Росія здійснила ракетний удар по військовим на Сумщині: що насправді трапилось?

Росія знову здійснює удари по військовим полігонам Збройних Сил України.

Армія РФ атакувала полігон у Сумській області. Внаслідок цього відомо про шістьох загиблих і понад десяток поранених військовослужбовців.

Це не перший випадок, коли російські війська атакують українські військові бази; крім того, вони активно поширюють неправдиву інформацію про свої "перемоги".

Крім того, нова трагедія ставить під сумнів рівень безпеки на навчальних майданчиках у зоні конфлікту та необхідність впровадження механізмів контролю над військовими порушеннями.

ТСН.ua зібрав усе, що відомо про удар по стрільбищу на Сумщині станом на 21 травня.

У вівторок, 20 травня, війська Російської Федерації здійснили ракетний обстріл шосткинської громади в Сумській області, використовуючи ракету типу "Іскандер".

У Сумській ОВА зазначили, що внаслідок атаки постраждала інфраструктура одного з місцевих підприємств.

Одночасно кілька українських військових блогерів та журналістів зазначили про атаку на військовий полігон Сил оборони.

Відомо, що від місця удару до кордону з РФ -- менш ніж 50 км.

У Росії висунули свою версію подій. Зокрема, після атаки низка росЗМІ та Міноборони РФ повідомили, що внаслідок удару біля Шостки загинуло понад пів сотні військових, зокрема інструктори. Також там заявили про успішну ліквідацію складу боєприпасів і техніки.

Зокрема, в медіа, як російських, так і українських, з'явилася інформація про те, що військовослужбовців було атаковано під час "параду" та "церемонії нагородження".

Своєю чергою військова журналістка Юлія Кирієнко-Мерінова повідомила, що це було не шикування чи нагородження, а був полігон для стрільб.

"Це було не шикування. Не нагородження. Це був полігон для стрільб, який є у кожної військової частини, яка стоїть на лінії фронту. Під подібний обстріл потрапив якось на такому ж полігоні під Кураховим і мій чоловік, коли після тижня у Вугледарі виїхав з групою випробувати новий дрон", -- повідомила кореспондентка.

Пізніше Національна гвардія України повідомила про напад на військовий полігон. У заяві зазначили, що в результаті ракетної атаки загинуло шестеро солдатів, а більше десяти отримали поранення.

"Внаслідок удару під час проведення занять на стрільбищі військової частини загинуло шість військовослужбовців, понад десять -- отримали поранення. За фактом трагедії проводиться службове розслідування", -- йдеться у повідомленні.

У Національній гвардії повідомили, що командир підрозділу був усунений зі своєї посади, а інформацію передали до правоохоронних органів. Військові гарантують, що буде проведено правову оцінку дій усіх осіб, які мають відношення до ситуації.

Крім того, було зазначено, що раніше були схвалені процедури реагування на повітряні загрози та заходи щодо запобігання порушенням безпеки.

"Командування НГУ та правоохоронні органи дадуть жорстку правову оцінку діям усіх посадових осіб за результатами перевірки та розслідування трагічного випадку, що стався вчора внаслідок ракетного удару в Сумській області", -- йдеться в повідомленні.

Військовослужбовці, які проходили навчання на полігоні в Сумській області, що зазнав нападу з боку російських сил, висловлюють претензії до своїх командирів за нехтування сигналами повітряної тривоги. Таку інформацію оприлюднив лейтенант Збройних сил України "Алекс" у Telegram-каналі "Офіцер+".

"Ми коли там були, вічно твердили їм, що не треба шикуватися на полігоні, бо безпосередня близькість до кордону, можлива поява розвідувальних БпЛА ну і... Але всім було пох**, бо це лізе солдат не в свою справу. Були стрільби бату, вони їх пошикували, водили строєм, проводили заняття, стрільби, топографія тощо", -- розповів про ситуацію військовий.

За словами "Алекса", військові неодноразово попереджали про небезпеку зосередження під відкритим небом біля кордону, але командування ігнорувало ризики. Під час тривоги навчання не припиняли і бійців не відводили до укриття.

"Алекс" наголосив, що подібні інциденти повторюються через відсутність висновків і контролю. Навіть після цього удару в інших частинах продовжують нехтувати безпекою.

Командир підрозділу 24-го штурмового батальйону "Айдар" Станіслав Бунятов висловив думку, що проведення службового розслідування щодо атаки на полігон у Сумській області не принесе вирішення існуючої проблеми.

Він підкреслив, що провину за цю трагедію покладають на особу, яка виявилася на місці події в останню чергу.

"Це не є розслідуванням. Це просто ще один спосіб приховати невдачу системи," -- вважає військовослужбовець.

Офіцер Головного управління комунікацій Збройних Сил України Дмитро Лиховій закликав залишатися розсудливими та не піддаватися на провокаційні інформаційні маніпуляції з боку супротивника.

"Зверніть увагу на тих, хто вчора піднімав шум про "шикування" (якого насправді не було) і вже встиг звинуватити ЗСУ, спираючись лише на перебільшення російської пропаганди. Подумайте, хто з них просто намагається привернути увагу, хто шукає можливості для хайпу, а хто, можливо, свідомо поширює ворожі меседжі. І цікаво, хто з цих людей сьогодні спростує свої вчорашні звинувачення", - написав він на своїй сторінці у Facebook.

Також він заявив, що під час ракетного удару по військовому полігону Нацгвардії України на Сумщині не було шикування і потрібно розбиратися в ситуації.

"Так, це трагедія. Але це війна. Місяць тому в будинку в Києві жертв було значно більше. А перед тим -- на вулиці в Сумах. У орків ще багато іскандерів і хвасонгів. Під загрозою всі -- і цивільні, і ті об'єкти, про які рсн знає чи думає, що там є військові. Потрібно пильнувати і розбиратися, хто не пильнував", -- зазначив речник ЗСУ.

Військовий експерт і офіцер у запасі ЗСУ Андрій Крамаров підкреслив необхідність розробки безпекових протоколів для стрільбищ у прифронтових зонах, щоб запобігти трагедіям, які сталися на Сумщині.

Крамаров підкреслив, що проведення навчань на полігонах поблизу фронту є критично важливим, але існуючі норми безпеки вже не відповідають сучасним викликам. Він звернув увагу на те, що новітні засоби ураження, такі як дрони-розвідники та ракети "Іскандер-М", здатні вражати цілі миттєво, а проміжок часу між виявленням загрози і атакою може становити всього лише хвилину.

"Необхідна ясна стратегія: потрібно знати, хто знаходиться на відкритому полігоні, скільки осіб там перебуває та чи є укриття. Важливо хоча б мати вириті бліндажі, а ще краще – бетонні укріплення," – підкреслив Крамаров.

Необхідно також створити систему технічного прикриття, зокрема використання засобів радіоелектронної розвідки, які можуть вчасно виявити активність ворожих БпЛА.

Військовий аналітик, генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко у своєму коментарі для "24 Каналу" зазначив, що при підготовці військовослужбовців необхідно враховувати дистанцію до противника. Зокрема, важливо забезпечити зворотний контроль: потрібно чітко усвідомлювати, хто, де і яким чином виконує поставлені завдання.

Також він наголосив на необхідності ввести спецпідрозділи для контролю за будь-якими військовими порушеннями.

У листопаді 2023 року російська ракета завдала масштабного удару, який коштував життя практично двом десяткам військових 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Внаслідок цього нападу постраждали багато людей, у тому числі цивільні особи. Атака сталася в момент, коли військовослужбовці ЗСУ були зібрані для нагородження в прифронтовому селі Запорізької області. У бригаді підтвердили загибель 19 бійців. Після цього командир бригади Дмитро Лисюк був відсторонений від виконання обов'язків.

У березні 2025 року Росія здійснила атаки на полігон, розташований поблизу Дніпра, що знаходиться більше ніж за 100 кілометрів від фронтової лінії. Цю інформацію офіційно підтвердив генерал Драпатий.

У той час Державне бюро розслідувань ініціювало кримінальне провадження у зв'язку зі смертю та пораненням українських військових внаслідок ракетного обстрілу з боку Росії. Це провадження відкрито за статтею, що стосується недбалого виконання обов'язків військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану або в бойових діях.