Експерт повідомляє, що дві третини теплогенераційних потужностей Києва зазнали руйнувань.

Нормативи щодо теплопостачання в Києві можуть бути скорочені, що змусить мешканців покривати нестачу тепла за рахунок електричного обігріву.

Через атаки російських загарбників у Києві 3 листопада тимчасово припинилося постачання як гарячої, так і холодної води. В той же час, 2 листопада у столиці розпочався опалювальний сезон для житлових будинків. У численних районах міста деяким мешканцям довелося вимкнути опалення разом із водопостачанням.

Водопостачання та опалення тісно пов'язані між собою, каже в розмові з УНІАН енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв. Щодо води, то проблеми з нею взимку загрожують більше правому берегу, особливо - мешканцям висотних поверхів.

Опалення житлових приміщень у зимовий період також стане викликом. Фахівець поділився інформацією про те, які категорії людей можуть стикнутися з найсерйознішими труднощами в цій сфері.

Вчора в Києві спостерігали за відключенням водопостачання, яке торкнулося і холодної води. Чи є це відповідальністю місцевої влади або ж водоканалу? Що можуть очікувати мешканці столиці в найближчому майбутньому?

"Київводоканал" - акціонерне товариство, його контрольний пакет акцій - у територіальної громади міста Києва. Тобто частка управління належить міській раді. Але там є і приватні інвестори, дві компанії - одна зареєстрована на Кіпрі, інша - у Великій Британії. Тому це спільна відповідальність і приватного інвестора, і Київської міської ради.

Спільними зусиллями вони мали створити програму енергомодернізації для водопостачального підприємства, що передбачала встановлення великих когенераційних установок або когенераторів для забезпечення роботи насосних станцій. Це повинно було гарантувати, що навіть під час відключень електрики насосні системи продовжать функціонувати, забезпечуючи киян водою. Експерти піднімали це питання ще з початку літа, але їх рекомендації залишилися без уваги.

Отже, жителі Києва можуть підготуватися до того, що гаряча вода буде практично відсутня, а з подачою холодної можуть виникнути перебої через відключення електрики – чи не так?

Так, ми побачили, що від електропостачання буде залежати стабільне водопостачання і тиск. І незалежно, лівий це чи правий берег. На лівому простіше - бо водозабір і водопідготовка знаходяться на лівому березі Києва. Тому, в першу чергу, воду дають на лівий берег - це район Троєщини, а потім вже закінчуючи Осокорками і Дарницьким районом.

Не слід забувати, що ворог намагається завдати удару по мостах. Важливо пам’ятати, що ключові водогони прокладені саме під цими мостами, які забезпечують доставку води з лівого берега на правий через водозабори. Тобто, коли мости зазнають руйнувань, це не лише пошкоджує транспортну інфраструктуру. Це також впливає на системи теплопостачання, наприклад, від ТЕЦ-5 на лівому березі або ТЕЦ-6 на Троєщині, які живлять правий берег. Аналогічна ситуація стосується електропостачання, передачі електричної енергії та водопостачання.

Найсерйозніші труднощі з водопостачанням виникають у мешканців верхніх поверхів багатоповерхівок.

Безумовно. У нас вся система тиску теплопостачання і водопостачання розрахована на 5-9 поверхів. Якщо у вас сучасна забудова, яка має свою власну насосну групу - зона відповідальності "Київводоканалу" або "Київтеплоенерго" закінчується на так званій межі балансової належності - це вхідний загальний лічильник на будинок. Далі це відповідальність або керуючої компанії, або ОСББ.

Зрештою, мешканці змогли забезпечити насосну станцію надійним водопостачанням, що дозволило підтримувати стабільність як води, так і тепла на 24-26 поверхах багатоповерхових будівель, навіть у умовах низького тиску по всьому місту.

Якщо зараз такі проблеми з холодною і гарячою водою - чи не означає це, що будуть проблеми і з опаленням? Опалювальний сезон мав розпочатися в Києві 2 листопада....

Наше місто отримує тепло від трьох ключових теплоелектроцентралей: приватної ТЕЦ-4, яка знаходиться в занедбаному стані, а також комунальних ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Основним напрямком їх діяльності є виробництво електричної енергії, що робить їх фінансово вигідними.

Власне, наша інфраструктура для гарячого водопостачання та теплопостачання функціонує як система охолодження комунальних теплових електростанцій у зимовий час. Під час генерації електричної енергії турбіни виробляють значну кількість тепла, яке потім використовується для обігріву житлових приміщень та підігріву води для споживачів, - повідомляє УНІАН.

Зараз на них немає генерації (після обстрілів у січні 2026 року ТЕЦ більше не в змозі виробляти електроенергію, - УНІАН) - ворог повністю зруйнував або суттєво пошкодив в Києві турбінне господарство.

Відповідно, ці об'єкти мають працювати у вигляді великих комунальних котелень - і це буде збитково для міста Києва. Виходячи з такої особливості системи гарячого водопостачання, будуть даватись мінімальні тиски, щоб зменшити навантаження на міський бюджет.

У зв'язку з цим, наступний опалювальний сезон обіцяє бути складним. Зрештою, спостерігатиметься зростання споживання електроенергії в домогосподарствах, оскільки людям доведеться додатково обігріватися через недостатньо високу температуру теплоносія та гарячої води.

Яка температура в київських квартирах очікується взимку?

Ефективність системи теплопостачання залежить від її організації. У старих будівлях ситуація зазвичай краще, оскільки навіть при мінімальному тиску теплоносій зможе рівномірно розподілятися від першого до п'ятого поверху. У нових будинках, якщо насосна група працює неактивно або відсутнє електроживлення, нижні поверхи можуть отримувати достатнє тепло. Проте верхні поверхи, без електрики та резервних джерел живлення, можуть залишитися без належного обігріву і стати холодними.

На сьогоднішній день стандартна температура в квартирах багатоквартирних будинків становить 18°С. Існує ймовірність, що ці нормативи для Києва можуть знижуватися через значні руйнування теплогенерації, які торкнулися приблизно двох третин міста.

Станіслав Ігнатьєв є українським дослідником і фахівцем у сфері енергоефективності.

Він має ступінь доктора технічних наук, обіймає посаду професора та очолює Раду Української асоціації з відновлювальної енергетики.

Широкій аудиторії він відомий як фахівець аналітичного центру "Український інститут майбутнього", де займається аналізом питань енергетичної безпеки та розробкою стратегій для розвитку цієї сфери.

Отримав освіту в Харкові, здобувши диплом у Харківському національному університеті імені Каразіна та юридичній академії, а також продовжив навчання за кордоном, де здобув ступінь PhD у Дрезденському технічному університеті в Німеччині. Ігнатьєв став ініціатором створення Харківського енергетичного кластера і очолював компанію Solar Generation, що спеціалізується на будівництві сонячних електростанцій.

Можливо, вас також привернуть увагу новини: