Настільний хокей у Рубіжному набирає оберти
Сьогодні поговоримо про наше майбутнє, про дітей та їх захоплення. Відомо, що у дітей є особливий інтерес в декількох сферах, але якщо цей інтерес не розвивати, він згасає.
Саме тому поки дитина ще мала, бажано щоб батьки намагалися визначити ті хобі, ті захоплення, які підходять для їхніх дітей. Але, на жаль, все менше і менше людей приділяють даному аспекту належну увагу, адже живемо ми в еру, коли гра на комп'ютері або перегляд телевізора стали улюбленими заняттями дітей.
Сьогодні існує велика різноманітність всіляких гуртків для дітей різного віку. Так, у Рубіжному успішно працює Комплекс позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом. Комплекс знаходиться за адресою вул. Миру, 20, у будівлі школи № 9. Комплекс працює круглий рік, заняття ведуть талановиті педагоги.
Всі кружки та спортивні секції – безкоштовні, в них займаються близько 1000 дітей! Саме ці гуртки враховують дитячі захоплення та сприяють розвитку певних навичок: практичних, рухових і творчих.
Днями у Комплексі позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом відбувся дуже цікавий захід. 20 жовтня 2018 року відбувся другий етап відкритого чемпіонату України з настільного хокею.
У турнірі взяли участь гравці з Києва та Харкова, з міста Ірпінь, та, зрозуміло, з Рубіжного. Організатором змагань, як завжди став великий популяризатор настільного хокею – співробітник Рубіжанського відділу поліції, капітан поліції Олександр Володимирович Петров.
Рівно рік тому ми вже розповідали про те, як у Рубіжному відбулися змагання на Кубок Рубіжного з настільного хокею. Але сьогодні я можу з повною відповідальністю сказати – «Настільний хокей у Рубіжному не тільки відбувся, а й набирає оберти».
Проте, за цим стоїть кропітка робота самого Олександра Володимировича Петрова та тих людей, хто всіляко підтримує розвиток настільного хокею. Саме про це і говорили наші співрозмовники.
Валентин Корабель разом із сином, п’ятнадцятирічним Олексієм приїхали з міста Ірпінь, Київської області. Вони займаються настільним хокеєм разом із сином, все почалося, коли батько купив гру на п’ятиріччя сина. Про те, що було далі розповідає наш співрозмовник.
Втім, у настільний хокей грають і діти, і дорослі, і хлопчики, і дівчатка.
Ігор Запорожець – підприємець, 45 років, із захопленням грає у настільний хокей.. Ось така у нас відбулася розмова.
Олексій Гусак – голова судейського комітету Федерації настільного хокею України, чемпіон країни 2005/2006 років поділився думками щодо перспектив настільного хокею в Україні.
Настільний хокей являє собою невеликий спортивний снаряд, що нагадує хокейне поле в мініатюрі. Багато батьків згадають, що подібні ігри були в їх дитинстві.
Прилад легко встановлюється на стіл або спеціальну підставку. Щоб пересувати фігурки хокеїстів, гравці повинні рухати жердини - спеціальні ручки.
Начебто все просто! Рухайся, забивай шайбу та перемагай. Але! Існують стратегія, тактика і техніка гри. Саме ці поняття і розбирають юні хокеїсти на заняттях.
Все це розвиває нестандартне мислення, реакцію, уважність, витривалість, зір, координацію руху і навіть фантазію. А найголовніше, що граючи, діти знаходять нових друзів, привчаються до дисципліни і відчувають бурю емоцій!
Історія настільного хокею у Рубіжному розпочалася чотири роки тому. Тоді в кімнаті школяра «Супутник» Комплексу позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом відбулася знаменна подія - відкриття ігрової кімнати з настільного хокею. Саме у кімнаті школяра був опорний пункт поліції і кабінет капітана поліції Олександра Петрова.
Згодом виник «Молодіжний клуб», якій об’єднав тих, хто любить хокей. Сьогодні, за словами Олександра Петрова, створена Федерації настільного хокею Луганській області. А я особисто можу сказати – що майже жодне міське свято не залишається без того, щоб були організовані змагання з настільного хокею.
Ідею настільного хокею на базі опорного пункту підтримало керівництво Рубіжанського міськвідділу поліції. До речі, на відкритті змагань були присутні представники Головного управління Національної поліції в Луганській області.
Наш співрозмовник - заступник керівника міськвідділу поліції, підполковник поліції Антон Потурайко розповів чому Рубіжанська поліція підтримує ініціативу Олександра Петрова.
Наступний наш співрозмовник директор Комплексу позашкільної роботи з дітьми та юнацтвом Тетяна Сергіївна Набока.
Настільний хокей – цікава сімейна гра, саме тому для нас було дуже важливим дізнатися що про це думають у родині Петрових.
Ксенія Петрова розповіла про захоплення чоловіка Олександра та сина Дмитра.
І тепер, коли ви прослухали цю нашу розмову, спитайте себе: «Хіба це не добре, коли батько та син мають спільне захоплення? Хіба не в цьому звичайне і таке зрозуміле сімейне щастя?».
Говорить учень восьмого класу рубіжанської школи № 3 Дмитро Петров. У нього в арсеналі є вже нагороди, як одного найкращих гравців Луганщини. Ось така вийшла розмова.
ІІ етап чемпіонату України з настільного хокею в індивідуальному розряді сезону 2018/19 зібрав 26 гравців.
Спочатку змагань відбулося урочисте відкриття турніру в якому взяли участь представники міської влади та підприємці, які сприяють розвитку настільного хокею на Луганщині.
Президент федерації настільного хокею України Павло Пилипенко та заступник начальника Луганського обласного відділення (філії) Комітету з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України Андрій Гожедрянов вручили вручити листи подяки, людям, які допомагають розвиватися Федерації настільного хокею Луганщини. Гостей та учасників змагань привітав вокально-хореографічний колектив КВР «Вітамін». А після цього відбулися такі захоплюючі та емоційні змагання з хокею.
Цікава деталь, у Рубіжному була організована пряма Інтернет-відео трансляція турніру. Тобто, всі бажаючи могли спостерігати події наживо.
У ході запеклої боротьби, місця розподілились так: І місце – Антон Уманський (Київ), ІІ місце – Владислав Семенчук (Київ), ІІІ місце – Олексій Корабель – місто Ірпінь.
Всі переможці змагань були нагороджені дипломами та сувенірами.
***
Рік тому разу я говорив про те, що, на жаль, настільних хокей у Рубіжному розвивається «не завдяки підтримки» з боку місцевої влади, підприємців, а «попри все». Мало помалу, ситуація змінюється. Серед тих, хто намагається допомогти сьогодні і місцеві підприємці, і влада. Як то кажуть – дай Бог!
Підготував Володимир Сидоренко, Паралель-медіа
