ГЕС збільшує виробництво енергії: чи зможуть греблі витримати обстріли?
Росія знову висловлює загрози щодо можливих атак на українську енергетичну інфраструктуру, і тепер під прицілом можуть опинитися гідроелектростанції. Це особливо тривожно в умовах весняного водопілля, коли саме ГЕС можуть забезпечити стабільність енергетичної системи. У період повеней ці станції здатні генерувати значно більше електроенергії, що дозволяє уникнути відключень. Крім того, метеорологи вже попереджають про суттєве підвищення рівня води.
Однак велика вода здатна принести Україні й інші виклики. І повені можуть не лише допомогти енергосистемі, а й стати випробуванням для прибережних зон. Яких сюрпризів очікують гідрологи та як захистити ГЕС цієї весни? Наші кореспонденти шукали відповіді.
Україна чекає на прихід великої весняної води.
Особливо повеней очікують на українських ГЕС, які суттєво підвищать кількість вироблюваної електрики.
Гідрогенерація стане важливим елементом для підтримки стабільності енергетичної системи в даний час.
Водночас, гідрогенерація може виявитися мішенню для нових атак і бомбардувань.
Невеличка річка Чичиклія тече через Одеську та Миколаївську області. Цього року, на відміну від попередніх, її води повні, незважаючи на те, що раніше вона часто пересихала.
Андрій Колісниченко, бджоляр:
Північно-східний куточок Одеської області. Друзі, як ви вже могли здогадатися, я спробував дістатися до пасіки, але, на жаль, не вдалося. Ось вона — річка Чичиклія. За всі свої 40 років я не бачив нічого подібного. Зараз продемонструю. Це просто неймовірно. Поля, річки, ставки переповнені водою... Такої річки я ніколи раніше не зустрічав.
Отже, рівень малих водойм підвищується через зимові опади. Щодо Дніпра, ситуація є більш складною. Ця річка протікає через території Росії та Білорусі, що призводить до накопичення значних обсягів опадів. До початку повномасштабної війни спеціалісти отримували інформацію про рівень води вздовж усього маршруту Дніпра, включно з даними, які надавали російські та білоруські джерела. Завдяки цьому, інформація була більш детальною, а прогнози - більш точними.
Богдан Сухецький, виконуючий обов'язки генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго":
Взагалі, поводок - це частина нашої звичної діяльності. Ми займаємося цим щорічно, іноді в менших, іноді в більших масштабах. Але з початком війни ситуація стала абсолютно непередбачуваною, оскільки Росія та Білорусь не надають нам необхідну інформацію.
Отже, яким чином українські експерти збирають дані та формують оцінки щодо величини повені? На це питання нам відповів гідролог Віктор Вишневський.
Віктор Вишневський, експерт у галузі гідрології:
Доводиться тепер використовувати відкриті джерела, супутникові знімки, що погіршує нам дещо точність прогнозів.
Однак, за словами експерта, немає причин для занепокоєння. Це стосується, зокрема, ситуації з ГЕС у Києві.
Віктор Вишневський, експерт у галузі гідрології:
Проте варто пам'ятати, що Київське водосховище функціонує вже шість десятиліть, і фахівці, які ним керують, мають величезний досвід та розуміння всіх нюансів. Щодо майбутнього водопілля, яке, ймовірно, почнеться, можна припустити, що воно буде перевищувати середні показники. Ми просто звикли до м'яких зим.
Гідроенергетики не припускають виникнення якихось несподіванок.
Богдан Сухецький, виконуючий обов'язки генерального директора ПрАТ "Укргідроенерго":
Ми прогнозуємо збільшення обсягу води, а також її дещо вищу швидкість. Під час холодів ґрунт замерз, і тепер, коли він починає відтавати, більшість води надходить у Дніпро. Ми вживаємо певні заходи, маємо резерви у водоймах і працюємо над їх збереженням. Тому нічого незвичного або виняткового не передбачається, за винятком постійних обстрілів, яким піддається наша генерація та об'єкти.
Слід зазначити, що ситуація з обстрілами стала значно складнішою. Їхня частота лише збільшується. Згідно з інформацією від "Укренерго", з початку 2026 року ворог випустив понад 300 ракет і 7000 безпілотників. Російські війська завдавали ударів по всьому технологічному ланцюгу енергетичної системи – від генерації до розподілу електрики.
Гідроелектростанції - це грандіозні споруди, які не можна захистити звичайними сітками або бетонними конструкціями.
Володимир Омельченко, експерт з енергетики:
Забезпечення фізичного захисту таких величезних об'єктів є досить складним завданням. Хоча і існують спроби організувати охорону, все залежить від наявних ресурсів. Проте, безумовно, ключову роль у цьому процесі відіграють сили протиповітряної оборони, оскільки захистити такі масштабні споруди не так вже й просто.
Тим паче, що навесні значення ГЕС для енергетичної системи помітно зростає. Тож ракет та "Шахедів" на ці об'єкти полетіти може суттєво більше. Але, як запевняють експерти, ГЕС - це міцний горішок.
Станіслав Ігнатьєв, спеціаліст у галузі енергетики:
Більшість гідроелектростанцій були спроектовані в епоху Холодної війни. Їх конструкції розроблялися з урахуванням можливості витримати удари тактичної ядерної зброї. Що стосується гребель, то, безсумнівно, сильні удари можуть завдати шкоди критично важливим елементам. Проте, такі пошкодження підлягають ремонту.
Непроста ситуація з електричним обладнанням ГЕС, яке росіяни системно намагаються нищити.
Станіслав Ігнатьєв, спеціаліст у галузі енергетики:
Гідроелектростанційні підстанції стали мішенню для ворога. Для їхнього захисту було здійснено масштабні роботи. Трансформатори, які розташовані над машинними залами, є найвразливішими елементами. Однак "Укргідроенерго" вжило значних заходів для зміцнення безпеки цього обладнання.
Сьогодні гідроелектростанції функціонують подібно до енергетичних накопичувачів. Вони спочатку накопичують воду у своїх резервуарах, а генератори активуються лише в години найбільшого споживання електрики. Під час весняного розливу ріки турбіни працюватимуть безперервно.
Володимир Омельченко, експерт з енергетики:
Це оптимальна балансуюча потужність, і, як відомо, ми стикаємося з дефіцитом таких потужностей. Особливо це відчувається навесні, коли сніг тане, що призводить до підвищення рівня води в ріках. Гідроелектростанції збільшують виробництво електроенергії, що позитивно впливає на загальний стан енергетичної системи.
Якщо заходи безпеки та рішення виявляться дієвими, то навесні українці можуть очікувати на збільшення кількості світла в своїх домівках.