Донбасс Медиа Форум: без паркета, и в кругу друзей (часть вторая)

На днях в Мариуполе состоялся уже второй по счету «Донбасс Медиа Форум». Тема нынешней встречи региональных журналистов Донецкой и Луганской, а также представителей других регионов, была такой - «Журналистика в кризисных регионах во время перемен». Продолжаем рассказ о Донбасс Медиа Форума (ДМФ-2016), первую часть смотрите здесь.

Без «солодощів» та «паркету»

Організаторами цього впливового заходу були громадські  організації «Донецький інститут інформації», «Донецький прес-клуб та Міжнародна громадська організація «Інститут демократії імені Пилипа Орлика». Підтримали форум Представництво ЄС в Україні, програма USAID (ЮС-АЙДИ), а також Інтерньюз-Україна.

За словами керівника організації «Донецький інститут інформації» Олексія Мацуки, у заході взяли участь близько 250 журналістів, редакторів, громадських діячів, медіа-експертів. Олексій Мацука розповів про цілі на та завдання медіа-форуму.

Він вважає, що журналісти не мають ставати пропагандистами, для цього слід уникати писати «солодощі» та «паркет» про владу.

Під час панельних дискусій на форумі обговорювалися шляхи подолання інформаційної блокади на окупованих та звільнених територіях Донбасу,  способи протистояння дезінформації та пропаганді, пошуки рецептів виживання для локальних медіа. Це було живе спілкування, іноді гаряча полеміка.

Олег Покальчук - соціальний психолог, консультант Міністерства оборони, публіцист, письменник. Він приїхав з Києва щоб розказати про психологічні аспекти роботи журналістів в кризових регіонах: як інформувати, щоб не нашкодити.

Олег Покальчук поділився з нами своїм баченням ролі громадянського суспільства і держави в інформаційному протистоянні. На його думку, громадянське суспільство впливає більш  сильніше на стан справ у суспільстві. Те саме відбувається і в Європі, і в США.

«Наш бюрократ не довіряє і боїться НГО. Якщо громадські організації стали провайдерами 21 століття, то наші державники залишилися в середині 20 століття, залишилися в старій системі. Саме тому на форумі багато людей майбутнього, а не минулого. У чиновників не має системного порозуміння того, що зараз відбувається. Вони не можуть допустити собі права на помилку, а таке право має бути. Для чиновників болісно помилятися, вони бояться помилятися... Я би не переоцінював вплив держави у нинішній ситуації війни на Сході. Ми захищаємо не чиновників, а себе, бо народ, а не президент, чи чиновники і є джерелом влади», - вважає Олег Покальчук.
 

Діана Дуцик знаний фахівець в українській журналістиці, працювала головним редактором низки українських видань. Сьогодні Діана Дуцик - виконавчий директор ГО «Детектор Медіа». На форумі було представлено дослідження, яке було проведене очолюваній нею організацією. Моніторинг регіональних та  центральних ЗМІ доводить, що в українських медіах приділяється дуже мало уваги проблемам переселенців, іноді зустрічається зневага до тимчасово переміщених осіб. 

Під час форуму Діана Дуцик зосередила свою увагу на проблемі дотримання стандартів журналістики в умовах кризи та інформаційної агресії. Доповідала про важливість дотримання кодексу журналістської етики.
 
Як вижити «районкам»?
На майстер-класах спікери розповіли про досвід роботи журналістів в конфліктно-чутливих умовах та поділилися  найкращими практиками виживання медіа. Значну увагу на форумі привернула дискусія «Виживання ЗМІ на звільнених територіях. Роздержавлення: як не втратити медіа».

Модератором дискусії був луганчанин Дмитро Кліманов. На форумі він виступав як медіаексперт, тренер, керівник видавничого дому «Телегазета». Говорив про  особливості просування медіа продукту на регіональному ринку; для чого газеті потрібна онлайн версія; про фінансовий менеджмент, доходи та витрати, податки…

Про те, як йде процес роздержавлення комунальних ЗМІ на Луганщині нам розповіли редактори районних газет.

Юлія Огданська – редактор газети «Новини Сватівщини». За її словами проблем з роздержавленням не було.

«Я особисто брала участь у семінарах і тренінгах, які проводила Академія малої преси, тому і проблем не було. В законі все чітко написано: умови, строки, особливості роздержавлення. Отже, я потім сама допомагала колегам з інших видань. Коли я подала пакет документів на сесію місцевої ради, то  у депутатів не було жодних питань. Нас підтримали і депутати, і голова районної ради, і районна адміністрація. Опору ніякого не було, тільки сприяння. Отже ми першими в області пішли на роздержавлення комунальної газети».

Софія Лавренюк – редактор газети «Рубіжанські новини». За її словами, проблеми з роздержавленням були: «Ми зіткнулися з безграмотністю рубіжанських юристів, які працюють в виконкомі. Вже потім, коли ми звернулися до Головного офісу НСЖУ у Києві, секретар НСЖУ Горобець роз’яснив цим юристам як правильно діяти. Питання було винесено на сесію міськради. На сьогоднішній день нас не фінансують,  хоча в законі чітко написано: у відповідності за типом роздержавлення, держорган має нас фінансово підтримувати. Ще одне питання - конкурс на висвітлення діяльності органів влади: привілеї має комунальна газета, як буде на справді – подивимося».
 

