Не народ існує для держави чи уряду, а держава й уряд – для народу

Демократію не можна насадити згори, вона проростає знизу, із зростанням рівня свідомості, активності громадян, діяльності громадянських організацій. Відповідно, двигуном будь-якої демократії є громадянське суспільство.

Починаючи із середньовіччя мислителі намагалися розрізняти державу і суспільство. Якщо у суспільстві відсутній достатній рівень демократичної свідомості, будь-які спроби насадити демократію приречені вироджуватись у складні анархічні або авторитарні гібриди.

Конституції демократичних держав гарантують свободу створення громадських об'єднань, діяльність яких має ґрунтуватися на демократичних засадах, відповідати вимогам відкритості й гласності. Право на об'єднання проголошене Загальною декларацією прав людини та закріплено Конституцією України, яка гарантує право на свободу об’єднання у політичні партії, громадські організації для здійснення і захисту своїх прав та свобод і задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

За радянських часів

Громадські організації в Україні існували ще за часів Радянського Союзу, але діяльність переважної більшості з них була жорстко централізованою. Тому діяльність таких організацій, через заборону опозиційної політичної діяльності, довгий час була обмежена культурними, екологічними чи економічними напрямами роботи.

Наприкінці 1980-х, ще при тодішньому очільнику СРСР Михайлові Горбачові відбулося відродження політичного плюралізму, що сприяло на початку 1990-х років виникненню незалежних громадських організацій в Україні.

В цей період громадські організації, започатковані творчою інтелігенцією, звертають свою діяльність переважно до політичної сфери, а згодом низка з них перетворюється на політичні партії. Зокрема у вересні 1988 року Спілка письменників України висунула ідею створення Народного руху України за перебудову, а вже у вересні того ж року на Установчому з’їзді Руху було прийнято рішення про його перетворення в альтернативну щодо КПРС політичну силу.

Війна та НГО

Ні для кого не секрет, що до війни не всі, але багато громадських об’єднань  в Україні і на Луганщині «працювали» лише не папері, «освоювали бюджети». Недаремно, у суспільстві поширювалася думка, що всі вони «грантоїди», які живуть за кошти міжнародних фондів, закордонних донорів. 

Сьогодні  ситуація змінилася. Важко шукати позитивні моменти у війні, і все ж таки, один з плюсів сьогоднішньої складної ситуації – зародження громадського суспільства, зростання активності людей, народження нових лідерів та створення нових громадських організацій. Але при  цьому, у багатьох громадських активістів відсутні навики як використовувати цю активність, свій потенціал. Саме тому, необхідно вчитися, налагоджувати комунікації, співпрацювати з міжнародному проектами, писати проекти, створювати нові ідеї.

Варто також додати, що сьогодні у громадської активності  все більшу вагу та авторитет набувають нові організації до складу яких входять переселенці з Луганська.

Ще деякий час тому ці люди, які займалися іншим – бізнесом, наукою, журналістикою – гадки не мали, щоб стати громадськими активістами. Тепер ситуація змінилася. Настав час амбітних, працездатних, креативних, що дійсно хочуть змінювати і країну, і себе.  Самі агенти змін на краще говорять: «Лише від нас залежить майбутнє нашої країни та регіону!».

Зміни у державній політиці

Сьогодні в Україні з’явилась нова державна політика – політика розвитку громадянського суспільства. Революція Гідності дала  Україні  потужний інструмент для просування реформ – громадянське суспільство, і саме громадське суспільство стало агентом змін у нашій державі.

Сьогодні відбуваються істотні зміни у діяльності громадських об’єднань. Так, за даними Відділу державної реєстрації юридичних осіб та легалізації об’єднань громадян (Головного територіального  управління юстиції у Луганській області), до 1 липня 2017 року громадські об’єднання повинні переглянути свої установчі документи.

За словами спеціалістів, відповідно до вимог Податкового кодексу України, всі громадські об’єднання, які не хочуть бути виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій, повинні до 01 липня 2017 року переглянути свої статути, положення на відповідність їх  Податковому кодексу України та у цей самий строк подати копії таких документів до органів Державної фіскальної служби.

Відповідно до Податкового кодексу України (пункт 133.4 статті 133) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

- установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Якщо статут, положення громадського об’єднання відповідає вищезазначеним нормам, то в такому випадку необхідно звертатися до органів Державної фіскальної служби.

Якщо ж статут, положення відповідає зазначеним вище вимогам, то в такому випадку керівнику громадського необхідно здійснити ряд дій:

- провести загальні збори, конференцію, на яких розглянути питання приведення статуту, положення громадського об’єднання у відповідність до Податкового кодексу України;

- підготувати протокол загальних зборів, конференції, статут в новій редакції, документ про підтвердження правомочності прийняття рішень на загальних зборах, конференції та заяву встановленої форми і звернутись або до Головного територіального управління юстиції у Луганській області, або до будь-якого центру надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій чи до місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги для подання документів;

- після подання документів зачекати 3 робочих дні та на сайті Міністерства юстиції України дізнатися про результати розгляду документів;

- після чого звернутися до органів Державної фіскальної служби.

Зразки необхідних документів для громадських об’єднань розміщені на веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Луганській області.

Змінювати життя

Права людини – це не дарунок держави, уряду, політичної партії чи її лідера, а суверенний, не відчужуваний атрибут кожної людини, кожної особистості, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, віросповідання, політичних поглядів і переконань, соціального походження чи майнового положення. Адже не народ існує для держави чи уряду, а держава й уряд – для народу, не народ для Конституції, – а Конституція для народу.

Розвиток громадських об єднань — це шлях до зростання ролі громадянського суспільства, що сприяє поступовому соціально-культурному піднесенню народу та кожної особистості, демократизації, розширенню прав і свобод людини, зміцненню гарантій її захищеності.

У розвитку громадської активності спостерігаємо певні зміни: час пустопорожніх балачок, дутих лідерів громадськості поступово закінчується. На арену виходять нові амбітні та потужні НГО, які мають мету – змінювати Україну і Луганщину на краще.

Сьогодні для створення НГО потрібно лише три особи. Але створити організацію це лише перший крок. Справа в іншому – що робити далі? Ідей багато, проте як від багатоголосся переходити  до конкретних справ? Що для цього потрібно: вчитися, вчитися, ще раз вчитися. І насамперед вчитися нормативній базі, спілкуванню, вмінню співпрацювати з міжнародними організаціями, тощо.

Володимир Лермонтов, Паралель-медіа