Корупція: Насіров виявив спосіб ухилення від покарання.
Екс-глава Державної фіскальної служби Роман Насіров, який фігурує у справі, пов'язаній із газовими аферами колишнього депутата Олександра Онищенка, 9 квітня не з'явився на засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС). Причина його відсутності полягає в тому, що Насіров був мобілізований до лав Збройних сил України, і цей інцидент стався під час судових дебатів. Однак, згодом стало відомо, що наказ про його призов знову було скасовано. Антикорупційні активісти зазначають, що цей випадок підкреслює проблему уникнення відповідальності за корупційні злочини, і тепер вони вимагають припинити цю "схему". Але давайте розглянемо все по порядку.
Як повідомили у пресслужбі Спеціалізованої антикорупціної прокуратури (САП), захисник Насірова подав до суду клопотання про зупинення вказаного провадження у зв'язку з мобілізацією його підзахисного. Про це першою 9 квітня повідомила антикорупційна організація Transparency International Ukraine.
Речниця Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі для онлайн-видання "Українська правда" зазначила, що Насірова включено до списків особового складу військової частини з 7 квітня. Водночас державне інформаційне агентство "Укрінформ" повідомило про наявність документа, який підтверджує, що Насіров отримав призначення на посаду сапера. Підставою для його зарахування до військової частини стала довідка про проходження військово-лікарської комісії, видана 30 січня цього року.
Цікава ситуація з справою Насірова, яка вже перейшла до етапу судових дебатів і наближається до ухвалення рішення. У ході дебатів висловилася прокурор, а також розпочав свій виступ інший обвинувачений. Далі планується виступ самого Насірова та його адвокатів, після чого буде надано останнє слово всім обвинуваченим. Після цього суд вирушить до нарадчої кімнати для винесення рішення.
Проте, служба Насірова в Збройних Силах України була короткотривалою. На наступний день Військова служба правопорядку ЗСУ оголосила, що командир частини, до якої був мобілізований колишній керівник Державної фіскальної служби, скасував свій наказ про призов. У Військовій службі правопорядку також уточнили, що Насіров вступив до військової частини А0139 на добровільних засадах, яка підпорядковується Головному командуванню ЗСУ. Цей підрозділ бере участь у бойових діях з самого початку війни.
У повідомленні Військової служби правопорядку ЗСУ йдеться про те, що за наказом Головнокомандувача ЗСУ розпочато службове розслідування стосовно призову колишнього високопосадовця Романа Насірова на військову службу у рамках судового процесу. "У Збройних Силах запроваджується нульова толерантність до корупції. Тому будь-які спроби скомпрометувати українську армію будуть рішуче зупинені", – зазначається у заяві Військової служби правопорядку ЗСУ.
Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення продовжити процесуальні обов'язки Насірова на два місяці, до 10 червня. Судова ухвала, оголошена 10 квітня, передбачає, що Насіров зобов'язується не залишати межі Київської області без дозволу суду, носити електронний браслет, здати закордонний паспорт і з'являтися до суду на виклики.
Читайте також: Німецькі лікарі спростували заяву ДУС щодо діагнозу Насірову
Спроба колишнього голови Державної фіскальної служби, якого підозрюють у корупції, замінити судовий процес на службу в Збройних силах України "виявила" проблему уникнення відповідальності високопосадовцями, зазначають антикорупційні експерти. Роман Насіров – не єдиний у цій ситуації, підкреслює старший юридичний радник Transparency International Україна Павло Демчук. Він пояснює, що така "схема" стала популярною з початком повномасштабного вторгнення, коли, перебуваючи під підозрою у корупційних злочинах, високопосадовці почали добровільно призиватися на службу, а їхні адвокати подавали клопотання про призупинення судових процесів.
Наприклад, Павло Демчук згадує випадок судді з Івано-Франківського суду, який також став фігурантом однієї з корупційних справ. За словами Демчука, цей суддя спочатку страждав від проблем зі здоров'ям, але раптово, під час судових дебатів, вирішив мобілізуватися і тепер служить у західній частині України. "Ця ситуація, як і справа Насірова, свідчить про те, що це не стільки бажання захищати країну, скільки спосіб уникнути правосуддя і затягнути розгляд справи. Далі вже буде видно", - зазначив він в інтерв'ю DW.
Transparency International Україна фіксує подібні випадки. Згідно з їхньою інформацією, з початку 2023 року у Вищому антикорупційному суді було зареєстровано більше десяти таких ситуацій. Юрист підкреслює, що мова йде саме про осіб, яких підозрюють у корупційних злочинах і щодо яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави або підписки про невиїзд. Адже ті, хто знаходиться під домашнім арештом або в слідчому ізоляторі, не можуть просто так бути мобілізованими.
В САП зазначають, що подібні ситуації трапляються не вперше. "На жаль, мобілізація обвинувачених у справах, які розслідуються САП та НАБУ, стала одним із найбільш вживаних способів уникнення кримінальної відповідальності. Наразі 48 осіб вирішили мобілізуватися до Збройних сил України після того, як обвинувальні акти були направлені до суду. Це призвело до призупинення розгляду справ, а терміни притягнення до відповідальності закінчуються, що підвищує ймовірність уникнення покарання", - йдеться у повідомленні САП у Facebook.
Голова правління антикорупційної організації StateWatch, а нині військовослужбовець ЗСУ Олександр Лємєнов каже, що військові негативно сприйняли історію з Насіровим. "Корупціонери не вперше намагаються сховатися за спиною справжніх бійців ЗСУ. І відповідальність за подібні випадки лежить не на вищому військово-політичному керівництві держави, а на управлінцях підрозділів середнього рівня. Ні Банкова, ні Головнокомандувач ЗСУ не в змозі проконтролювати все військо. Тому відстежувати і карати треба тих, хто безпосередньо ухвалював відповідні рішення", - прокоментував Лємєнов.
Експерти відзначають, що судді, які займаються такими справами, стикаються з відсутністю чіткої норми в Кримінальному процесуальному кодексі (КПК) щодо необхідності продовження або призупинення судового розгляду після мобілізації підозрюваного. У зв'язку з цим кожен суддя має право приймати рішення на власний розсуд в кожному окремому випадку. Проте це правило не поширюється на осіб, які вже отримали вирок за корупційні злочини. Згідно із законодавством, такі особи не можуть бути мобілізовані. В результаті, підозрювані на стадії судового розгляду намагаються мобілізуватися, щоб уникнути відповідальності.
"Ми не можемо заборонити мобілізацію осіб, що підозрюються у кримінальних справах або обвинувачуються. Це може негативно вплинути на обороноздатність країни, хоча безсумнівно, такі дії виглядають як спосіб уникнення відповідальності чи затягування процесу. Тут є простий рецепт, який вже давно обговорюється: необхідно внести зміни до Кримінального процесуального кодексу, щоб встановити відповідальність за зловживання процесуальними правами та невиконання процесуальних обов'язків. Це стосується не лише підозрюваних та обвинувачених, але й адвокатів та прокурорів, які не виконують своїх зобов'язань у процесі", - зазначила Ольга Піскунова, експертка з антикорупційних питань Центру політико-правових реформ.
Павло Демчук, у свою чергу, пропонує внести зміни до КПК, які б унормували, що мобілізація не є приводом зупиняти судом провадження, зокрема у корупційних справах. На його переконання, тільки так можна закрити цю схему уникнення відповідальності за корупцію. При цьому експерти зазначають, що ані рекрутингові центри, ані ТЦК, ані військові частини не зобов'язані з'ясовувати, чи відкрито проти військовозобов'язаного провадження чи на якій стадії перебуває судовий розгляд його справи.
