Новини Івано-Франківська та області

З'ясувалося, що Святошинський суд видав 39 постанов на проведення обшуків та накладення арешту на майно, порушуючи законодавство.

Як зазначається, два тижні тому дніпровська компанія "Оріджінал Спіріт Юа" звернулася до судів Києва, щоб скасувати арешт та повернути майно, яке вилучили напередодні правоохоронці, наголошуючи що рішення про обшуки і арешт всупереч закону ухвалив Святошинський районний суд Києва, головою якого з 2023 року є Інна П'ятничук.

"Кримінальний процесуальний кодекс України однозначно встановлює, що питання, що стосуються обшуку та арешту майна, має розглядати суд у юрисдикції, де функціонує слідчий орган. Цю позицію також підтверджує Верховний Суд. Проте, на практиці, правоохоронні органи іноді ігнорують цю норму, подаючи клопотання до суду в іншій місцевості," - підкреслює видання.

У справі "Оріджінал Спіріт Юа" прокурор Станіслав Хіміч виявився ще більш рішучим.

"Слідчі ведуть роботи в Солом'янському районі Києва, тоді як офіційна адреса їхнього управління знаходиться в Печерському районі, а сама компанія зареєстрована в Дніпрі. Було б логічно передати справу одному з цих судів. Проте прокурор чомусь вирішив подати документи саме до Святошинського суду, не надавши жодних пояснень. Це не може бути випадковістю: в цій справі ми зафіксували 39 рішень суддів Святошинського суду, а ухвала про арешт майна з'явилася всього через два дні після завершення тижневого обшуку. Рішення були ухвалені суддями Людмилою Косик, Анатолієм Ясельським та Олександром Журибедою", - зазначається в розслідуванні.

Згідно з актуальним кримінально-процесуальним законодавством (пункт 1 частини 2 статті 132, пункт 7 частини 2 статті 131 КПК України, а також частина 2 статті 234 КПК України), клопотання прокурора щодо отримання дозволу на проведення обшуку, а також на накладення арешту на майно, повинні подаватися до місцевого суду, який має територіальну юрисдикцію над органом досудового розслідування, що виконує відповідну справу.

Про важливість дотримання зазначеної норми свідчить також ухвала Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 487/7605/19.

Читайте також