Ще раз про безпечні продукти

Сьогодні у циклі Народний юрист поговоримо про нововведення в українському законодавстві щодо інформації для споживачів щодо харчових продуктів.

Як відомо, 6 серпня 2019 року набув чинності Закон України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів».

Закон встановлює загальні принципи надання та вимоги до інформації про харчові продукти, що надається споживачам, зокрема щодо маркування харчових продуктів, а також обов’язки операторів ринку харчових продуктів з доведення цієї інформації до інших операторів ринку харчових продуктів та до споживачів.

Дія цього Закону не поширюється на харчові продукти, призначені (вироблені) для особистого споживання, на допоміжні матеріали для переробки та на матеріали, що контактують з харчовими продуктами.

Будь-який харчовий продукт, призначений для кінцевого споживача або закладу громадського харчування, має супроводжуватися інформацією про харчовий продукт відповідно до вимог цього Закону.

Інформація про харчовий продукт не повинна вводити в оману, зокрема щодо:

1) характеристик харчового продукту, у тому числі його категорії, характерних ознак, властивостей, складу, кількості, мінімального терміну придатності або дати «вжити до», країни походження або місця походження, способу виробництва (виготовлення);

2) приписування харчовому продукту непритаманних йому властивостей або наслідків споживання;

3) особливих характеристик харчового продукту, якщо аналогічні харчові продукти мають такі самі характеристики, зокрема шляхом підкреслення факту наявності або відсутності певних інгредієнтів та/або поживних речовин;

4) припущення за допомогою зовнішнього вигляду продукту, опису або графічних зображень про наявність у харчовому продукті певного компонента або інгредієнта, якщо насправді компонент або інгредієнт, який зазвичай присутній або використовується у даному харчовому продукті, замінено іншим компонентом або інгредієнтом.

Інформація про харчові продукти не повинна приписувати будь-яким харчовим продуктам, крім природних мінеральних вод та харчових продуктів для спеціальних медичних цілей, властивостей, що сприяють запобіганню чи лікуванню захворювань, або посилатися на такі властивості.

За наявності у харчовому продукті генетично модифікованих організмів , якщо їх частка перевищує 0,9 відсотка в будь-якому інгредієнті продукту, його маркування повинно включати позначку «з ГМО».

Обов’язкова інформація про харчові продукти розміщується на видному місці, має бути чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення.
Інформація про харчові продукти надається державною мовою.

Перелік інгредієнтів продукту має включати всі інгредієнти у порядку зменшення їх маси.

Закон також визначає харчові продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.

Позначення «без глютену» може бути застосовано лише за умови, що вміст глютену у харчових продуктах не перевищує 20 міліграмів на 1 кілограм загальної маси продукту.

Під час підготовки використані матеріали інформаційного порталу «Українське право» та Урядового порталу.

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа