Розширення ядерного клубу: чи може виникнути масштабний конфлікт між США та Іраном?
Світ опинився перед ризиком наймасштабнішої близькосхідної ескалації за десятиліття. Якщо конфлікт між США та Іраном переросте у війну на землі, наслідки відчують не лише країни Перської затоки, а й Україна
Битва за ресурси: енергія та вода
Американське видання The Washington Post повідомляє, що ескалація між США та Іраном знову наблизилася до небезпечної межі. Після серії взаємних ударів конфлікт уже виходить за рамки локального протистояння. Під удар потрапляє критична інфраструктура, зокрема енергетичні та водні об'єкти, а країни Перської затоки змушені обмежувати авіасполучення через загрозу нових атак.
Особливе занепокоєння викликають новини про пошкодження електростанції та установки для опріснення води в Кувейті. Нещодавно, після атаки Ірану на електростанцію Al-Subiya, спалахнула пожежа, внаслідок чого деякі енергоблоки були відключені в передбачувальному порядку.
Al-Subiya є однією з найбільших електростанцій Кувейту. Після удару влада закликала населення економити електроенергію. Й це - вже друга уражена електростанція країни за два дні, на тлі атак також призупинили авіарейси, повідомляє агентство Bloomberg.
Для країн Затоки ці інфраструктурні споруди мають особливе значення, оскільки саме вони постачають питну воду більшості населення. Напади на такі об'єкти свідчать про небезпечну ескалацію конфлікту, коли удари вже не спрямовані лише на військові цілі, а також охоплюють цивільну критично важливу інфраструктуру.
Які наслідки має така ескалація для держав Затоки? Монархії Перської затоки опинилися в ситуації, де їм доводиться балансувати між двома потужними центрами впливу. З одного боку, вони продовжують бути важливими партнерами США в галузі безпеки. З іншого боку, будь-яке розширення конфлікту несе ризик для їхньої енергетичної, транспортної та водної інфраструктури.
Призупинення або обмеження функціонування аеропортів, загрози для танкерного судноплавства, ймовірні атаки на нафтові термінали та опріснювальні установки можуть викликати значні економічні втрати, навіть якщо війна не буде офіційно проголошена.
Нафта знову перетворюється на "чорне золото".
Не менш суттєвою є ситуація в Ормузькій протоці. Цей вузький морський шлях є артерією, через яку проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які збої в судноплавстві відразу ж відображаються на глобальних цінах, надаючи їм так звану "геополітичну надбавку".
Вже сьогодні міжнародні ринки демонструють різке зростання цін на нафту Brent та WTI, а експерти не відкидають можливості подальшого підвищення вартості у випадку ескалації конфлікту.
Для України підвищення цін на нафту є не лише глобальною економічною проблемою, адже значна частина російського бюджету залежить від експорту енергетичних ресурсів. Навіть в умовах санкцій зростання цін на нафту призводить до збільшення валютних надходжень до Кремля, що відкриває нові можливості для фінансування військових дій.
Нагадаємо, за тиждень світові ціни на нафту Brent зросли приблизно на 11-12%, тобто з близько 85 до понад 94 доларів за барель. Це одне з найстрімкіших тижневих подорожчань цього року, яке ринок пов'язує насамперед із ризиком розширення війни на Близькому Сході та можливими перебоями постачання через Ормузьку протоку.
"Зростання цін на нафту є реакцією насамперед на нову фазу конфлікту, на нову ескалацію між США та Іраном. Ринок закладає не стільки поточний дефіцит нафти, скільки ризик перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку, якою проходить близько п'ятої частини світової морської торгівлі нафтою. Після нових ударів США та атак Ірану на судноплавство трейдери почали активно купувати нафтові ф'ючерси. Саме це підштовхнуло ціни вгору", - констатує політолог-міжнародник Станіслав Желіховський у кометарі UNN.
Для України це питання має критичне значення, оскільки кожне підвищення ціни на нафту на 10 доларів за барель призводить до збільшення доходів Росії від нафти на десятки мільярдів доларів щорічно, в залежності від обсягів експорту, знижок на російську нафту та курсу рубля. Варто зазначити, що тривале збереження цін на Brent у діапазоні 90-100 доларів є набагато вигіднішим для Кремля, ніж рівні в 70-75 доларів. Це один з основних ризиків, які нині підкреслюють економісти та аналітики енергетичного сектору.
Саме з цієї причини будь-яке тривале загострення ситуації на Близькому Сході може бути вигідним для Москви: якщо ціна на нафту залишиться на високих рівнях протягом тривалого періоду, російська економіка отримає додаткові фінансові ресурси, що дозволить їй збільшити виробництво озброєнь, закуповувати комплектуючі через посередників та продовжувати військові дії проти України.
Розширення "ядерного клубу" для створення балансу?
Водночас існує й інша загроза. У випадку, якщо Сполучені Штати вирішать перемістити значні військові сили до Близького Сходу, це може створити труднощі в оперативному забезпеченні союзників певними видами озброєння. Хоча Вашингтон офіційно не висловлював намірів зменшувати допомогу Україні, експерти звертають на це увагу.
Американці, здається, шукають інші способи впливу на Іран, окрім прямого військового втручання. Згідно з інформацією, опублікованою виданнями The Wall Street Journal, Reuters та AP, президент США Дональд Трамп ухвалив остаточне рішення щодо 30-річної угоди на десятки мільярдів доларів. Ця угода передбачає, що американські компанії збудують завод для збагачення урану в Саудівській Аравії. Цю інформацію поділився керівник Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у своїх соціальних мережах.
На фоні від ongoing військового конфлікту та атак на Іран, той факт, що Сполучені Штати одночасно надають Ер-Ріяду право на збагачення урану, розглядається багатьма експертами як формування нового "ядерного порогу" в даному регіоні. Президент США дав згоду на важливу вимогу спадкоємного принца Мухаммада бін Салмана. Варто зазначити, що підписане угоду не містить традиційних обмежень (так званого "золотого стандарту", який забороняє самостійне збагачення) і не вимагає від Саудівської Аравії підписання Додаткового протоколу МАГАТЕ, що дозволяв би міжнародним інспекторам проводити несподівані перевірки, - зазначає він.
Згідно з висловлюваннями Семиволоса, раніше Вашингтон вважав цивільну ядерну програму та постачання F-35 "платою" за покращення відносин з Ізраїлем. Однак тепер США передали це Ер-Ріяду без будь-яких умов у відповідь.
"Що це означає для регіону? По-перше, розширення "ядерного клубу". Враховуючи ситуацію навколо Ірану, поява технологій збагачення урану в Саудівській Аравії запускає нову хвилю ескалації та нестабільності на Близькому Сході. По-друге, переформатування альянсів. США паралельно посилюють інших регіональних гравців (зокрема обіцяють F-35 Туреччині). У результаті Саудівська Аравія, Туреччина та Катар поглиблюють співпрацю і будують спільні плани в обхід Тель-Авіва. По-третє, зростання впливу Катару, який зберігає особливі привілейовані відносини з Білим домом та адміністрацією Трампа", - підкреслює експерт.
Зараз угода направляється до Конгресу США, де прогнозується напружена дискусія. Ізраїльський уряд та його прибічники втратили можливість перешкоджати цьому рішенню на етапі Білого дому, тому боротьба перенеслася в публічний та парламентський контекст, інформує Семиволос.
Таким чином, світ входить у період, коли війни дедалі частіше ведуться не лише ракетами, а й енергоносіями, логістикою та критичною інфраструктурою. Втім якщо протистояння США та Ірану продовжить розширюватися, головним наслідком стане не лише нестабільність на Близькому Сході, а й нове зростання доходів держав-експортерів нафти, серед яких залишається агресивна Росія.
