Доктор Роман Пиж: «Реформа медичної галузі продовжується: пройшли «автономізацію»

Сьогодні поговоримо про головне – про здоров’я. Але поговоримо не про хвороби та їх лікування. У центрі уваги нашої розмови - соціальний та антропогенний фактори, тобто в центрі уваги – людина, «пересічна людина»  її бідами,  проблемами та  сподіваннями.

Нагадаю,  що первинна медико-санітарна допомога надається лікарями загальної практики та/або сімейними лікарями (терапевтами).

Реформування системи фінансування охорони здоров'я в Україні передбачає наявність безкоштовних видів медичної допомоги, які включають екстрену медичну допомогу, паліативну медичну допомогу, допомогу при допомозі породіллі і первинну медичну допомогу. У Рубіжному цим опікується «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

З весни 2018-го стартувало реформування первинної ланки меддопомоги. А який стан справ зараз? Наш співрозмовник – головний лікар комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Рубіжанської міської ради  – Роман Михайлович Пиж.

Варто зауважити, що сам Роман Михайлович дуже поважна людина, яка довгі роки працює у системі охорони здоров’я Рубіжного.

Доктор Пиж приїхав на Луганщину у 80-роки минулого сторіччя після закінчення Івано-Франківського медичного університету. С тих пір працює для мешканців Рубіжного.

Поговорили ми з доктором про нагальні проблеми реформи: який стан справ у галузі, для чого робиться реформа.

Ми поговорили також і про головне – що дасть реформа «пересічним громадянам».

Уряд змінює систему охорони здоров’я, щоб кожен українець міг отримати якісну та доступну медичну допомогу. З минулого року держава почала фінансувати медзаклади за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», тобто оплачувати надання допомоги конкретному пацієнту.

Медреформа стартувала з первинної ланки меддопомоги, яку надають сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Кожна людина отримала можливість вільно обрати свого лікаря, якому довіряє, незалежно від свого місця проживання чи прописки, та підписати з ним декларацію на обслуговування. Відповідно бюджетні гроші почали надходити до того медзакладу, де працює лікар, якого обрала людина.

Я спеціально задавав Роману Михайловичу Пижу гострі запитання  для того, щоб він пояснив нашим слухачам доступно та зрозуміло чого очікувати від реформи. Він гідно спростував міфи про медичну реформу, які поширенні серед населення. 

Щоб скористатися перевагами реформи, заклади охорони здоров’я повинні були змінити свій статус: з бюджетних закладів чи установ реорганізуватися у некомерційні підприємства.

Це потрібно, щоб новостворена Національна служба здоров’я України могла укладати з ними контракти, а заклади могли напряму отримувати кошти та вільніше ними розпоряджатися, в тому числі платити медичним працівникам більше, ніж передбачено тарифною сіткою.

Процес реорганізації у некомерційні комунальні підприємства називається «автономізацією». Він не передбачає зміни власності, тобто заклад після автономізації не стає приватним, а й далі належить територіальній громаді.

Натомість змінюються правила, за якими заклад розпоряджається коштами: він набуває право отримувати прибуток й розпоряджатися ним, але лише в рамках своєї діяльності – надання медичних послуг пацієнтам (саме тому «підприємство», але «некомерційне»).

Бажаю всім  міцного здоров’я, а лікарям на додаток  натхнення та гідного фінансування. 

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа