Новини Івано-Франківська та області

Рейдерські дії та розкрадання бюджетних коштів: як представники Порошенка привласнили 20 мільйонів гривень державних ресурсів. - Завтра.UA

У самому серці Києва розгортається сюжет, що нагадує уроки з корпоративних конфліктів 90-х років, а не події 2026 року. Мова йде про спробу захопити контроль над компанією з метою збереження політичного впливу та перерозподілу десятків мільйонів гривень.

У фокусі - ТОВ "Підприємство "Київ", власник будівель площею 50 000 м² на Лаврській. Саме тут орендувала офіс роками партія "Європейська Солідарність" . Після того як через багатомільйонну заборгованість постало питання виселення, а рішення пройшло всі інстанції - включно з Верховним Судом - конфлікт вийшов за межі орендного спору.

Основним аспектом цієї історії є не лише рейдерське переоформлення директора в реєстраційних документах, а й те, які дії були здійснені під час цих годин контролю та які фінансові наслідки це викликало.

У середині січня починається те, що в "Підприємстві "Київ" називають першою хвилею рейдерьскої атаки. В Єдиному держреєстрі раптом з'являються записи про нібито зняття судових заборон. Одразу після цього через злам реєстратора Івано-Франківської області в реєстр заводять нового директора - Сергія Бурмаку. Керує він всього 7 годин, але за цей час відбулися ключові події - підписання документів, які могли запустити перехід контролю над активом.

Журналісти здійснили розслідування і зв'язалися по телефону із Сергієм Бурмакою. У ході бесіди він зазначив, що не має жодних спогадів про своє "призначення" на посаду директора ТОВ "Підприємство "Київ" і що у нього є певні проблеми зі здоров'ям.

Дивовижна амнезія. Адже саме в час цієї "непам'яті" відбувалися цілком конкретні та юридично важливі дії, які були здійснені від його імені.

По-перше, було підписано акт приймання-передачі приміщення, яке орендувала партія. Документ виглядав так, ніби рішення суду про виселення виконано добровільно.

По-друге, в той же день було підписано новий орендний контракт з партією, який діятиме до 2028 року.

Отже, виникає певна юридична схема: рішення суду про виселення, яке на вигляд виконано, нове зобов'язання, яке нібито погоджено, і, в результаті, існує можливість продовжувати проживання в приміщенні.

Більше того, одразу після успішної (хай і короткочасної) реєстрації фіктивного директора 16 січня, рейдери спробували закріпити результат у фінансовій площині. Новоспечений "директор" відкрив рахунок ТОВ "Підприємство "Київ" у АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - банку, контрольний пакет акцій якого належить Петру Порошенку - ця інформація прямо зазначена у структурі власності фінустанови. Більше того, у минулому році Національний банк України оштрафував цей банк на 20,5 млн грн за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом - про це йшлося в офіційному повідомленні НБУ.

16 січня Міністерство юстиції скасувало запроваджені зміни, проте це стало лише початковим кроком. Перший етап дав зрозуміти, що ця спроба не була випадковою, а свідчить про підготовку до подальших дій.

5 лютого ситуація знову повторилася. Приватний нотаріус з Дніпропетровського регіону знову проводить зміну керівника ТОВ "Підприємство "Київ", призначаючи Сергія Бурмаку на цю посаду. Цього разу змінюється не лише директор, але й склад учасників товариства, а також розмір статутного капіталу. Після цього вводиться заборона на проведення реєстраційних дій.

Згодом нотаріус відхрестилася від цих рішень і подала заяву до поліції.

Підприємство знову потрапило під тимчасовий контроль рейдерів, які почали діяти ще злагодженіше. Від імені нелегітимного директора Сергія Бурмаки орендарям розсилаються листи з новими банківськими реквізитами, в яких пропонується внести передоплату за рік наперед.

Схема виглядала досить простою: отримати на новий рахунок в АТ "Міжнародний інвестиційний банк" Порошенка найбільшу можливу суму грошей за найменший проміжок часу, а потім оперативно їх вивести.

Одночасно було зафіксовано "добровільне" погашення тривалої заборгованості партії перед компанією, що становить 20 мільйонів гривень.

Компанія "Макспрофіль" вже провела річну передоплату за оренду, і її пов'язують з Олексієм Засенком. Цей чоловік має досвід роботи в апараті Президента під час президентства Петра Порошенка і, згідно з наявними даними, продовжує виконувати для нього важливі завдання.

Легітимне керівництво товариства повернуло собі повноваження та контроль над підприємством . Після певних протидій отримали виписки з рахунку в "Міжнародному інвестиційному банку" Порошенка. Легітимний менеджмент був здивований- 6 лютого ( за один день) з рахунку підприємства відразу після надходження було виведено саме ті 20 мільйонів гривень на підконтрольні організаторам схеми компанії. Саме в той період, коли управління було перехоплено рейдерами .

Одночасно активується інший механізм.

Розпочинається процес продажу частини акцій, після чого міноритарний акціонер подає запит на "добровільний вихід". Відповідно до законодавства, компанія зобов'язана провести розрахунки з ним протягом року за узгодженою ціною. І знову в центрі уваги опиняється тимчасовий директор Бурмака. Ця особа, яка публічно стверджує, що нічого не пам’ятає, встигає узгодити оцінку частки та підписати документи для виплати.

Отже, всього за кілька годин виникає не тільки фінансовий відтік, але й можливе зобов’язання на майбутнє.

У цій схемі важливу роль виконують дві взаємопов'язані організації - ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ ХОЛДИНГ" та ТОВ "СТРАТЕДЖІК ІНВЕСТМЕНТ МЕНЕДЖМЕНТ". Обидва підприємства належать Сергію Зайцеву, який є бізнес-партнером Петра Порошенка і колишнім заступником генерального директора з розвитку корпорації "Рошен". Підписантом однієї з цих компаній виступає Олег Безкоровайний, в той час як інша його структура - ТОВ "Стратегічні Партнери" - має зв'язки з юридичною фірмою "Алексєєв, Боярчуков та Партнери", що не раз згадувалася в медіа як тривалий партнер Петра Порошенка.

Оскільки на рахунок надходили кошти від політичної партії, яка виступала в ролі орендаря, це є бюджетними фінансами. Політичні партії отримують фінансування з державного бюджету, і в їхньому фінансовому плані передбачена окрема стаття для оренди офісних приміщень. Таким чином, бюджетні кошти були зараховані і в рамках однієї операції були переведені далі.

Отже, тимчасовий контроль над компанією був застосований для досягнення двох цілей: перенаправлення державних коштів на структури, що контролюються Порошенком, а також створення додаткових фінансових ризиків для підприємства. Договори, укладені в цей період, та узгоджені зобов'язання призвели до виникнення потенційних боргових зобов'язань для товариства, правові наслідки яких ще потрібно буде проаналізувати.

За таких обставин правоохоронні органи мають перевірити законність цієї транзакції, кінцевих отримувачів коштів та роль тимчасового перехоплення управління в її здійсненні.

Окремо варто розглянути, яким чином "Міжнародний Інвестиційний Банк", що належить Порошенку, пропустив цю фінансову операцію, враховуючи численні публічні заяви та попередження щодо можливих рейдерських атак. Чому система фінансового моніторингу не зреагувала на цю транзакцію? Законодавство передбачає чітко визначену процедуру для виконання великих платежів. Чому не були застосовані посилені заходи перевірки? Банк отримував численні офіційні листи та звернення від законного керівництва, що попереджали про рейдерську атаку. Чи не могло статися так, що фінансова установа просто діяла в інтересах свого основного акціонера?

Тож історія знову переходить у стадію судових розглядів. А в таких справах значення мають не лише документи й позиції сторін, а й репутація та неупередженість тих, хто ухвалює рішення. Однією з ключових фігур у цій судовій фазі є Марина Барсук (Дідиченко). Її професійний шлях, кар'єрні зв'язки та попередні рішення вже неодноразово ставали предметом публічних обговорень. А у 2009 році Марина Дідиченко розглядала справи, пов'язані з корпорацією "Рошен", ухвалюючи рішення на її користь.

Також свого часу пані Марина тісно зблизилася з адвокатом Сергієм Алексєєвим, який є партнером Сергія Боярчукова у юридичній фірмі "Алексєєв, Боярчуков і партнери". Сім'я Боярчукових - родичі Марини по материнській лінії: Сергій Боярчуков є її двоюрідним братом.

Сергій Алексєєв, Марина Барсук і Сергій Боярчуков.

Цікаво відзначити, що у 2015 році Сергій Алексєєв, який на той момент був народним депутатом та заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, опинився під підозрою у корупційних практиках та лобізмі інтересів своєї юридичної фірми. Зокрема, мова йшла про справи, в яких суддя Марина Дідиченко ухвалювала рішення на користь "Укрсоцбанку", що викликало юридичні сумніви. Цей скандал отримав значний резонанс у суспільстві.

Також є історія з проектним інститутом "Хімнафтамашпроект", у якого через махінацію з підробленою порукою за кредит намагалися відібрати майно - об'єкт нерухомості площею близько 6 тисяч квадратних метрів у центрі Києва, на Печерську. Рішення судів першої інстанції про скасування поруки, за цими ж даними, блокувалися в апеляції, де справу розглядала суддя Марина Дідиченко.

Потім у 2021 році Марина Дідиченко одружилася з адвокатом Віктором Барсуком, який багато років працював у юридичній фірмі олігарха-втікача Костянтина Жеваго.

Згідно з повідомленнями в ЗМІ, минулого року до Віктора зверталися особи з оточення Порошенка, використовуючи старі зв'язки. Вони пропонували йому співпрацю, зокрема у справі, пов'язаній з готівкою в обсязі 38 мільйонів євро, яку, за деякими даними, попередній Президент отримав з Москви. Також планувалося схилити до цієї співпраці Марину, яка здобуває авторитет у суддівських колах, що представляють інтереси заможних осіб.

Разом із Мариною Барсук у справі фігурує суддя Північного апеляційного господарського суду Людмила Кропивна. І тут ситуація викликає окремі запитання.

Згідно з інформацією, наданою НАБУ та САП, судді висунули звинувачення в незаконному збагаченні та поданні недостовірних даних у декларації. Як стверджує слідство, наприкінці 2021 року вона придбала дві земельні ділянки та будинок у Козині, розташованому поблизу Києва, приблизна ринкова вартість яких становила близько 900 тисяч доларів США. Проте в декларації ці активи були вказані лише на суму 8,2 млн грн, що, на думку правоохоронців, значно нижче за їх реальну ціну. Слідчі вважають, що різниця між офіційними доходами та вартістю цих активів могла досягати близько 16 млн грн.

25 вересня 2025 року Вищий антикорупційний суд частково ухвалив рішення щодо клопотання детективів НАБУ, яке було погоджено прокурором САП. Суддя отримав запобіжний захід у формі застави в сумі 5 мільйонів гривень і з покладенням певних процесуальних обов'язків.

Також, Вища рада правосуддя вирішила подовжити термін її тимчасового усунення від виконання судочинства до 18 січня 2026 року.

Проте, незважаючи на те, що Кропивна знаходиться під слідством, вона все ще продовжує здійснювати правосуддя.

Усе це разом формує не просто список прізвищ, а картину впливів, яку суспільство вже бачило раніше. І саме тому будь-яке рішення у цій справі автоматично сприйматиметься через цю призму.

Адже справа не лише в квадратних метрах у самому серці Києва. Мова йде про основні принципи.

Сьогодні Україна сплачує надзвичайно високу ціну за можливість стати частиною Європи - не лише в географічному, а й в інституційному сенсі. Обрання європейського курсу передбачає дотримання верховенства права, захист приватної власності та виконання судових рішень, незалежно від імен або політичних марок.

Коли в центрі цієї розповіді з’являється партія під назвою "Європейська Солідарність", питання виходить за межі одного офісу чи конкретної будівлі. Європейськість – це не просто елемент назви, а здатність дотримуватися правил, які проголошуються відкрито і прозоро.

Ось чому ця розповідь є важливою. Вона продемонструє, чи залишилися в історії методи, коли контроль здійснювався через реєстрацію і необхідні зв’язки, чи ж наша країна остаточно перейшла до нових правил, які вона сама проголошує.

Бо сьогодні відповідь важлива не лише для сторін конфлікту - вона важлива для того, якою державою Україна хоче бути.

Чи збережеться вплив деяких олігархів-політиків на правову систему в майбутньому, залишається нез’ясованим питанням, на жаль...

Читайте також