Про Рубіжне – музичну столицю Луганщини та Маестро Колеснікова (частина перша)

Рубіжне особисто мене дивує своїми талантами – тут мешкає багато непересічних художників, народних митців, аматорів, самодіяльних артистів та музикантів. Історично склалося так, що у невеличкому промисловому місті мистецтву завжди приділялося чимало уваги.

Можливо, це пов’язано з тим, що місцеві мешканці, важко працюючи на  хімічних виробництвах, завжди хотіли знайти якусь розраду та відпочинок.

Окрім того, у багатьох родинах, було і, дякуючи Богу, залишилося таке правило – дитина має відвідувати спортивну секцію та займатися музикою чи танцями, співом чи малюванням. 

На відміну від Сєвєродонецька чи Лисичанська, тут не виникають проблем на кшталт закриття Льодового палацу спорту, або школи мистецтв.

Сьогодні в місті працює Рубіжанська міська дитяча школа мистецтв, Палац культури, Комплекс позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом.

Комплекс знаходиться за адресою  вул. Миру, 20, у будівлі школи № 9. Комплекс працює круглий рік, заняття ведуть талановиті педагоги. Всі кружки та секції – безкоштовні, в них  займаються  близько 1000 дітей! 

Отже  сьогодні – про музичне мистецтво та тих, хто дарує мешканцям та гостям Рубіжного теплі, радісні та чутливі моменти зустрічі з прекрасним.

Днями  мав честь побувати на ювілейному концерті прекрасного музиканта, самобутнього композитора, чудового аранжувальника, талановитого педагога Валерія Михайловича Колеснікова.

Сьогодні йому 70 років, за плечима 55 років невтомної творчої діяльності на музичній ниві. Як оцінити його роботу? За учнями, написаними піснями і композиціями - звичайно, але хіба всіх їх порахуєш? Я оцінюю його діяльність за повним залу Палацу культури. Коли серце і талант віддаєш людям - тоді люди відповідають тобі любов'ю.

Перед початком ювілейного концерту я запитав його: «Ви бачили, скільки людей прийшло до вас на ювілей?».

Він відповів невигадливо: «Не бачив! Багато? Що, правда, повний зал?». А потім, у властивій йому манері, здорового цинізму додав: «Йо-майо, це ж якщо помру, і вони всі прийдуть на похорон, то, скільки їжі треба приготувати?». Посміялися разом…

Співробітники Комплексу позашкільної роботи вирішили відсвяткувати ювілей Маестро масштабно. 

У переповненій глядачами залі місцевого Палацу культури лунали пісні у виконанні випускників усіх років легендарного Зразкового вокального ансамблю «Камертон», більшість з яких, пов’язали своє життя з музикою та продовжують співати на великих сценах України та Європи. Але всі вони люблять свого керівника Валерія Михайловича Колеснікова.

Співачка Катерина Омелянівна Шалагіна розповіла нам як все починалося.

Наступний наш співрозмовник – Анатолій Іванович Ґава, співробітник Комплексу позашкільної роботи, режисер народного театру у місті Рубіжне.

Олександр Анатольович Буров – керівник вокального ансамблю Рубіжанського Палацу культури. З ювіляром вони знайомі 35 років.

За словами  Бурова, головна риса характеру Колеснікова – він ніколи не покине товариша у нещасті, завжди прийде на допомогу. 

Педагог Рубіжанського Комплексу позашкільної роботи Галина Вікторівна Янченко вважає, що Валерій Михайлович Колесніков великий життєлюб і розповіла нам про його педагогічну майстерність.

Валерій Михайлович Колесніков – дуже позитивна людина. Скажу більше, мені дуже подобається самоіронія, яка притаманна цій особистості.

У цьому океані пафосу та популізму, який сьогодні панує, нормальний здоровий цинізм Колеснікова викликає повагу.

Ми поговорили з ним не тільки про творчість, а й про наше сьогодення.

І хоча з деякими його думками можна не погоджуватися, начебто, «ну, що може розуміти музикант у політиці», все ж таки хочеться щоб ви почули про що мріє народний Маестро з Рубіжного.

Пісня - Мой город Рубежное, автор слів та музики - композитор Валерій Колесніков, виконує вокальний ансамбль "Камертон". 

Підготував  Володимир Сидоренко, Паралель-медіа