"Судді остерігаються приймати рішення, які можуть бути проти РНБО," - зазначив Дмитро Разумков.
Згідно з даними судового реєстру, прецеденти скасування санкцій РНБО в судовому порядку вже мали місце, але надалі їх стане більше.
Цю інформацію озвучив колишній спікер парламенту та екс-учасник РНБО Дмитро Разумков в інтерв'ю РБК-Україна. Він підкреслив, що різноманітність санкційних заходів, що застосовуються, зрештою призведе до потужного потоку рішень Верховного Суду.
На даний момент, за його інформацією, більшість суддів відчувають страх перед ухваленням будь-яких рішень.
"Серед суддів є багато порядних людей, але в умовах чинної системи координат вони бояться і не хочуть ухвалювати відповідні рішення, розуміючи, що наслідками можуть стати не лише кримінальні справи, а й мобілізація їхніх дітей та інші неприємності. Вони не хочуть приймати завідомо неправосудне рішення, бо розуміють, що рано чи пізно доведеться за нього відповідати. Але й ухвалювати рішення на користь громадян України поки не ризикують - через страх перед серйозними проблемами. Тому вони просто затягують процес", - розповідає Разумков.
Автори згадують один з найраніших відомих випадків - справу французького громадянина Дюрея Луї-Мішеля, який до 2022 року протягом тривалого часу працював у BNP Paribas. Він здобув перемогу в першій інстанції Верховного Суду у справі проти президента України Володимира Зеленського, домігшись скасування накладених на нього санкцій.
Другий приклад - справа ТОВ "Пробайк Плюс", у якій суд задовольнив позов, визнав указ президента про застосування персональних санкцій протиправним та скасував його.
"Згодом в ЗМІ з'явилася інформація, що суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та член Ради суддів України Володимир Кравчук повідомив Вищу раду правосуддя про тиск з боку СБУ. Йшлося саме про справу ТОВ "Пробайк Плюс", у якій Кравчук був головуючим. Після того як колегія суддів повністю задовольнила позов компанії, визнавши указ президента про санкції незаконним - СБУ скасувала допуск Кравчука до державної таємниці, а згодом голова Верховного Суду Станіслав Кравченко своїм наказом припинив його доступ до секретної інформації", - зазначається у розслідуванні.
За інформацією РБК, на сьогоднішній день під санкціями опинилися понад 1500 українців. При цьому, більша частина з них — близько двох третин — є громадянами Росії і вже тривалий час проживають за межами України.
Протягом останнього року з'явилася нова тенденція, що привертає увагу: 135 громадян України, які не мають подвійного громадянства, потрапили під санкції, а з початку війни їх загальна кількість досягла 188. Це свідчить про те, що близько 70% санкцій, накладених на українців без "додаткових паспортів", були введені саме в минулому році, — зазначають автори.
Нагадуємо, що санкції в Україні вперше почали діяти під час президентства Петра Порошенка. Однак, в той час вони в основному стосувалися юридичних осіб. Справжній бум санкцій проти фізичних осіб спостерігався вже за президентства Володимира Зеленського. Спочатку термін дії санкцій становив три роки, але в останні роки він був продовжений до десяти. Санкції охоплюють майже всі аспекти життя: особи, що потрапили під санкції, втрачають право на використання свого майна, управління банківськими рахунками, легальне працевлаштування та можливість запуску медіа. Більше того, їм заборонено користуватися громадським транспортом, включаючи послуги "Укрзалізниці".
