На правому березі Херсонської області садівництво зазнало збитків через заморозки - аграрії документують втрати.

На деокупованому правобережжі Херсонщини, де через заморозки постраждало садівництво, аграрії фіксують збитки, водночас зернові та технічні культури завдяки снігу отримають вологу, якої не вистачало посівам.

Про це кореспондентові Укрінформу розповів директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.

"На Херсонщині випало дуже багато снігу, подекуди його висота була понад 40 см. У деяких громадах температура повітря доходила майже до -6°C. І це критично вплинуло на фруктові дерева", - сказав Юнусов.

Він повідомив, що на одному з фермерських підприємств у Великоолександрівській громаді Бериславського району зафіксували перші втрати на площі 16 гектарів. Попри зусилля аграріїв з порятунку фруктових дерев, коли температура опустилася до -2°C і наблизилася до -6°C, з абрикосів, які вже розпочали цвітіння, почали обсипатися зав’язі.

"В даний час ми займаємося тим, щоб фермер коректно задокументував свої втрати – він складає необхідні довідки про форс-мажорні обставини. Комісія вже створена, а сьогодні фахівці обласного гідрометеорологічного центру вирушать на місце для фіксації ситуації. Це лише один з прикладів, який ілюструє найбільші втрати, що вже зафіксовані. Однак існує ще одне значне господарство, яке зазнало збитків, і ми зможемо їх задокументувати лише після танення снігу, приблизно через тиждень, у межах Станіславської громади," - підкреслив Юнусов.

За його словами, мова йде про СТОВ "Енограй", де вирощують персики, черешні, вишні та абрикоси. Керівник департаменту висловив припущення, що саме в цьому господарстві збитки серед садівників правобережної частини будуть найбільшими, оскільки площа садів перевищує 100 гектарів.

За його словами, також постраждали фруктові дерева у місцевих жителів.

Юнусов підкреслив, що зміни клімату вимагають впровадження нових технологічних рішень, зокрема систем активного захисту для садів. Ці системи називають активними, оскільки вони постійно взаємодіють з навколишнім середовищем і здатні автоматично реагувати на загрози. Найбільш поширені з них включають системи захисту від заморозків, такі як обприскування дерев водою (вода замерзає, випускаючи тепло, яке оберігає квіти від ушкоджень), генератори тепла та вітрові установки, що розганяють холодне повітря. Також до таких систем відносяться автоматизовані системи поливу та живлення, які дозволяють вносити добрива під час поливу, підтримуючи здоров'я рослин. Крім того, існують інтегровані моніторингові системи, які використовують сенсори для контролю вологості, температури та наявності шкідників, видаючи сигнали для реакції, наприклад, для активації поливу або обробки.

Щодо обставин із зерновими та технічними культурами, керівник департаменту зазначив, що холоднеча призупинила вегетаційний процес рослин на тиждень, але це не є критичною проблемою. Натомість, випавший сніг, навпаки, позитивно вплинув на ці культури, оскільки земля отримає необхідну вологу, яка була в дефіциті протягом зими.

"Оскільки восени наші фермери висаджували культури в суху землю, а взимку бракувало як снігу, так і дощів, цей сніг забезпечить ґрунт вологою і стане стимулом для росту рослин, що, безсумнівно, піде їм на користь", - підкреслив Юнусов.

Стосовно овочевих культур, за його словами, фіксують, що у населення мороз їх "прихопив" - десь рослини загинули, а десь сніг трохи захистив культури від морозу.

"Коли сніг нарешті зійде і розтане (а він вже починає це робити), через тиждень ми зможемо отримати чітке уявлення про завдані збитки. Щодо овочів, є інформація, що мороз завдав певних ушкоджень, але це не є серйозною проблемою," - зазначив керівник департаменту.

У теплицях та парниках, що належать місцевим жителям, ранні овочеві культури залишилися в безпеці. Однак, за словами співрозмовника, траплялися випадки, коли сніг призводив до розриву плівки.

Згідно з інформацією, наданою Херсонською обласною військовою адміністрацією, у 2025 році планується збільшити площі для сівби в 1,5 рази, що складе приблизно 246 тисяч гектарів. Зокрема, для вирощування зернових та зернобобових культур передбачено засіяти 121,7 тисяч гектарів, технічними культурами - 113,8 тисяч гектарів, з яких 91 тисяча гектарів займатиме соняшник, а 7 тисяч гектарів - картопля та овочі. Крім того, на баштанні культури планується відвести 2 тисячі гектарів. Восени аграрії вже висіяли озимі культури на площі понад 110 тисяч гектарів, зокрема, озимої пшениці - 70,9 тисяч гектарів, озимого ячменю - 20,8 тисяч гектарів та ріпаку - 17,9 тисяч гектарів.

Як повідомляв Укрінформ, станом на 11 квітня 2025 року на Херсонщині на деокупованій території розміновані 82% сільгоспугідь.