Допоки є надія. Міжнародний Комітет Червоного Хреста веде пошук безвісти зниклих осіб

Днями стрічки новин повідомили, що бойовики викрали двох вантажників на пункту пропуску Станиця Луганська. Як повідомила  Харківська правозахисна група, у Луганській області на пункту пропуску Станиця Луганська проросійські бойовики за тиждень викрали двох чоловіків, які підробляли вантажниками, одного з них знайшли мертвим.

За даними правозахисників, 31 серпня зник 22-річний Микола Пєтухов з селища Верхня Вільхова,  який заробляв на життя перенесенням сумок з української сторони до пункту пропуску з боку «ЛНР».

Очевидці розповіли, що чоловік близько полудня пройшов КПВВ з боку України. На пункті пропуску з боку «ЛНР» його зупинили озброєні люди та про щось почали розпитувати. Далі озброєні люди відвели чоловіка у бік. З того моменту зв’язок з ним обірвалася і понині про нього нічого не відомо. Інший випадок викрадення був зафіксований там само  тиждень тому. Чоловік Олексій також був вантажником. Його тіло зі слідами насильницької смерті знайшли через три дні після зникнення біля одного з кафе в окупованому Луганську.

Вірогідно, родичі Миколи Пєтухова звернуться за допомогою до міжнародних організацій, можливо, у тому числі і до Міжнародного Комітету Червоного Хреста.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) є неупередженою, нейтральною та незалежною організацією, цілі й задачі якої мають виключно гуманітарний характер і полягають в тому, щоб захищати життя й гідність людей, які постраждали через збройні конфлікти та інші ситуації насильства, і надавати їм допомогу. Поширюючи та укріплюючи гуманітарне право й універсальні гуманітарні принципи, Червоний Хрест  докладає усіх зусиль, щоб запобігти стражданням людей.

Червоний Хрест присутній у більш ніж 80 країнах, де працює майже 13 тисяч їх співробітників. Більш ніж 300 співробітників працюють в офісах у Києві, Слов’янську, Сєвєродонецьку, Маріуполі, Донецьку, Луганську та Одесі. Офіси були відкриті у 2014 році для підтримки постраждалих людей і громад як на територіях підконтрольних, так і непідконтрольних владі України.

Основних напрямків роботи Червоного Хреста багато.  Це і допомога найуразливішим категоріям населення в подоланні економічних труднощів, підтримка системи охорони здоров’я, поліпшення житлових умов та відновлення інфраструктури, захист цивільного населення, захист людей від мін та боєприпасів, що не розірвалися. Але сьогодні поговоримо про роботу Міжнародного Комітету Червоного Хреста в якості нейтрального посередника та про пошук зниклих безвісти осіб.

Співробітники Комітету Червоного Хреста  відвідують людей, утримуваних у зв’язку з конфліктом, щоб забезпечити гуманне ставлення до затриманих. За згоди всіх сторін вони можуть виступати в якості нейтрального посередника під час одночасного звільнення та передачі затриманих, щоб захистити їх гідність протягом всього процесу.

Велика робота проводиться щодо пошуку зниклих безвісти осіб. Наразі понад 1500 людей вважаються зниклими безвісти в зв’язку з конфліктом на сході України. Комітет Червоного Хреста допомагає підтримувати зв’язок зі своїми близькими тим людям, які виявилися розділеними в результаті конфлікту. Червоний Хрест  також допомагає сім’ям дізнаватися місцезнаходження їх зниклих безвісти родичів. Крім того,  надається підтримка судово-медичним установам та громадським організаціям, що беруть участь в розшуку, збиранні та ідентифікації людських залишків.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста  тісно співпрацює з Товариством Червоного Хреста України, Луганською обласною державною адміністрацію, з офіцерами цивільно-військового  співробітництво  (cimic).

Вони співпрацюють у багатьох напрямках: розподілі гуманітарної допомоги для переселенців та місцевих жителів, що постраждали через конфлікт; пошуку безвісти зниклих осіб; інформуванні населення про ризики, пов’язані з мінами та боєприпасами, що не розірвалися.

Офіс Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Сєвєродонецьку очолює  Лоренцо Редалі. Він розповів про специфіку роботи з пошуку зниклих безвісти осіб.

Довіра з боку різних сторін конфлікту досягається тому, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста сповідує наступні базові принципи:  Гуманність.  Неупередженість. Незалежність. Добровільність.  Єдність. Універсальність та Нейтральність. Щоб зберегти загальну довіру, Червоний Хрест не може приймати будь-яку сторону у збройних конфліктах і вступати в суперечки політичного, расового, релігійного або ідеологічного характеру.

Наведений на початку факт зникнення вантажників на пункту пропуску Станиця Луганська трапився якраз у Міжнародний день зниклих безвісти.  Цей день був створений ще в 2010 році, згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН  за активної підтримки міжнародних правозахисних організацій і Червоного Хреста. Відзначається таке свято щорічно в останній день серпня. І в честь нього, відповідні заходи відбулися і в Києві, і в Сєвєродонецьку. 

