Суспільне потребує посилених гарантій незалежності
Здобутки й виклики першого року реформи UA: Суспільне мовлення обговорювали в Українському кризовому медіацентрі за участі голови правління ПАТ "Національна суспільна телерадіокомпанія України" Зураба Аласанії, програмного директора ГО "Детектор медіа" й секретаря Наглядової ради НСТУ Вадима Міського та юриста, експерта Реанімаційного пакету реформ Ігоря Розкладая. Модерував дискусію член Наглядової ради ПАТ "НСТУ" й голова Центру "Ейдос" Віктор Таран.
Як розповів Зураб Аласанія, за перший рік роботи Суспільного мовника з 28 розрізнених державних мовників національного та локального рівня було створено публічне акціонерне товариство — один український суспільний мовник із різними національними та регіональними платформами.
Також на каналах Суспільного з’явилась незалежна програмна політика замість орієнтованої на виконання державного замовлення та контрольованої державою. Розрізнені за чисельністю, штатною структурою та способами виробництва регіональні філії отримали нову штатну сітку й однакову програмну сітку.
Одне з важливих досягнень у технічній площині — перехід телеканалів UA: ПЕРШИЙ, UA: КУЛЬТУРА та UA: КРИМ, які доти мовили в 4:3, у формат 16:9. Також поступово у 16:9 переходять і регіональні телеканали Суспільного.
Окрім цього, контент Суспільного мовника зазнав відчутних змін. Зокрема, значну увагу приділяють дотриманням стандартам у новинах, з ефіру зникли замовні програми й політична реклама в позавиборчий період.
"Загалом за рік роботи Суспільного мовлення в ефір запущено 45 нових та оновлених проектів і понад 25 спецпроектів", — сказав Зураб Аласанія.
Для виробництва нового якісного контенту програми відбирають шляхом пітчингу ідей і застосовують крос-платформний підхід. Як результат, тепер випуски програми "Радіодень" виходять у радіо- й телеефірі, а такі телепрограми, як "Тема дня", "Лайфхак українською", "Складна розмова", "Війна і мир", адаптовують і для радіоефіру.
За словами голови правління НСТУ, серйозний виклик, який зараз стоїть перед командою мовника, — донести людям, що таке Суспільне й здобути довіру глядачів.
"Ми розуміємо, що для того, аби Суспільне стало українським Бі-Бі-Сі, має повністю завершитися процес реформування мовника, а це вимагає часу. І хоч для нашої команди тривалість таких змін — очевидна річ, людям потрібно ґрунтовно пояснювати, що саме відбувається на Суспільному", — зазначив Зураб Аласанія.
Ще один виклик, котрий сповільнює та ускладнює реформу Суспільного мовника, — його критичне недофінансування. Зокрема, цього року на діяльність НСТУ з державного бюджету виділили 776 млн грн, тобто компанія недоотримала 50% передбачених законом коштів.
"Стабільність фінансування Суспільного мовлення — це одна з головних передумов його існування. Минулого року на фінансування Суспільного не вистачало 25%, цього року — 50. Можна прикинути, яка прогресія буде наступного року. Проблема криється в тому, що механізм фінансування Суспільного мовлення, який закладено в законі, є дуже слабкою гарантією фінансування", — наголосив секретар Наглядової ради НСТУ Вадим Міський.
У відповідь на недофінансування Наглядова рада ПАТ "НСТУ" розробила та схвалила пропозиції щодо нової моделі фінансування Суспільного мовлення.
"Наша ідея в тому, щоби з’явилося цільове бюджетне надходження, за яким закріплений лише один отримувач — Суспільне мовлення", — пояснив Вадим Міський.
Про законодавчі зміни, які варто здійснити, щоб Суспільне мовлення функціонувало ефективніше і розвивалося, розповів експерт Реанімаційного пакету реформ Ігор Розкладай. За його словами, чинний закон "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України" більше розповідає про те, як запустити суспільне мовлення в Україні, організувати роботу Наглядової ради й правління тощо. Уже зараз цей закон потребує видозміни, вважає експерт.
"У нових положеннях закону слід прописати посилені гарантії незалежності і Наглядової ради, і правління Суспільного, щоб усунути ризики втручання в діяльність мовника з боку політичних структур", — зауважив Ігор Розкладай.
