»Не жебракуємо, але й не шикуємо», або Чим живуть «районки» Луганщини після роздержавлення (частина друга)

Сьогодні знову поговоримо про розвиток місцевої преси Луганщини. Нагадаю, 16 травня 2019 року відбулося ювілейне відкрите засідання правління Луганської регіональної організації Національної спілки журналістів.

Луганська обласна організація з початком війни, відновила свою діяльність у Сєвєродонецьку.

Головну увагу організація зосереджує на трьох напрямках: правовому, освітньому та інформаційному. Очолює Луганську обласну організацію НСЖУ - Андрій Шаповалов.

Читайте також - «Не жебракуємо, але й не шикуємо», або Чим живуть «районки» Луганщини після роздержавлення (частина перша)

6 червня відзначається День журналіста України. Це - щорічне професійне свято працівників засобів масової інформації в Україні.

Свято встановлено з 1994 року Указом Президента України на підтримку ініціативи делегатів I Всеукраїнського з'їзду редакторів газет і журналів.

А за дату святкування визначено 6 червня — день прийняття 6 червня 1992 року Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів.

Ювілейне засідання проходило у теплій та дружній атмосфері, говорили і про серйозні речі, про нові виклики та нові можливості.

Третій рік на хвилях Луганського обласного радіо «Пульс» лунають позивні програми «Прес-огляд».

Це наш спільний проект радіо і преси.

Саме у нас, в наших випусках, можна дізнатися які теми обговорюють районні газети Луганщини. Сьогодні ж вас чекають – розмови з редакторами районних газет.

Тобто, саме зараз ви почуєте тих, кого звикли читати у газетах.

Наша співрозмовниця – лінійний продюсер радіо «Пульс», заслужений журналіст України Ірина Коваль.

За її словами у газетярів багато проблем, але одна з головна та, що на українській Луганщині немає власної потужної друкарні, яка б могла задовольнити вимоги всіх видань.

Обласна друкарня залишилася в окупованій зоні, саме тому газети вимушені друкуватися у Харкові, а це збільшує транспорті видатки. Ірина Коваль підкреслила важливість для газет опануванням новими технологіями, новими платформами, зокрема в Інтернеті, в створенні мобільних додатків.

Ірина Коваль докладно розповіла про співпрацю газетярів та радіо «Пульс».

Вона зазначила, що світовий досвід доводить, що саме місцеві видання, місцеві журналісти користуються повагою і довірою серед населення.

Причина цього полягає у тому, що газетярі створюють унікальний контент, а їх герої живуть поруч і входять в потенційну аудиторію місцевої преси.

Ірина Бітімєрова – головний редактор газети «Вісті Марківщини». Ми поговорили про те, як виживає газета. Втім редакторка запевняє, що «не виживають», а живуть, і саме завдяки довірі з боку читачів.

Серед надбань, та і завдань сьогодення – оновлення контенту, осучаснення його. Поговорили ми і про геть погану роботу «Укрпошти» - газету іноді доставляють раз на два тижні.

«Крім продам козу, продам трактор – із реклами у нас більше немає нічого», - посміхаючись говорить Ірина Бітімєрова.

І що ж робити? Відповідь на це дає головний редактор газети «Вісті Марківщини». І ще – зверніть увагу на те, як саме життя заставляє змінюватися, шукати нові форми та методи роботи, шукати нові можливості.

Ольга Найдьонова – головний редактор Сватівської газети «Голос громади» - розповідає як газета міської ради стала приватним, але колективним підприємством.

Змін багато – від зміни контенту та набуття нових навичок, до створення та наповнення сайту. «Ми не бедствуємо, але не шикуємо» - зазначає співрозмовниця.

За словами Ольга Найдьонової, у них реалізується три гранти, але грантовий хліб важкий і працювати складно, але цікаво, а всі співробітники – універсальні солдати, тобто універсальні журналісти.

Олена Пономарьова приїхала зі Станиці Луганської, отже і говорили про те, чим живе сьогодні газета «Время».

І за словами нашої співрозмовниці дві головні проблеми – де взяти кошти та як зберегти читачів. А допомагає у виживанні – висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та сподіваються на міжнародні гранти.