278 мільярдів гривень на опалення можуть виявитися недостатніми: чому підготовка до зимового сезону опинилася під загрозою.

До початку опалювального сезону залишилося всього кілька місяців, а темпи підготовки енергетичної системи викликають все більше занепокоєння. Згідно з офіційними даними, Україні вдалося виконати приблизно 40% запланованих завдань. Однак за цими цифрами приховується суттєвий дисбаланс: країні не вистачає фінансування, терміни постачання обладнання затягуються на понад рік, а проблема нестачі кадрів лише поглиблюється.

Як повідомляє Міністерство розвитку громад та територій, на початок липня технічну підготовку пройшли понад 41 000 житлових будинків, 5 200 котелень із тепломережами та більш як 6 500 бюджетних об'єктів -- шкіл, дитсадків і лікарень. Держава спрямувала на ці потреби 62 мільярди гривень.

Бюджет зріс до 278 мільярдів, але цього все ще недостатньо.

Загальний кошторис програми стійкості, затвердженої рішенням РНБО та указом президента від 14 березня, зріс із початкових 216,3 млрд грн до 278 млрд грн. Фінансування розподілене між державним бюджетом і місцевими громадами, однак міста вже заявляють про хронічну нестачу коштів. В Асоціації міст прямо говорять про "відповідальність без грошей" -- громади отримали зобов'язання, але не отримали відповідного фінансового ресурсу.

Приладдя потрібно буде очікувати протягом 14 місяців.

Навіть коли є достатньо фінансів, виникає ще одна проблема — фізичний брак обладнання. По всьому світу попит на когенераційні установки, трансформатори та енергозберігаючі системи різко зріс, тому терміни доставки деяких елементів можуть досягати 9-14 місяців. Для країни, яка планує завершити основні будівельні роботи до осені, це означає, що частина замовленого устаткування може не встигнути бути встановленою до настання холодів.

Експерт з енергетики Геннадій Рябцев називає одразу чотири критичні виклики: дефіцит фінансування, глобальний брак енергетичного обладнання, складні регуляторні процедури та кадровий голод. До цього додається ще один фактор -- будь-який новий енергетичний об'єкт автоматично стає потенційною мішенню для російських атак, що збільшує його вартість і ускладнює захист.

Міста знаходять способи впоратися самостійно.

Не зважаючи на всі виклики, підготовчі роботи в регіонах тривають. Дніпро активно отримує кредити від державних банків, використовуючи власні фінансові ресурси. Івано-Франківськ переходить від великих котелень до локальних систем теплопостачання і одночасно завершує будівництво нових об'єктів. Луцьк орієнтується на блочно-модульні котельні, але стикається з тією ж проблемою, що й багато інших міст: країні потрібне однакове обладнання в один і той же час.

Згідно з інформацією від уряду, більше 70% підприємств у сфері теплопостачання та водопостачання вже мають резервні джерела живлення, а також функціонує понад 500 об'єктів, що забезпечують захист критичної інфраструктури. Проте Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова, застерігає: деякі заходи матимуть ефект лише у випадку, якщо вони будуть інтегровані в єдину систему. В іншому випадку, країна може опинитися в ситуації, коли документи оформлені належним чином, але без реального впливу під час зимових піків споживання.

Наступний опалювальний сезон стане серйозною перевіркою не лише для електромереж і котелень. Він продемонструє, чи здатна українська система управління ефективно діяти без звичної практики відкладати важливі рішення до настання перших морозів.

Раніше портал Знай повідомляв, кабмін перевіряє платіжки за опалення: коли будуть результати і чи можливий перерахунок.

Наш портал також повідомляв, що на опалення необхідно 278 мільярдів, але коштів немає, тому комунальні служби будуть мобілізовані.

Більше деталей читай у матеріалі: опалення під загрозою: фінансування критично не вистачає.