"Очі, що більше ніколи не зустрінеш": у Кропивницькому відбулася виставка портретів загиблих солдатів ЗСУ.

Після демонстрації картини родини захисників отримають її в подарунок.

Обличчя конфлікту. У Кропивницькому презентували виставку портретів військових із Кіровоградської області, які загинули, захищаючи Україну на передовій. У колекції представлені 15 картин. Полотна експонуються в Центрі народної творчості, щоб мешканці міста змогли особисто ознайомитися з відважними Героями-земляками. Детальніше в сюжеті "5 каналу".

Маленька Злата ніколи не бачила дідуся живим, але його лице впізнає серед сотень незнайомих облич. Віктор Бойко віддав життя на фронті, щоб вона з мамою жила у вільній Україні.

"Вони були в стані сну, коли їх залишили просто посеред поля. Було п’ята година ранку. Після цього на них обрушився ГРАД. Отже, шансів на виживання в такій ситуації не було," - поділилася донька загиблого військовослужбовця Віктора Бойка, Олена Орисік.

Воїн загинув 11 липня цього року в селі Зеленопілля, розташованому на Луганщині. Він служив у 79-й десантно-штурмовій бригаді. Олена, його донька, згадує, що Віктор одним із перших вступив у бій, коли російські війська розпочали агресію проти України.

Цей чоловік був справжнім взірцем батьківства. Він вирізнявся спокоєм, добротою та красою душі, і всі його дуже шанували. Люди завжди зверталися до нього по пораду та підтримку. Він був бездоганно чесним. Його обличчя нагадує про молодість, зображене на портреті, де він ще служив у війську, будучи зовсім юним. Це очі мого батька — очі, які, на жаль, вже ніколи не побачиш.

Портрети загиблих воїнів були створені художницею з Кропивницького, Ольгою Коломієць. Вона використовувала вугілля для малювання. Обличчя героїв вона змалювала за фотографіями, наданими їхніми близькими.

Я все думала про очі. Мені хотілося, щоб ці молоді люди мали живі погляди. Щоб вони дійсно ожили. Я прагнула вдихнути в свій малюнок душу тієї особи, яку спостерігала на знімку. Так, я усвідомлюю, що її вже немає, але вона колись існувала. Її любили, вона сміялася, і в той час була щасливою.

Військового Віталія Булгаза пані Ольга намалювала за одну ніч. Портрет сина поглядом ніжно огортає його мати Віта. Душа за ним болить вже третій рік - каже жінка:

Найсильніше, чого мені бракує, - це слово "Мама". Інше вже не має значення.

Матір згадує, що коли російська армія почала свій повномасштабний наступ, Віталій перебував на заробітках у Польщі. Він не міг залишатися осторонь, спостерігаючи за тим, як ворог руйнує його рідну країну. Тому вирішив повернутися додому і в квітні 2022 року вступив до 57-ї бригади. Він захищав Херсонщину. 29 серпня, одразу після святкування свого Дня народження, Віталій разом із товаришами штурмував ворожі позиції в селі Сухий Ставок. Того бою 22-річний захисник не пережив.

"Їх підняли о 6-й ранку, не попередивши. Всіх посадили по машинах і дали маршрут, куди рухатися. Так, як казали хлопці, заїхали за першу посадку - був один обстріл, за другу - другий і за третьою їх там уже просто чекали. Їх розбомбили всіх. Із їхнього батальйону повернулося з 300 чоловік живих повернулося 80", - поділилася мати загиблого військовослужбовця.

Пані Віта шукала свого сина 9 мІсяців. Дивлячись на портрет каже: війна змінила його до дрібниць, назавжди стерла усмішку з молодого обличчя.

"У цих очах я помічаю безліч страхів і страждань, які він пережив востаннє, адже це одна з його останніх фотографій. Я заглядаю в них, і для мене його очі здаються живими. Я просто дивлюсь у них і відчуваю, що він ще тут, ще живий," - поділилась Віта Булгаз.

У виставці представлено більше десятка портретів військових з Кіровоградської області, які віддали своє життя до та після старту повномасштабної війни. Ці картини були написані художницею Ольгою Коломієць протягом 2023-2024 років.

"Ольга Коломієць, вона майстерно передала їхні відчуття, їхній стан, їхній характер, якими вони були - добрими, веселими, життєрадісними. І це сьогодні важливо, адже їх немає, а для їхніх родичів, знайомих і близьких це вони, це їхня присутність", - наголосила відвідувачка виставки Анна Недлінська.

Після демонстрації картини родини захисників отримають її в подарунок..

Володимир Іванченко та Олександр Гаєвський з Кропивницького, телеканал "5".

Читайте також: "Кожна втрата - трагедія": у Дніпрі на Алеї Слави розмістили нові портрети полеглих героїв. Дніпряни кажуть, понад усе мріють, щоб Алея не поповнювалася новими портретами.

Згідно з інформацією 5.UA, український захисник Дмитро "Да Вінчі" Коцюбайло трагічно загинув 7 березня під час битв за Бахмут. Напередодні його провели в останню путь на рідній Івано-Франківщині.

Ознайомтеся також з матеріалом: "Якщо ви прагнете свободи і не бажаєте бути під гнітом, потрібно боротися" - яким запам'ятався загиблий Герой України Дмитро Да Вінчі Коцюбайло.

Нагадуємо, що 1 грудня 2021 року доброволець "Правого сектора" Дмитро Коцюбайло був удостоєний звання Героя України. Президент нагородив бійця з позивним Да Вінчі орденом "Золота Зірка".