"Оновлення" державного майна. Які компанії викликають інтерес у інвесторів під час процесу приватизації?

Рівненський радіотехнічний завод, у якому держава володіє 50% плюс одна акція. Джерело: Фонд державного майна України.

Згідно з інформацією, наданою Фондом державного майна України (ФДМУ), у першій половині 2025 року держбюджет отримав близько 1 мільярда гривень від процесу приватизації (821 мільйон гривень без урахування податку на додану вартість). В цілому ФДМУ організував 236 аукціонів з приватизації. У минулому 2024 році приватизаційні заходи принесли 10,5 мільярда гривень.

Відповідно до законодавства, що регулює державний бюджет, у 2025 році очікується, що надходження від приватизації досягнуть 3,2 млрд грн. Таким чином, фонду вдалося виконати трохи більше 25% цього запланованого показника (не враховуючи успішні аукціони, за які кошти ще не були сплачені покупцями).

Основну частину доходів було отримано завдяки аукціонам з продажу об'єктів малої приватизації, вартість яких не перевищує 250 млн грн. До таких об'єктів належать, зокрема, підприємства, що вже не функціонують або оголосили банкрутство, а також єдині майнові комплекси і нерухомість.

Водночас велика приватизація, відновлення якої Кабінет Міністрів анонсував ще влітку 2023 року, йде не такими бадьорими темпами. У 2024 році ФДМУ продав столичний готель "Україна", Об'єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК) і конфіскований у російського бізнесмена Андрія Молчанова завод "Аерок".

У 2025 році фонду вдалося реалізувати лише будівельну компанію "Укрбуд", що відбулося в червні, за суму 805 млн грн без урахування ПДВ. Проте кошти ще не надійшли до державної скарбниці. Якщо ці кошти надійдуть, виконання річного плану складатиме близько 51%.

Одночасно приватизація компанії "Сумихімпром" не відбулася, оскільки для цього об'єкта не виявилося потенційних покупців.

Друге півріччя обіцяє бути більш "плодовитим". Вже анонсовано аукціон на продаж підприємства "Вінницяпобутхім", де стартова вартість становитиме 301 млн грн. Крім того, Фонд державного майна України планує до завершення літа виставити на торги Одеський припортовий завод (ОПЗ) із приблизною стартовою ціною близько 5 млрд грн.

Mind розбирався, наскільки успішно проходить приватизація та які є з нею проблеми (частина 1).

За даними ФДМУ, найбільший попит у покупців мають (фонд не вказує конкретний період, за який були продані наведені нижче об'єкти):

Деякі активи йдуть із молотка не за номінальною вартістю, а з підвищенням стартової ціни, іноді в кілька разів. За даними ФДМУ, в середньому в аукціонах беруть участь семеро учасників, а ціна під час торгів у середньому зростає вчетверо.

Зазвичай підвищений інтерес із боку покупців спостерігається, якщо підприємство стабільно функціонує, не має величезних боргів і не вимагає суттєвих капіталовкладень. Або коли актив привабливий за будь-якими іншими параметрами, наприклад наявністю комунікацій та інфраструктури для релокації виробництва, або об'єкт відрізняється високою цінністю землі, на якій він розташовується.

Джерело: Фонд державного майна України

У січні 2025 року було завершено процес приватизації державного підприємства "Інформаційно-аналітичне агентство", яке було продано за 41,7 мільйона гривень, хоча початкова вартість становила лише 16,8 мільйона. Очевидно, покупець був зацікавлений у вигідному розташуванні цього підприємства, що знаходиться в самому серці Києва на вулиці Шота Руставелі.

У квітні Фонд державного майна України продав єдиний майновий комплекс Житомирського лікеро-горілчаного заводу за 137,5 млн грн, початкова ціна якого становила 101 млн грн. Хоча підприємство зазнає збитків (його фінансовий результат у 2024 році становитиме -22,8 млн грн), воно продовжує виробляти алкогольні напої та соки, які реалізуються на експорт. Протягом 2022-2024 років завод отримав 347 млн грн доходу.

У травні Фонд державного майна України завершив процес приватизації майнового комплексу державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", який був проданий за 310 мільйонів гривень. Під час аукціону його початкова вартість зросла в 3,5 рази. Це підприємство привертало увагу завдяки своїй розвиненій матеріально-технічній базі. Новий власник отримав у своє володіння 71 об'єкт нерухомості та інфраструктури, 22 транспортних засоби, а також близько тридцяти одиниць іншого майна.

Ціна конструкторського бюро "Топаз" у Львові, яке було приватизовано в червні, взагалі зросла більш ніж удесятеро - з 10,5 млн грн до 107 млн грн. На думку ФДМУ, покупців - учасників аукціону зацікавила нерухомість площею майже 3000 кв. м. Оскільки новим власником об'єкта стала група компаній Meest, то, найімовірніше, підприємство, яке майже не працює (його виручка з 2022 по 2025 рік скоротилася у 10 разів, а збиток у першому півріччі 2025 року досяг 185 млн грн) буде перепрофільовано під логістичні потреби.

ФДМУ визнає, що процес приватизації не завжди йде так гладко, як хотілося б.

В.о. голови фонду Іванна Смачило в інтерв'ю Mind розповідала, що перешкодами для продажу (насамперед це стосується великих об'єктів) зазвичай стають висока закредитованість підприємств, арешти майна, а також судові процеси, які тягнуться за тими активами, що були конфісковані в російських власників.

Одним із найбільш невдалих випадків у сфері приватизації стало поводження з хлібзаводом "Залізничник" у Сумській області. Державний фонд намагався продати 48% акцій цього заводу, що належали державі, більше ніж 200 разів. Лише на 230-й спробі, на початку 2022 року, йому вдалося реалізувати державну частку за 555 тисяч гривень.

З листопада 2023 року Фонд державного майна України проводить спроби реалізувати 50% + 1 акцію Рівненського радіотехнічного заводу. Початкова вартість лота зменшилася з 121,6 млн грн до 60,8 млн грн. Однак аукціони регулярно не відбуваються через брак охочих взяти участь.

Харківський завод "Радіореле" з початку 2025 року тричі потрапляв у список на продаж. Спочатку його початкова вартість становила 235 мільйонів гривень, але згодом вона була знижена до 117 мільйонів гривень. Проте, незважаючи на ціни, потенційних покупців не вдалося знайти. Основними причинами цього стали нестача кадрів та близькість заводу до зони конфлікту.

Запорізький інститут титану, що являв собою єдину європейську установу, яка спеціалізувалася на наукових та інженерних розробках у галузі титаново-магнієвих технологій, вже майже рік не може бути проданий ФДМУ. Незважаючи на те, що його первісна вартість була знижена з 98 мільйонів гривень до 49 мільйонів, попит на дослідження та розробки, які здійснює підприємство, відсутній. Унаслідок цього інститут протягом багатьох років зазнає фінансових втрат.

Після того як у липні 2022 року Верховна Рада спростила правила приватизації в умовах воєнного стану (йдеться про закон №2468-IX), це дало можливість після кількох невдалих англійських аукціонів (торги з підвищенням ціни), виставляти об'єкти вдвічі дешевше на голландський аукціон (з подальшим зниженням ціни).

У вересні 2023 року, після шести невдалих спроб, Фонд державного майна України завершив продаж Триліського спиртзаводу, розташованого в Київській області. Вартість підприємства під час аукціону зменшилася у 100 разів — з 656 тисяч гривень до 6500 гривень. Завод роками не функціонував і не здійснював жодної діяльності. На момент продажу його заборгованість перевищувала 11 мільйонів гривень, що в 6,5 разу перевищувало баланс активів спиртзаводу.

У травні 2024 року з другої спроби й за ціною вдвічі нижчою від початкової - 101 млн грн - фонд зміг приватизувати завод "Пентопак" у Київській області, який спеціалізується на виробництві упаковки для м'ясних і ковбасних виробів. Підприємство було конфісковано в російського бізнесмена Івана Саввіді. На момент приватизації воно вже півтора року було збитковим.

Приватизація Білгород-Дністровського морського торговельного порту, який піддається ризику ракетних та дронових атак, зайняла Фонду державного майна України півтора року та 15 спроб. У листопаді 2024 року порт було продано за фактично стартовою ціною в 90 мільйонів гривень, хоча спочатку фонд планував отримати 177 мільйонів гривень. Варто зазначити, що в фінальному аукціоні не було конкуренції – участь у ньому взяла лише одна компанія, яка і здобула перемогу.

Згідно з бюджетним планом, до завершення 2025 року Фонд державного майна повинен забезпечити надходження від приватизації в обсязі приблизно 1,6 млрд грн, за умови, що покупець "Укрбуду" здійснить оплату.

Очевидно, що це не свідчить про те, що всі ці активи будуть реалізовані у 2025 році. Більше того, не можна з упевненістю стверджувати, що вони взагалі підуть з молотка, адже кількість ліквідних об'єктів зменшується. За прогнозами фахівців, на початку 2025 року частка успішних угод з продажу державних активів складала приблизно 45%. Це вказує на те, що майже половина аукціонів навіть не відбулася.

Тому ФДМУ покладає великі надії саме на приватизацію великих об'єктів, які, зокрема, можуть привабити закордонних покупців. Окрім згаданих уже "Сумихімпрому", "Вінницяпобутхіму" та ОПЗ, фонд готує до продажу ще "Президент Готель" у Києві, столичний ТЦ Ocean Plaza та Калуський трубний завод в Івано-Франківській області. Успішна приватизація навіть половини цих активів може принести держбюджету не один мільярд гривень.

Однак у майбутньому доходи від приватизації зменшуватимуться. Відповідно до бюджетної декларації, у період з 2026 по 2028 роки, надходження від реалізації державних активів складуть лише 2 мільярди гривень на рік.

Проте існують сфери, в яких Фонд державного майна України демонструє значно кращі результати. Серед таких напрямків — управління державними підприємствами (включаючи розподіл прибутків та дивідендів), оренда нерухомості (більше 1 мільйона квадратних метрів) та державні сільгоспземлі (понад 400 тисяч гектарів). У першій половині 2025 року фонд отримав 4,2 мільярда гривень з цих джерел, що вчетверо перевищує доходи від приватизації.