Новини Івано-Франківська та області

"Це шантаж": реакція українців на "амбіції" Трампа стосовно природних ресурсів, - The Guardian

Запаси літію в Україні належать до найбільших у Європейському континенті, і Сполучені Штати розглядають їх як "компенсацію" за військову підтримку.

Літієве родовище в Україні привертає увагу міжнародної спільноти. Місцеві жителі вважають, що вимога Дональда Трампа, президента США, щодо частки корисних копалин на суму 500 мільярдів доларів, є проявом "шантажу", повідомляє видання The Guardian.

Сковзаючи пальцем по снігу, Микола Гречуха намалював схему майбутнього українського літієвого родовища. Його задум включає центральну шахту з мережею бічних тунелів.

"Літій присутній у всіх місцях, і його максимальна концентрація спостерігається на глибині від 200 до 500 метрів", - зазначив він. "Нам необхідно забезпечити видобуток 4300 тонн щоденно. Потенціал просто вражає".

На даний момент територія не проявляє жодних ознак активності. Запаси корисних копалин приховані під широким полем, яке в епоху Радянського Союзу слугувало для вирощування буряків і пшениці. Вхід до запланованої шахти розташований у покинутому селі Льодяне, яке перетворилося на зарослий акаціями та кленами гай. Єдиним мешканцем цього місця є охоронець, що проживає в кузові старої вантажівки "ГАЗ-53". Іноді поблизу можна побачити диких кабанів або вовків, які пробігають через ці місця.

Родовище літію розташоване в Кіровоградській області, приблизно за 350 км на південь від Києва. Сонячні датчики тут постійно вимірюють температуру та сейсмічну активність. У 2017 році компанія UkrLithiumMining отримала державну ліцензію на розробку цієї території терміном на 20 років. Вартість угоди склала 5 мільйонів доларів. Геологічні дослідження підтвердили, що тут міститься петаліт - мінерал, придатний для виробництва акумуляторів для електромобілів і смартфонів.

Проте тепер президент США Дональд Трамп висловив думку, що ці ресурси повинні бути в власності Америки.

Минулого тижня Київ відвідав новопризначений міністр фінансів США Скотт Бессент. Він висунув несподівану пропозицію Володимиру Зеленському: передати Сполученим Штатам половину природних ресурсів України, а також контроль над нафтовими й газовими родовищами та важливою інфраструктурою, включаючи порти. В адміністрації президента США роз'яснили, що цей "рахунок" на суму в 500 мільярдів доларів слугує особливою компенсацією за військову підтримку, яку Америка надала Україні раніше.

Зеленський рішуче відкинув можливість підписання угоди. Він підкреслив, що перед укладенням будь-яких угод щодо природних ресурсів, Вашингтон повинен надати Києву чіткі запевнення в питаннях безпеки.

"Цей договір може підвищити значення наших стосунків — ключове завдання полягає у вірному формулюванні деталей, аби гарантувати його ефективність."

Виступаючи в середу, за кілька годин до того, як Трамп назвав його "диктатором", Зеленський заявив, що не може "продати Україну". Він зазначив, що готовий працювати над "серйозним документом", який би гарантував, що Росія більше не зможе напасти на Україну.

За даними Bloomberg, переговорники з обох сторін прагнуть врегулювати ситуацію, зважаючи на загрозу розколу в трансатлантичних відносинах.

Проте, рішуча позиція Трампа спровокувала значну хвилю незадоволення. Деякі аналітики охарактеризували його вимоги як "мафіозний імперіалізм" та "колоніальну угоду", проводячи паралелі з розподілом Африки європейськими країнами в XVIII столітті.

Володимир Ланда, старший економіст київського Центру економічної стратегії, сказав:

"Ми ніби програли війну Америці. Для мене це виглядає як репарації".

