Мільйонери на пенсії: як прокурори отримали статус "особливих" людей
Завершився етап подачі декларацій державними службовцями щодо їхніх доходів за 2024 рік. Це відкриває можливість для аналізу способу життя тих, хто відповідає за захист закону, прав та свобод громадян. У нашій сьогоднішній розмові зосередимося на працівниках прокуратури.
Не так давно країну сколихнув скандал з прокурорами-інвалідами. Нагадаємо, виявилось, значна частина прокурорських працівників мають статус інвалідів і багато хто з них отримує, так би мовити, пенсії по інвалідності без інвалідності. Які наслідки цього скандалу? Наслідки є. Не такі, як очікувала громадськість, але є. Скажімо, Хмельницька обласна прокуратура досі без керівника. Олексій Олійник звільнився за власним бажанням, хоча багато хто пов'язує це саме з тим, що він опинився в самому епіцентрі скандалу: пенсію по інвалідності йому призначила Хмельницька обласна МСЕК на чолі з сумновідомою Тетяною Крупою, яка сьогодні перебуває на лаві підсудних. Схожа ситуація у Тернопільській, Рівненській, Харківській обласних прокуратурах. Також змінилось керівництво багатьох обласних прокуратур. Враження ніби перетасували третину керівництва обласних прокуратур: прокурор з Одеси тепер очолює Львівську прокуратуру, а чернігівський працює на Волині.
Проте, крім пенсій для осіб з інвалідністю, існує ще одна важлива тема – це стандартні пенсії, які виплачуються за вислугу років. Gazeta.ua вирішила, зокрема, звернути увагу на працюючих пенсіонерів, що обіймають керівні посади в столичній та обласних прокуратурах.
У керівництві Київської міської прокуратури немає жодного пенсіонера. Така ж ситуація спостерігається в прокуратурах Полтавської, Рівненської, Чернівецької та Черкаської областей, а також в прокуратурі Автономної республіки Крим та міста Севастополя.
Чемпіон по пенсіонерам в керівництві - Сумська обласна прокуратура. І її керівник, і всі його заступники є пенсіонерами. Але є нюанси.
Олександр Панченко, який очолює Сумську обласну прокуратуру, вже два роки займає цю посаду і є пенсіонером з 2021 року. Протягом останніх двох років його пенсійні виплати залишилися незмінними і становлять 76 023 гривні на рік, що в середньому дорівнює 6 335 гривням на місяць. Це лише на тисячу гривень більше, ніж середній розмір пенсії в Україні.
Проте, насправді, така стриманість виявилася скоріше винятком, аніж звичною практикою.
Візьмемо його заступників. Заступникові керівника Сумської обласної прокуратури Олексію Ляшенку сорок років, але вже з 36 років він отримує пенсію. Якщо у 2021 році вона становила 122 064 гривень, то за 2024 рік він задекларував 801 802 грн.пенсії, тобто майже всемеро більше.
Згідно з декларацією Ігоря Сидоренка, іншого заступника керівника Сумської обласної прокуратури, його пенсійні виплати у 2023 році склали 406 224 грн., тоді як у 2024 році ця сума збільшилася в три рази.
Керівництво Харківської обласної прокуратури повідомляє про ще більш вражаючі пенсії. Нагадаємо, що в установі наразі немає постійного керівника, але всі троє заступників є пенсіонерами з мільйонними доходами. Вони очолили список прокурорів з найвищими пенсіями за 2024 рік. Інформація, представлена у таблиці, отримана з їхніх декларацій. Для кращого розуміння ситуації, до таблиці також додані дані про зарплати, або, як це прийнято називати в установі, грошове забезпечення, за попередній рік.
Як бачимо, троє лідерів списку до своєї, скажемо так, доволі вагомої як за українськими мірками платні отримують більше ста тисяч гривень пенсії щомісяця, інші учасники рейтингу - від 23 до 85 тисяч. Диво великих пенсій, як то кажуть, рукотворне.
Згідно з чинним законодавством, розмір пенсії для осіб, які досягли пенсійного віку, повинен становити 60% від їхнього середнього заробітку, проте не перевищувати десяти прожиткових мінімумів, що становить 29,2 тисячі гривень. Водночас, працівники прокуратури підпадають під інші умови: вони можуть отримати пенсію за вислугу років незалежно від віку, якщо мають щонайменше 25 років стажу, з яких 15 років повинні бути на посаді. Важливо зазначити, що прокурори з високими зарплатами оскаржують рішення Пенсійного фонду щодо своїх пенсій, добиваючись їх значного підвищення.
Так, заступник керівника обласної прокуратури Станіслав Муратов у 2024 році отримав пенсію в розмірі 1 344 923 грн. Почав отримувати пенсійні виплати у 2021 році, коли йому виповнилось 39 років, тоді розмір пенсії становив - 244 560 грн. А далі був суд. "Суд зобов'язав Пенсійний фонд призначити пенсію за вислугою років, зарахувавши до неї навчання у виші, що відповідає законодавству. До прокурорської вислуги років слід також зобов'язати зарахувати період роботи охоронцем, а саме "період роботи з 22.05.2001 року по 26.02.2002 року охоронцем ВДСО при Дзержинському РВ ХМУ УМБС України в Харківській області". - йдеться в рішенні Харківського адміністративного суду.
Ось ще один приклад. Геннадій Демченко, який обіймає посаду заступника керівника Київської обласної прокуратури та має 58 років, розпочав отримувати пенсію з 2009 року. На початку періоду декларування, за 2015 рік, його річна пенсія становила 112 698 гривень. Проте, відповідно до інформації, наданої Демченком у декларації за 2022 рік, ця сума значно зросла і подвоїлася. Яка ж причина такого зростання? Відповідь проста: у липні 2021 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов прокурора до Пенсійного фонду, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Києві провести перерахунок його пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Однак, варто зазначити, що сума виплат поки що не перевищує десяти прожиткових мінімумів.
Існують прокурори, які вміло подолали й цю перепону.
Перший заступник прокурора Херсонської області Олександр Михалік з лютого 2023 року отримує щомісячну пенсію в розмірі 73 008 гривень. Як йому вдалося досягти такого результату? Давайте розберемося.
У 2023 році Олександр Михалік, скориставшись своїм правом відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру", подав запит до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області для визначення свого пенсійного забезпечення. Однак отримав відмову. Це не зупинило його, і він звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом. Суд, ухваливши рішення 3 липня 2023 року, задовольнив його вимоги, призначивши виплату пенсії в повному обсязі без обмеження максимального розміру, а також зобов’язав державу здійснити нарахування пенсії за вислугою років на основі 90% від середньої заробітної плати, без встановлення верхньої межі. У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляцію. Проте Другий апеляційний адміністративний суд відмовив у розгляді апеляційної скарги, навіть не відкривши провадження.
У чому ж, як зазначав один з відомих героїв, полягає "сіль" цієї історії?
Пенсія державних службовців в Україні протягом багатьох років встановлювалась на рівні на рівні 90 % від заробітної плати, але потім відбулось кілька, так би мовити, секвестрів пенсійних виплат для держчиновників. Спочатку у 2011 році в рамках реформування пенсійної системи було внесено зміни в законодавство, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80% від суми чинної заробітної плати. В березні 2014 року Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" пенсії обмежили рівнем у 70%, а в кінці того ж року- у 60 %, але не більше десяти прожиткових мінімумів - 29,2 тис. грн.
Чому ж тоді суди, як ми бачимо, масово приймають рішення на користь прокурорів?
Розгадка в тому, що працівники прокуратури всі ці роки були особливою кастою в державі, і попри всі вітри історії та бюджетних скорочень залишились нею. Спочатку працівники прокуратури отримували пенсії згідно закону "Про прокуратуру" від 2001 року. Закон дозволяв отримати пенсію при наявності двадцяти років стажу в розмірі 90% відсотків від заробітної плати. У липні 2015 року набрала чинності нова редакція Закону України "Про прокуратуру": за статтею 86 цього закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури мали визначатись Кабінетом Міністрів України. Тобто уряд мав розробити та схвалити підзаконний акт, на зразок постанови уряду, який би передбачив такий механізм.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дороге "Сонечко": як під час війни нескінченно заробляти на ремонті одного й того ж дитсадка
Проте, чи свідомо, чи випадково, урядовці не створили цей механізм і не затвердили відповідний документ. Як наслідок, з 2015 року в Україні не існувало жодного закону, який би регламентував ані умови, ані процедуру перерахунку пенсій за вислугу років, що призначалися згідно з Законом України "Про прокуратуру". Це дало змогу прокурорам активно подавати позови до судів, які в свою чергу почали їх підтримувати.
Більше того, прокурори дійшли до найвищого рівня - рівня Конституційного Суду, доводячи, що обмеження для пенсії на рівні 60 % від заробітної плати, але не більше десяти прожиткових мінімумів, тобто 29,2 тис. грн, мають діяти для всіх, але не для них. І Конституційний суд у грудні 2019 року визнав таким, що не відповідає Конституції України положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" 2015-го року. Тобто, не повинен уряд визначати рівень пенсійного забезпечення прокурорів, а стаття 86 Закону України "Про прокуратуру" має застосовуватись в первинній редакції: пенсії працівникам прокуратури перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Більше того, пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, і навіть при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки. Крім того, закон не забороняє нараховувати пенсії працюючим прокурорам.
Як з'ясувала Gazeta.ua, третина прокурорів-пенсіонерів в керівництві обласних прокуратур скористалися методом і підвищили свої пенсії в двічі-втричі. Приклад керівництва заохочує їхніх колег теж судитися з Пенсійним фондом за перерахунок пенсій. Позови до суду вже подають навіть працівники, що вийшли на пенсію десять років тому. Методика, чи, якщо хочете, "дорожня карта" вже відпрацьована: на підставі Закону України "Про прокуратуру" звернутись за актуальною довідкою про заробітну плату, з нею піти до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, а в разі відмови - до суду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нацгвардія обирає на тендерах найдорожче: силовики відхиляють пропозиції, які б зекономили мільйони
Проблема настільки актуальна, що її помітили навіть народні депутати. У грудні 2024 року у парламент було внесено законопроект, який передбачає, що пенсії для працівників прокуратури будуть призначатися за вислугу років лише після їх звільнення з органів прокуратури.
Цікаво, що судді починають отримувати пенсії лише після виходу на пенсію, які становлять 50% від їхнього заробітку.
У березні 2025 року документ був представлений в сесійній залі для першого читання. Перший тест на соціальну справедливість не вдалося пройти половині депутатів: підтримали законопроект лише 223 народних обранців при мінімально необхідних 226. Тому документ відправили на доопрацювання. Нарешті, кілька днів тому, законопроект знову був винесений на розгляд у сесійній залі, і 15 квітня депутати, з другої спроби, все ж проголосували за його перше читання. Основна норма, що передбачає нарахування та виплату пенсій прокурорам лише після звільнення з прокуратури, залишилася без змін.
На завершення зазначимо, що всі державні органи висловили підтримку законопроекту, за винятком одного. Угадаєте, який це орган? Так, це офіс Генерального прокурора. Під час підготовки проєкту в цьому відомстві продовжували наполягати на тому, що норма, яка передбачає призначення пенсії лише після звільнення з прокуратури, не повинна бути реалізована. Що стосується розмірів виплат, то все має залишитися без змін.
