Блаженний Станіслав Штрайх: пастор, який невтомно дбає про своїх вірних до останнього подиху - Vatican News
У польському місті Познані відбулася беатифікація мученика комуністичного режиму, священника Станіслава Штрайха. Церемонію, яка проходила за дорученням Папи Лева XIV, провів Префект Дикастерії у справах канонізації святих.
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватиканский священник
"Священник дієцезії, мученик, невтомний пастир, активний діяч милосердя та вірний свідок Євангелія до останньої краплі крові," - такими словами Папа Лев XIV охарактеризував о. Станіслава Штрайха. Цей священик був проголошений блаженним Католицькою Церквою в суботу, 24 травня 2025 року, під час Святої Меси, що відбулася на площі біля катедрального собору в Познані, Польща. Слова Святішого Отця, викладені в Апостольському листі, були озвучені кардиналом Марчелло Семераро, префектом Дикастерії у справах визнання святих, який представляв Папу та очолив обряд беатифікації.
Як і святий покровитель Польщі Станіслав Костка, чиє ім'я він носив, і так само убитий під час служіння Святої Меси, отець Станіслав Штрайх, за словами кардинала Семераро "священник і мученик віри, апостол братерства, благодійник свого народу", ступав слідами світлих постатей своєї країни, являючись "мотивом для радості та миру" в цей Ювілейний Рік, присвячений надії. Проповідник підкреслив, що Польща залишається "землею святих і блаженних".
Станіслав Штрайх народився 27 серпня 1902 року в Бидгощі (Польща). Визрівши у покликанні до священства, у 1920 році вступив до Познанської духовної семінарії. Висвячений на священника 6 червня 1925 року, здійснював душпастирську діяльність як парафіяльний вікарій у кількох парафіях міста Познань. У 1932 році був призначений настоятелем парафії святої Варвари в Жабікові, а в 1935 році - настоятелем нової парафії святого Джованні Боско в Любоні. Тут він взявся за будівництво нового храму і посвятив себе душпастирській праці, створюючи катехитичні та молитовні групи для дітей, молоді та дорослих. Він багато допомагав робітникам, безробітним і потребуючим сім'ям, незалежно від їхнього соціальної та політичної приналежності.
Працьовитість священика викликала неприязнь у прихильників комуністичної ідеології, які оселилися в Любоні та намагалися завадити йому в його служінні. Священик отримував анонімні листи, наповнені образливими висловлюваннями і погрозами смертю. Деякі невідомі особи вторглися до храму, осквернивши кивот і розкидавши священні ризи. Незважаючи на напружену атмосферу, о. Штрайх не здався і продовжував виконувати свої пастирські обов'язки.
Як уже згадувалося, за рік до вбивства отець Станіслав почав отримувати анонімні листи з неправдивими обвинуваченнями та погрозами смерті. 22 лютого 1938 року до сповідальні прийшов якийсь чоловік і повідомив щось, що шокувало блаженного. Ним, згідно з реконструкцією фактів, правдоподібно, був убивця - Вавжинець Новак, пов'язаний з комуністичною ідеологією. Вранці в неділю 27 лютого о. Штрайх готувався відслужити Святу Месу. Коли він наблизився до амвону, один чоловік вистрілив у нього чотири рази. Вбивця, намагаючись втекти, поранив інших людей, після чого був спійманий присутніми, які передали його поліції. Новака віддали під суд і засудили до смертної кари.
Блаженний о. Станіслав знав про вороже ставлення до нього: листи з погрозами, вандалізм у храмі і, можливо, відверті погрози вбивства. Передбачаючи загрозу для свого життя, він уклав заповіт. За кілька днів до вбивства священник востаннє відвідав матір, а потім, у суботу, 26 лютого, хоч і знав, що на нього чекає, повернувся до парафії. У день своєї смерті, під час Святої Меси, він, найімовірніше, розгледів вбивцю серед присутніх. У неминучості жертвоприношення його останньою думкою було захистити дітей, яких він віддалив від амвона. Його смерть стала вінцем життя, вірного покликанню та Євангелію.
