Польща виступає як нетто-експортер вторинних металів, - заявив керівник Союзу дистриб'юторів польської сталі.
У даний момент на польському ринку металобрухту відзначається надлишок, а ввезення сировини має незначні обсяги. Відповідно, Польща виступає в ролі нетто-експортера металобрухту.
Цю інформацію озвучив президент Польської асоціації дистриб'юторів сталі (Polska Unia Dystrybutorów Stali, PUDS) Пьотр Сікорський в інтерв'ю виданню Business Insider Polska, повідомляє "Комерсант Український".
"Загалом, у нас у Польщі є надлишок брухту. Ми експортуємо з Польщі майже вдвічі більше тонн, ніж ввозимо в країну. Тільки з цієї причини немає потреби боятися, що це рішення (тимчасове обмеження експорт брухту з України строком на 1 рік, - ред.) матиме глибокий вплив на наш ринок або що брухт незабаром закінчиться", - сказав він.
Відповідаючи на запитання про те, чому це питання стало актуальним у Польщі, Пйотр Сікорський висловив думку, що причина криється у змаганні за брухт, яке набуває критичного значення у світовій металургійній індустрії.
"Враховуючи поточні процеси декарбонізації, боротьба за брухт, безсумнівно, загостриться, бо в якийсь момент його просто не вистачить. Усім знадобиться все більше брухту, включаючи Польщу, коли ми замінимо останні доменні печі на електричні, а завантаження потужностей зросте, на що ми всі сподіваємося. У певному сенсі брухт стає стратегічною сировиною, і захист внутрішніх ринків від витоку брухту вже помітний у багатьох регіонах світу", - зазначив голова PUDS.
Директор аналітичного центру GMK Center, Станіслав Зінченко, зазначає, що на ринку сталевого брухту в Польщі спостерігається перевищення пропозиції.
"У Польщі щорічно заготовляють приблизно 6,5-7 мільйонів тонн брухту, тоді як потреба в металургійних комбінатах становить 4-4,5 мільйона тонн. Це означає, що навіть без імпортних постачань з України пропозиція перевищує попит на 30-40%. Таким чином, у Польщі існує не дефіцит брухту, а його надлишок," - зазначив Зінченко.
За його твердженням, всі металургійні підприємства Польщі, які працюють з брухтом, оснащені широкою мережею приймальних пунктів для брухту, і їх виробництво сталі не залежить від імпортованого металобрухту.
"Крім того, Польща щорічно постачає в Туреччину значні обсяги надлишкового металобрухту, що складає від 1,5 до 2 мільйонів тонн. Отже, як підсумок, польські металургійні компанії не відчувають жодної необхідності в імпорті брухту з України", - підкреслив Станіслав Зінченко.
Згідно з повідомленнями, наприкінці 2025 року українська влада вирішила ввести тимчасові обмеження на експорт металобрухту, які триватимуть до завершення 2026 року.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що металобрухт є надзвичайно важливим ресурсом для української металургійної та ливарної промисловості.
"Попри дію експортного мита, експорт брухту зростав - часто транзитом до третіх країн без створення доданої вартості для України. Внутрішня переробка, навпаки, забезпечує робочі місця, податкові надходження і продукцію, необхідну для оборони та відбудови. Також використання брухту в металургійному виробництві зменшує викиди СО2, що є важливим з огляду на вимоги ЄС", - прокоментувала вона рішення уряду.
Згідно з аналізом GMK Center, заснованим на даних Державної митної служби, у 2025 році експорт українського металобрухту зріс на 53% у порівнянні з 2024 роком, досягнувши 448,68 тисяч тонн. Це найвищий показник за останні чотири роки, починаючи з 2021 року. Основним напрямком для експорту залишалася Польща, куди у минулому році було відправлено 76,6% від загального обсягу металобрухту, що експортується з України.
В асоціації "Укрметалургпром" звернули увагу на те, що постачання сировини до країн Європейського Союзу перетворилось на механізм, який дозволяє експортерам брухту обходити сплату експортного мита в розмірі 180 євро за тонну, що має надходити до українського бюджету. Це відбувається через реекспорт української сировини через європейські країни до Туреччини та Індії.