У Києві Міжнародний Комітет Червоного Хреста відкрив  арт-інсталяцію під назвою «Новин немає, але я не вірю...». Її мета –  показати постійну невизначеність і тривогу в  сім’ях, де хтось зник безвісти.  Інсталяція присвячена людям, які зникли безвісти на понівеченому конфліктом Донбасі, та їхнім сім’ям по всій Україні.

У Сєвєродонецьку, у місцевому палаці  культури офіс Міжнародного Комітету Червоного Хреста  також проводив  суспільний захід с демонстрацією відео історій сімей зниклих безвісти. Мета заходу – ще раз привернути  увагу громадськості до проблеми зниклих безвісти,  а також до потреб сімей, яким досі невідома доля їхніх близьких.

На заході були присутні родичі людей, які зникли безвісти. А буквально у цей день, представники цих родин висадила алею дерев у місцевому  парку.

Під час заходів у Сєвєродонецьку виступаючі наголошували, що цього дня ми вшановуємо людей, чиє місцезнаходження та доля залишаються невідомими. Пошук зниклих безвісти та ідентифікація тіл загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України на Донбасі залишається однією з найбільш болючих гуманітарних проблем, що потребує невідкладного вирішення.

Точну кількість зниклих безвісти під час боїв на сході України назвати важко. За даними Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих у районі проведення АТО, понад 400 осіб наразі вважаються зниклими безвісти. Їх розшук унеможливлюється через перешкоди, які чинять російсько-терористичні сили, та систематичні обмеження ними доступу міжнародних гуманітарних організацій до території окремих районів Донецької та Луганської областей.

Представник України в тристоронній контактній групі щодо врегулювання ситуації на Донбасі Ірина Геращенко озвучила цифру — 408 осіб. За оцінкою Міжнародного комітету Червоного Хреста, зниклих — близько 1500 людей.

Понад 650 випадків зникнення безвісти, які наразі зареєстровані делегацією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, залишаються невирішеними.
Переважну більшість зниклих осіб становлять чоловіки, а близько половини загальної кількості справ, що розглядаються  з початку конфлікту, стосуються зникнення цивільних осіб.

Але незважаючи на те, чи зникають люди з поля бою, чи під час повсякденного життя, їхні сім’ї, громада та суспільство в цілому відчувають подальші наслідки. Сім’ї не лише зазнають емоційних потрясінь, але також намагаються залишатися на плаву у фінансових питаннях і стикаються з адміністративними та юридичними проблемами.

Для всебічного та скоординованого задоволення потреб таких сімей необхідна відповідна нормативно-правова база. У зв’язку з цим влада  заявила про розробку  проекту закону про осіб, зниклих безвісти.  Міжнародний Комітет Червоного Хреста  сподівається на його швидке прийняття.

Разом із місцевими відділеннями Червоного Хреста співробітники Міжнародного Комітету  активно надають допомогу сім’ям, які розшукують зниклих родичів. Люди мають право знати. Всім зацікавленим сторонам надаються консультації та підтримку щодо юридичних питань, обміну інформацією та судово-медичної діяльності.

Для задоволення психосоціальних та матеріальних потреб таких сімей Червоний Хрест з 2016 року реалізує програму підтримки, що включає в себе домашні візити психологів та щомісячну грошову допомогу.

Анна-Кристина – психолог Офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Сєвєродонецьку. За її словами, під час конфлікту на сході України зникло багато людей. Сім’ї тих, хто зник безвісти, очікують на повернення близької людини, залишаючись жити у підвішеному стані та постійно балансуючи між надією та відчаєм. Зникнення родича є для сім’ї болючим питанням, що призводить до емоційної та соціальної ізоляції, а також до виникнення проблем економічного та юридичного характеру.

Судово-медичні експерти Комітету надають навчально-методичну та матеріальну підтримку для ексгумації та ідентифікації людських останків, а також беруть участь в координації роботи оперативно-розшукових бригад та поліції.

Нині в Україні  створена єдина база ДНК зниклих безвісти. За даними голови комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я Ольги Богомолець, на липень 2017 року, за результатами роботи групи,  отримано 519 збігів ДНК — понад півтисячі загиблих та зниклих безвісти в зоні АТО ідентифіковані за допомогою системи ДНК-ідентифікації.  Також, за її даними, у базі ДНК зниклих безвісти досі лишається близько 300 ДНК-профілів осіб, родичі яких не звернулися для проведення аналізу. Імовірно, вони мешкають на непідконтрольних територіях або в Росії.

Сьогодні досі існує нагальна необхідність ідентифікувати сотні останків людей, які загинули у зв’язку з конфліктом. Кожне тіло загиблого – це зникла безвісти людина. І ці тіла мають імена. Якщо Ваш родич зник через конфлікт в Україні? Телефонуйте за номером 0800-300-155. Дзвінки безкоштовні.

Українська сторона глибоко вдячна Міжнародному Комітету Червоного Хреста  як нейтральному посереднику за активну участь у розв’язанні проблеми зниклих безвісти та надання підтримки їхнім родинам. Український уряд, місцева влада, та і всі ми, пересічні громадяни, сподіваємось на подальше продовження цієї важливої гуманітарної місії, зокрема на окупованих територіях, до яких тимчасово відсутній доступ української сторони.

Цю статтю підготовлено за матеріалами Міжнародного комітету Червоного Хреста.

Володимир Сидоренко, Паралель-медіа