Мирне урегулювання: чому Трамп звернувся до Ердогана та де плануються переговори щодо України.
Дональд Трамп, підсумовуючи результати переговорів з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом, висловив бажання залучити Анкару в якості посередника для досягнення миру у конфлікті між Росією та Україною. Яким чином це рішення може позначитися на подальшому розвитку мирного процесу, розглянув журнал Фокус.
У понеділок, 5 травня президенти США та Туреччини Дональд Трамп та Реджеп Тайїп Ердоган під час телефонної розмови обговорили російсько-українську війну. За підсумками розмови очільник Білого дому висловив намір разом із турецьким колегою працювати над досягненням миру. "Я з нетерпінням чекаю на можливість попрацювати з президентом Ердоганом над тим, щоб покласти край безглуздій, але смертоносній війні між Росією та Україною -- прямо зараз!" -- написав Трамп у соцмережі Truth Social. Назвавши діалог з Ердоганом "дуже добрим та продуктивним", він анонсував візит турецького лідера до Вашингтону і повідомив, що пан Ердоган запросив його до Туреччини.
На завершення квітня Ердоган підкреслив свою підтримку "телефонної дипломатії" з Трампом, зазначивши, що готовий зустрітися з ним при найменшій можливості. "Ми є двома лідерами, які впевнені, що зможуть вирішити питання, які вважаються ризиковими в різних колах, шляхом діалогу і дипломатії", – підкреслив президент Туреччини. Він також висловив надію, що травневе перемир'я, ініційоване Росією, може стати основою для тривалого миру.
Показово, що якраз після телефонної розмови з Ердоганом, Трамп, спілкуючись з журналістами у Білому домі, наголосив на значущості анонсованого Кремлем триденного перемир'я 8- 11 травня: "Президент Путін оголосив триденне припинення вогню, що може здатися не таким вже й великим, але насправді це багато, якби ви знали, з чого ми починали".
Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос вважає, що через свою активну позицію на світовій арені, президент США може в будь-який момент оголосити про залучення до мирних переговорів будь-якої країни.
Зокрема, у бесіді з Фокусом експерт зазначив: "Мені було б цікаво, якби Трамп не лише згадав Туреччину як посередника в конфлікті між Росією та Україною, а також торкнувся б теми війни в Газі та ударів Ізраїлю по Сирії. Це могло б стати справжнім сюрпризом! Проте Трамп висловився так, як висловився, і ми знаємо, що Анкара була і залишається нашим партнером у військово-технічній сфері, постачаючи зброю. Однак, зазвичай посередник має бути нейтральним. Водночас, ми усвідомлюємо, що Туреччина в першу чергу керується принципом "гроші на першому місці", і тому її дії будуть базуватися саме на фінансових вигодах. Це означає, що якщо співпраця з Україною буде для Анкари вигідною, вона піде на це. Якщо ж вигода буде в співпраці з Москвою, вона не вагається змінити курс".
Підкресливши, що інтереси Туреччини є більш чутливими на Близькому Сході, Ігор Семиволос додав: "Що стосується нашої війни, то, приміром, та ж зернова угода давала немалий зиск туркам, тому в цьому напрямку вони готові бути й надалі більш активними. Але питання полягає в тому, що нам дає турецька активність. В принципі, ми можемо казати, що так, Туреччина важлива, оскільки посилення РФ у Чорному морі створює стратегічну небезпеку для Анкари і тут Ердоган не буде сидіти, склавши руки. Крім того, можемо від щирого серця подякувати Туреччині, що вона чітко і однозначно називає Крим частиною України. Ця позиція Туреччини, як і економічна співпраця з нею для нас дійсно важлива. Вкрай важливими також є політичні консультації з Анкарою в рамках НАТО, ЄС та інших структур. Тому з цих інтересів маємо виходити, а не з бажання Туреччини, можливо, зняти геополітичні "вершки" у торгах з американцями".
З огляду на те, що росіяни активно ведуть діалог з американцями і не можуть прямо відповісти "Ні", Ігор Семиволос зазначає, що в даний момент Білий дім виступає основним посередником у процесі мирного врегулювання.
Паралельно кандидат наук з політики та міжнародний експерт Станіслав Желіховський прокоментував для видання Фокус заяву Дональда Трампа про роль Туреччини в мирному процесі. Він зазначив: "Після розмови з Ердоганом Трамп висловив впевненість, що ініціативи турецького президента можуть сприяти завершенню цієї безглуздої й руйнівної війни". Хоча для Росії ця війна може виглядати безглуздою, для України, що бореться за свою незалежність і суверенітет, вона є життєво важливою. Щодо пана Ердогана, він вже створює платформи для діалогу. Нещодавно в Стамбулі відбулися кілька раундів переговорів між представниками США та Росії, під час яких обговорювалися питання дипломатичної співпраці між Вашингтоном і Москвою, і, звичайно, не оминули тему конфлікту між Росією та Україною.
Відзначивши, що Реджеп Тайїп Ердоган постійно висловлює намір Туреччини стати посередником у мирному врегулюванні, аналітик підсумував: "Не варто забувати, що Ердоган має міцні зв'язки з Путіним, а російські інвестиції в Туреччині отримують численні вигідні можливості, зокрема в туристичному секторі та інфраструктурних проектах. Окрім того, компанія 'Росатом' реалізує проект з будівництва атомної електростанції в Туреччині. Отже, між Анкарою та Москвою існує безліч спільних інтересів."
Експерт підкреслює, що Туреччина не є підписантом Римського статуту, що означає, що вона не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС). Це створює умови для того, щоб Путін міг безперешкодно відвідувати цю країну. Аналітик вважає, що Туреччина має потенціал стати майданчиком для зустрічі між Трампом і Путіним. Наразі Трамп, незважаючи на заяви свого оточення про вихід з мирного процесу, продовжує демонструвати, що залишається активним учасником, зазначає Станіслав Желіховський. Він також акцентує увагу на тому, що Туреччина може бути розглянута Білим домом як один із можливих варіантів для подальших переговорів щодо війни між Росією та Україною.
У Трампа і Ердогана, акцентує експерт, є взаємовигода від участі в мирному процесі у внутрішньополітичному контексті: якщо президент США намагається продемонструвати американцям, що він є сильним лідером, здатним, на відміну від попередника Байдена покласти край російсько-українській війні, то Ердогану після масових протестів у Туреччині важливо продемонструвати свою вагу і вплив на геополітичні процеси. Таким чином, наголошує Станіслав Желіховський, інтереси президентів США і Туреччини тут збігаються, що дійсно може надати певного імпульсу процесу мирного врегулювання.
