Економіка з «Інтером» та вимога скорочувати витрати на війну
Запас коштів на основному рахунку країни опустився до мінімального з 2014 року. У Державній казначейській службі про це повідомили 1 серпня. «Інтер» помітив новину лише наступного дня й не зміг не пропіарити на «невдачах влади» улюблених «опозиціонерів». Схема традиційна: замовчані пояснення відповідальних чиновників, односторонні апокаліптичні пророцтва та проросійська (!) риторика.
Кореспондент Данило Снісар починає сюжет із емоційної заяви: «Такого обнищания госфинансов в Украине не было с декабря 2013-го... Казначейская служба подтвердила: на счету осталось менее двух миллиардов гривен». «Подробности» при цьому не пояснюють далеким від економіки глядачам жодних тонкощів. Наприклад, що це не весь запас грошей у країні й НБУ, наприклад, має валютні резерви. Не згадують і про той факт, що 2 млрд — це не всі збереження України до кінця року й надалі ще очікуються досить великі надходження, наприклад, 17 млрд грн від «Нафтогазу». Це, звісно, не скасовує проблем із державною скарбницею, але краще розкриває для глядачів контекст ситуації, яка в іншому випадку може здатися просто безвихідною.
Після цього «Інтер» перший і останній раз цитує в сюжеті профільного чиновника, в. о. міністра фінансів України Оксану Маркарову: «Невыполнение запланированных на первый квартал 2018 г. заимствований в размере 56 млрд грн является главной причиной низкого уровня гривневого казначейского счета, однако общая ликвидность является достаточной, ситуация под контролем. Все платежи идут вовремя и будут уходить вовремя». Це — фрагмент заяви урядовиці із Фейсбуку, який «Інтер» чомусь подав не скриншотом, а на окремій графіці. Можливо, тому що в оригінальній публікації є ще ось це речення: «Додатково на валютних рахунках ДКСУ станом на 1.08 є еквівалент 20,9 млрд грн (які в стандартному звіті по ДКСУ на початку місяця не відображаються)».
Хай там як, а слово переходить до «економічних експертів». Андрій Новак розповідає: «При постійних звітах, що у нас збільшуються податкові надходження, надходження від митниці, що бюджет перевиконується, — виявляється, що реально на казначейському рахунку майже немає грошей». Подібні заяви можливі тому, що «Інтер» так і не згадав інших, крім відсутності траншу МВФ, причин спустошення скарбниці: наприклад, відсутність надходжень від приватизації та вплив курсу гривні на митні платежі. Та й про позику Пенсійному фонду журналісти розповіли тільки після цього коментаря. Виходить, єдине, що у своєму синхроні зробив експерт, — це без жодних чисел та фактів натякнув на лицемірство влади.
Інший експерт Олексій Кущ запевняє: «Правительству просто неоткуда брать валюту, чтобы рассчитываться по своим внешним долгам». Журналісти знову не уточнили, що уряд має способи отримати гроші. Експертам, які розповідали про те, як боротися із ситуацію стратегічно, а не просто критикували стан речей, канал слова не дав.
Ще трішки понагнітавши ситуацію («экономика страны попала в замкнутый круг», «прогнозируют и девальвацию»), «Інтер» передає слово своєму співвласнику й члену «Опозиційного блоку» Сергію Льовочкіну. Фактично журналісти й експерти так нічого ґрунтовно й не пояснили глядачам, зате приготували ґрунт для популізму політика: «Я считаю, что неизбежен секвестр бюджета. Они сократят социальные расходы. Они сократят всякие расходы. В то время как мы, “Оппозиционный блок”, настаиваем на том, чтобы сокращались расходы на государственный аппарат и сокращались расходы на войну. Нужно прекратить войну, тогда высвободятся деньги. Тогда эти деньги будут направлены людям». Секретів того, як зупинити оборонну війну в односторонньому порядку, політик чомусь не розголошує.
А далі в окремому повідомленні на темі бюджету піариться Сергій Каплін: «Сегодня на межбанке доллар продавали уже по 27 гривен. А уже к концу сентября он может подорожать до 35 гривен. И дальше — больше. Такой прогноз озвучил нардеп Сергей Каплин [...] Власть сейчас играет с курсом, пытаясь решить проблему нехватки денег [...] Вместо того чтобы повышать соцстандарты в ответ на растущую инфляцию. Поэтому нардеп подал проект постановления о повышении социальных выплат», — розповідає ведуча Наталя Бєлишева.
По-перше, оскільки Сергій Каплін не несе жодної відповідальності за свої прогнози, він міг би озвучити будь-яке число й не зупинятися на 35 гривнях. Експерти кажуть про 29–30 гривень за долар. А якщо ви сумніваєтеся в експертності самого Капліна, то він, наприклад, пропонує підвищити мінімальну зарплату до 10 тис. гривень. Це, власне, друга проблема його цитати. Політик визнає, що грошей не вистачає й «влада» вирішує цю проблему. Тимчасом як він «вместо этого» пропонує збільшувати соціальні виплати. Логіка залізна: оскільки грошей немає, ми маємо витрачати більше. Ще й робити це у відповідь на інфляцію.
Сам Каплін, як і його колеги, починає коментар із «позитиву»: «Я хочу, щоб всі сьогодні чітко знали: країна знаходиться у кроці до дефолту». Із приводу наслідків поточної ситуації для України існують різні думки, й «Інтеру» варто було подати хоча б якісь із них як альтернативу до залякування глядачів.
Інакше канал сам підливає оливи у вогонь кризи: паніка провокує попит на валюту, а попит на валюту — дестабілізацію гривні. І в цьому полягає найбільша проблема подібних новин: журналісти не задумуються в них про інтереси аудиторії. Як ми вже зазначали раніше, кореспонденти жодного разу не розкрили контексту наведених чисел та процесів.
Експерти жодного разу не навели варіантів стратегічного виходу із ситуації. Профільним чиновникам жодного разу не надали можливість детально пояснити проблему. Ці сюжеті були зроблені не для глядачів, а для «опозиціонерів», що черговий раз пропіарилися на «невдачах» «провладних» колег.
А втім, глядачів проігнорували всі канали нашого моніторингу. У період із 1 по 8 серпня ми не помітили новин про проблеми державної скарбниці в жодному вечірньому випуску новин. 2 серпня про ситуацію повідомили хіба що на ICTV, та й то звели коротку начитку до цитування заспокоєнь уряду: «У Міністерстві фінансів пояснили деякі причини малої кількості грошей на єдиному казначейському рахунку». Ми не знаємо, чи пропустили ЗМІ цю проблему, чи проігнорували, чи захищали владу. Але інтереси глядачів вони не захистили точно.
Ярослав Зубченко,