Загальна вартість природних ресурсів України становить приблизно 14,8 трильйона доларів, до яких входять літій, титан, уран, залізна руда, вугілля та сланцевий газ. Значна частина цих запасів або ще не досліджена, або знаходиться на територіях, що перебувають під контролем Росії.

Запаси літію в Україні, які оцінюються приблизно в 500 тисяч тонн, належать до найбільших в Європейському регіоні. Деякі з цих родовищ розташовані в Крутій Балці неподалік Бердянська, що був захоплений Кремлем у 2022 році, тоді як інші знаходяться в Шевченківському районі Донецької області, де досі тривають бойові дії.

Родовище в Льодяному є одним з небагатьох, які знаходяться під українським контролем.

За словами Ланди, український сектор видобутку корисних копалин характеризується високими ризиками, проте має також значні перспективи. У XIX столітті інвестори з Франції, Бельгії та Великої Британії активно розвивали вугільну промисловість в цьому регіоні. Донецьк, який був окупований Росією в 2014 році, колись носив ім'я Г'юзівка, на честь валлійського підприємця Джона Хьюза, який заснував у цьому місті сталеливарний завод.

Проте, жителі регіону, незважаючи на свою підтримку розробки родовища, рішуче виступають проти його передачі Сполученим Штатам.

"Цей задум є непотрібним, -- висловлює свою думку місцева чиновниця Тетяна Сливенко. -- Він намагається відібрати ресурси в нашої країни, поки триває війна. Як нам тоді виживати? У нас є діти. Виглядає так, ніби США намагаються знищити наш економічний потенціал. Це могло б призвести до нашого загибелі."

Мешканці регіону також відзначають, що російські ракети постійно перетинають повітряний простір їхніх сіл.

"Я б сказав кілька поганих слів. Ракети летіли дуже низько. Ми втомилися. Зрозуміло, що наші емоції сильні", -- зізналася Сливенко, згадуючи грудневий обстріл.

72-річний Станіслав Рябченко, займаючись риболовлею на замерзлому озері, поділився надією, що відкриття шахти зможе залучити молодь назад до регіону.

"Те, що пропонує Трамп, -- це шантаж. Він знає, що ми не можемо витіснити росіян своїми силами. Нам потрібне спільне виробництво, а не поглинання", -- сказав він, показуючи свій улов.

Денис Альошин, головний стратегічний директор UkrLithiumMining, підтвердив, що компанія зацікавлена в іноземних інвестиціях. Він зазначив, що будівництво шахти за європейськими екологічними стандартами коштуватиме 350 мільйонів доларів, і розпочати його можна буде лише після закінчення війни.

На думку експерта, український підхід включає не лише видобуток, а й переробку руди на території, що дозволяє отримувати готовий літієвий карбонат для виробництва акумуляторів.

Незважаючи на висловлювання Трампа щодо наміру отримати частину "рідкісноземельних елементів", фахівці вказують на те, що в Україні їх не так вже й багато. Можливо, він мав на увазі важливі метали, такі як літій та графіт, які є критично важливими для сучасних технологій.

Гречуха наголосив, що йдеться не про миттєві доходи:

Деякі вважають, що досить просто встромити лопату в землю, щоб знайти гроші. Ми витратили на цей проект п'ять або шість років. Якщо отримаємо інвестиції, то зможемо запустити виробництво вже у 2028 році.

Думки про майбутнє крутилися в його голові, коли він уважно дивився на вкутане снігом поле. "Не впевнений, що американські військові з'являться тут найближчим часом," -- висловив свою думку Гречуха. "Швидше за все, ми першими зустрінемо прибульців із іншої галактики."

Нагадаємо, ЗМІ з посиланням на джерело в Офісі президента повідомили, що Україна сьогодні не підпише зі США угоду про корисні копалини.

Згідно з інформацією, президент України Володимир Зеленський не має наміру підписувати вказану угоду, оскільки Україна вбачає в запропонованому США проєкті "ряд проблемних аспектів".

Читайте також