свідчить про те, що в Києві співвідношення щомісячного платежу до середньої зарплати є більш вигідним для позичальників. Хоча житло в столиці коштує дорожче, середні доходи там також вищі. Натомість у Львові висока вартість нерухомості значно більше обтяжує бюджет сімей.
Ринок нерухомості в сегменті новобудов продовжує демонструвати активний розвиток. Згідно з останніми даними, у липні середня мінімальна вартість квадратного метра становила близько 67,5 тисяч гривень у Львові, 58,9 тисяч у Києві, 52 тисячі в Одесі та 43,3 тисячі гривень в Івано-Франківську.
Внаслідок цього "житлове питання" перетворюється на проблему не лише ціни, але й доступності. Це особливо важливо, коли врахувати, скільки заробляє конкретна людина, які ціни на нерухомість в її місті та яку частину сімейного бюджету потрібно витратити, щоб мати можливість називати це житло своїм.
