Новий сезон опалення: які житлові приміщення ризикують залишитися без тепла взимку - Завтра.UA

Житлова споруда з котельнею. Зображення: Новини.LIVE. Колаж: Новини.LIVE.

Цієї зими частина киян може зіткнутися з проблемами з опаленням. Йдеться не про поодинокі аварії, а про системну проблему -- місту може не вистачити потужностей, щоб забезпечити теплом усі будинки. Під загрозою перебуває понад 2500 будинків, які залежать від роботи окремих теплоелектроцентралей.

Цю інформацію озвучив енергетичний фахівець, професор Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Станіслав Ігнатьєв під час ефіру на каналі День.LIVE.

Які житлові споруди можуть залишитися без системи опалення?

Згідно з думкою експерта, найбільша небезпека торкається близько 1 100 житлових будинків, які залежать від функціонування Дарницької теплоелектроцентралі. Проте це не є єдиною проблемою. Також під ризиком опинилися райони, де система опалення взаємопов'язана з балансуванням електромереж біля Дарницької ТЕЦ, а також деякі споживачі, які отримують теплопостачання від ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6. У цих зонах можуть виникнути складнощі з підтримкою необхідного тиску в системі.

Чому Київ не здатен оперативно розгорнути нові теплові установки?

Одним із можливих шляхів вирішення цієї проблеми можуть бути нові модульні котельні та когенераційні системи. Проте, як зазначає Ігнатьєв, їх встановлення за лічені тижні є неможливим.

"Складність полягає в часових рамках. Це викликано тим, що знайти нові когенераційні системи та сучасні модульні котельні вкрай нелегко," – зазначив він.

Експерт зазначає, що опалювальна система Києва представляє собою масштабну централізовану мережу, тому просто встановлення нової котельні не вирішить усіх проблем.

"Розбалансувати систему Києва дуже важко. Це централізована система, і кожна нова котельня -- це питання розбалансування енергосистеми Києва", -- зазначив він.

До того ж, стандартна котельня без додаткових систем не зможе ефективно вирішити цю задачу. Необхідні установки, здатні одночасно генерувати тепло та електрику. Для виготовлення такого обладнання знадобиться значна кількість часу.

За словами експерта, деякі виробники взагалі говорять про поставки такого обладнання лише через кілька років.

"Є замовлення з іншого обласного центру. Вони кажуть, що можуть привезти когенераційні установки взимку 2028 року, а котельні -- взимку 2027 року", -- розповів Ігнатьєв.

Чому генератори не зможуть повністю усунути цю проблему

Та навіть якщо встановити нову котельню, вона не запрацює без достатньої електричної потужності.

"Котельня без когенераційної установки чи потужного генератора – це лише безжиттєвий об'єкт, який не зможе функціонувати, оскільки необхідно обладнати насосну систему для перекачування тепла на верхні поверхи," – зазначив спеціаліст.

За його словами, це має особливе значення для висотних будинків. Для ефективного функціонування системи необхідно підтримувати оптимальний тиск у мережі. Це стосується не лише опалення, але й інших міських інфраструктур.

Чому існуюче обладнання залишається без застосування?

За словами експерта, в Україні є когенераційні установки, які могли б допомогти містам пережити складну зиму. Але проблема -- у їхньому розподілі.

"Є 82 установки такі в Україні, але вони передані в міста, які не мають коштів для їх встановлення", -- розповів він.

Він зазначив, що уряд вже робив запити до місцевих органів влади з проханням передати обладнання в ті райони, де воно є найнеобхіднішим, проте місцеві керівники не проявляють готовності до співпраці.

Отже, ключовою проблемою в даний момент є не тільки наявність необхідного обладнання, а й час, який знадобиться для його монтажу та налаштування. Організувати резервну систему опалення для великого міста за лічені місяці практично неможливо.

В Україні будуть оновлені вимоги щодо підключення резервних котелень.

Водночас Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) внесла зміни до правил підключення резервних джерел тепла до газових мереж. Ці оновлення спрямовані на прискорення процесу запуску резервних котелень у ситуаціях, коли теплоелектростанції, ТЕЦ або інші об'єкти системи теплопостачання зазнали ушкоджень внаслідок російських атак або не здатні функціонувати.

Як пояснили в НКРЕКП, вивільнені після аварій газові потужності тепер зможуть оперативно використовувати для роботи резервних котелень. Це дозволить швидше відновлювати подачу тепла та гарячої води для населення, а також допоможе громадам стабільніше пройти опалювальний сезон навіть за нових атак.

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що українці мають можливість отримати субсидії для покриття витрат на житлово-комунальні послуги. Крім того, для певних груп населення існують пільги, які дозволяють зменшити плату за комунальні послуги на 25%, 50%, 75% або навіть повністю, залежно від статусу заявника.

Також Новини.LIVE повідомляли, що до 31 жовтня 2026 року тариф на електроенергію для населення залишиться незмінним -- 4,32 грн за кВт-год. Водночас у Верховній Раді пропонують змінити правила тризонного тарифу: зробити електроенергію дешевшою вдень, коли її виробляється найбільше, і дорожчою у вечірні години, щоб зменшити навантаження на енергосистему.