Суд ухвалив рішення про арешт колишнього командира 155-ї окремої мотострілецької бригади Лучанова.

Станіслав Лучанов заперечує висунуту проти нього підозру з боку правоохоронних органів.

Рокитнянський районний суд Київської області ухвалив рішення про арешт екскомандира 155-ї окремої мотострілецької бригади "Анна Київська" Станіслава Лучанова на 60 діб без можливості внесення застави. Його підозрюють у причетності до викрадення та вбивства братів Романа і Максима Мосійчуків, жителів села Калинівка Білоцерківського району, повідомляє "Суспільне". На початку судового засідання Лучанов заперечив свою провину.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що підполковник ЗСУ Лучанов, який очолював 155-ту ОМБр, виконував роль "безпосереднього керівника" для інших осіб, залучених до справи. Відповідно до даних слідства, підозрюваний вирішив залучити військовослужбовців Долгаленка, Дмитрука, Зайця, Перцулу, Артамонова, Шурка, Микитенка, Козака та Коломійця до викрадення та вбивства братів. Усі дев'ятеро підпорядковувалися Лучанову. За словами прокурора, підполковник дав розпорядження військовим розподілити між собою "обов'язки" і продовжити підготовку та реалізацію злочинного плану.

Згідно з інформацією прокурора, в ніч з 26 на 27 липня певні особи прибули до Калинівки і вчинили незаконне проникнення на територію будинку, де проживали брати Мосейчуки. Як стверджує слідство, один з підозрюваних, на прізвище Заєць, двічі здійснив постріли в Романа, одного з братів.

Після цього обвинувачені застосували силу, щоб посадити братів у автомобілі Mercedes Vito та Mitsubishi L200, і відвезли їх до військової частини А5001. У цьому місці вони тримали своїх жертв до 1 липня.

Саме 1 липня, як зазначив прокурор, Лучанов ухвалив рішення влаштувати вбивство Мосейчуків, аби замаскувати їхнє викрадення. Для реалізації цього плану підполковник залучив ще одного свого підлеглого — командира батальйону 155-ї окремої мотопіхотної бригади Олексія Долгаленка.

Наприкінці того ж дня Максим Мосейчук був доставлений на службовому автомобілі на полігон недалеко від Полтави. Під час перебування на полігоні Долгенко, згідно з висновками слідства, вистрілив Максиму в голову, внаслідок чого той загинув на місці.

Після цього прокурор продовжив свою розповідь, зазначивши, що підозрюваний доставив Романа Мосейчука на територію полігону. Там Долгаленко вистрілив йому в голову принаймні вісім разів. Заздалегідь він підготував яму на цій місцевості, щоб потім сховати тіла і запобігти їх виявленню. Після скоєння злочину він звітував перед Лучановим.

Після того, як прокурор виклав основні моменти справи, він зазначив, що після публікації інформації про вбивство Лучанов добровільно покинув військову частину та змінив свій номер телефону.

Водночас Лучанов висловив незгоду з висунутими проти нього звинуваченнями. Він також підкреслив свою готовність до співпраці зі слідчими органами.

Підполковник, як стверджують, погодився на запобіжний захід, оскільки слідство виявляє певні ризики. Адвокат Лучанова зазначив, що "в документах справи жодного разу не згадується" про його підзахисного. Він також підкреслив, що вказівки на вбивство братів надала "інша особа".

12 липня ЗМІ повідомили, що правоохоронці затримали дев'ятьох військових 155-ї окремої механізованої бригади, серед яких -- командир одного з батальйонів.

Згідно з інформацією, яка надійшла від журналістів, в ніч на 28 червня група військовослужбовців незаконно проникла на територію приватного маєтку в селі Калинівка, що в Білоцерківському районі Київської області, де викрала двох братів і відвезла їх у невідомому напрямку.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел ZN.UA, розслідування вивчає версію, що конфлікт, у якому брала участь дружина командира бригади Станіслава Лучанова, став каталізатором злочину. За цією версією, комбриг нібито віддав наказ своїм підлеглим "вчинити покарання" стосовно чоловіків, яких він вважав причетними до цього інциденту. Відзначається, що Лучанов залишив військову частину без дозволу.

Редакторка секції внутрішньої політики ZN.UA Інна Ведернікова у своїй статті "Туман війни. Як культура замовчування підриває основи" зазначає, що ситуація з полком "Скеля" виявила не лише глибокі системні проблеми в одному з найзнаменитіших штурмових підрозділів України, а й стала випробуванням для всього українського суспільства.