Міністерство культури включило шахтарські легенди, ярмарки та традиційне серпанкове ткацтво до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини.
Міністерство культури України внесло три нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Зокрема, список був розширено новими елементами: "Шахтарські легенди про духа-охоронця"; "Панаїр - звичай святкування українських греків"; "Традиція виготовлення серпанків".
Відзначається, що шахтарські легенди виникли під впливом життєвих обставин та вірувань, пов'язаних із духом-охоронцем шахт. Його образ спочатку з'явився в професійному середовищі шахтарів, але згодом поширився серед жителів шахтарських міст і селищ. Центральною фігурою цих оповідей є дух-охоронець на ім'я Шубін.
В свою чергу, Панаїр - одне зі значимих для спільноти релігійних, громадських та сімейних свят греків України, яке увібрало в себе звичаї різних часів і демонструє динамічну природу нематеріальної культурної спадщини. Назва свята походить від давньогрецького слова "πανηγύρι", що означає "гуртом" або буквально: "загальне зібрання".
Традиція виготовлення серпанкового полотна є унікальною локальною технікою, яка використовується для створення тонкого напівпрозорого лляного матеріалу — серпанку. Вона має глибоке коріння в селах Дубровицької міської територіальної громади, що розташована в Сарненському районі Рівненської області. Ця традиція включає не лише процес ткацтва, а й мистецтво виготовлення різноманітних виробів із цього матеріалу.
"Тепер місцеві громади мають взяти до уваги рекомендації та пропозиції з охорони елементів нематеріальної культурної спадщини, які розробила Експертна рада з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України", - йдеться в повідомленні.
У липні 2025 року Міністерство культури України розширило Національний перелік нематеріальної культурної спадщини, включивши до нього весільний обряд заплітання долі, традицію випікання та дарування обрядових різдвяних пряників у Слобожанщині, а також традиції храмового свята на Трійцю, що святкується в селі Шульгинка Луганської області. У листопаді 2025 року до цього списку були додані традиції просторового та ужиткового оздоблення на Миколаївщині, таврійський розпис, а також культура побутування легенд про конотопську відьму. У січні 2026 року перелік поповнився культурами та традиціями, пов'язаними з виготовленням Великодніх обрядових хлібів на Буковині, традицією приготування киселиці в лемківській спільноті, а також кривулькою — жіночою нагрудною прикрасою лемків, разом із орнаментальними традиціями та технологією її виготовлення.
У період з квітня по липень 2026 року до списку культурної спадщини були додані наступні елементи: звичай прикрашання хрестів для Хресної дороги в селі Монастирок, що знаходиться в Тернопільській області; традиція виготовлення та мистецтво сокальської кераміки; практика створення та дарування обрядового печива, відомого як "коники і баришні"; ремесло виготовлення весільних пір'яних вінків у селі Великий Ключів, що в Івано-Франківській області; а також традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах, відомих як "Запорозькі тулумбаси".