Євген Стрельцов – редактор Новопсковської «Перемоги». За його словами, «ситуація з роздержавленням спокійна». «Ми вирішили обрати другий варіант. За ним роздержавлення відбудеться у 2017-2018 роках. Це виважене рішення: подивимося на досвід інших редакцій. Сьогодні законодавство недосконале, іноді доопрацювується  на ходу. Для сільського району у нас досить хороший тираж - 3805 екземплярів.  Для населення 34 тисячі, це дуже гарний показник. Окрім того, у нас працює 9 співробітників, з них три кореспонденти. Отже, звичайно, що роздержавлення призвело б до автоматичного скорочення. Ми обрали другий етап роздержавлення і зараз готуємося. Тенденції добрі: збільшився тираж з 3050 до 3800, всі номери йдуть тільки за передплатою. Працюємо над покращенням  газети. Районна рада прийняла наше рішення щодо роздержавлення із розумінням», - зазначив Євген Стрельцов.
 
Європейський досвід

А яке ставлення на проблему роздержавлення у наших європейських друзів? На форумі ми поцікавилися про це та інше у європейських дипломатів.

Керівник прес відділу преси та інформації Представництва Європейського Союзу в Україні Юргіс Вілчінскас зазначив чому Європа підтримує процес роздержавлення українських медіа. За його словами комунальні ЗМІ, які субсидуються місцевою владою, фактично стали заручниками влади. Він вважає, що всі медіа мають бути в однакових умовах та вільно конкурувати за аудиторію.

Пан Юргіс Вілчінскас  зазначив, що на жаль всі попередні роки процес роздержавлення не відбувався, але сьогодні є надія, що цього разу він матиме своє логічне завершення і в цьому Європа готова допомагати створенням нормативно-правової бази, порадами експертів, програмами для журналістів.

«Я вважаю, що між Україною та ЄС існують не просто добрі, а привілейовані відносини. Угода про зону вільної торгівлі має на меті не тільки модернізувати економіку України, що створить нові робочі  місця. Угода це шанс для покращення загального стану справ в державі. Європа допомагає і порадами, і грошима. Сьогодні мова йде про 200 млн євро які виділяє ЄС для України.

Ці кошти націлені на експертну допомогу, на створення нових законів, реформу судової системи, боротьбу з корупцією, розвиток громадянського суспільства. Все це загалом має створити новий бізнес-клімат в державі, умом для подальших інвестицій. Допомога йде на розвиток середнього та малого бізнесу, на допомогу переселенцям, гуманітарна допомога. Україні допомагають як об’єднання європейські інституції, так і окремі країни», - відзначив  дипломат. 

Пан Юргіс Вілчінскас  підкреслив, що помилково думати, що начебто Європа втомилася від України. Це хибне уявлення.

Угода про Асоціацію надає Україні дорожню карту реформ.  Співрозмовник вважає, що через 6-7 років наша держава буде зовсім іншою ніж тепер, але для цього Україна має виконувати домашню роботу. Тоді Україні зміниться не тільки економіка, але й такі базові речі як стан справ з правами людини, розвиток громадянського суспільства. Щодо економічного розвитку він додав, що зараз Україна виходить на європейські ринки, але головне зробити так, щоб на цих ринках з’являлися товари з  великою додатковою вартістю, а не тільки метал, або продукція сільського господарства.

Юргіс Вілчінскас  зазначив, що українські журналісти могли б бути провідниками європейського курсу. Для цього слід зосередитися на тому, що дає Угода для пересічних громадян: історії успіху тих підприємств, які успішно співпрацюють з ЄС, або історії успіху окремих людей, для яких європейських вибір надає нові шанси та відкриває нові можливості.
 
Своєю думкою з нами поділився прес-аташе Представництва Європейського Союзу в Україні Давід Стулік. Він сказав, що Донбас повинен стати тим Західним Берліном, що покаже людям на окупованих територіях, як регіон буде жити разом з Україною.

Давід Стулік вважає, що неможливо уявити демократичне суспільство без демократичних медіа. «Саме тому ми завжди допомагатиме  допомогти незалежним демократичним медіа, які будуть виховувати відповідальних громадян, а вони, у свою чергу будуть обирати гідну владу. Сьогодні Східна Україна перебуває у дуже складних умовах. Тут багато журналістів, але не має умов для праці, без допомоги зовні ситуація була би ще гіршою. Саме тому ми сприяємо проведенню форуму Донбас медіа. Місцеве  населення має право на об’єктиву та неупереджену інформацію», - зазначив пан Давід Стулік.

Серед прикладів допомоги він назвав також проект ЄС «Голос місцевих ЗМІ». Цей проект спрямований на висвітлення проблем тимчасово переміщених осіб по всій Україні.

Про сепаратистів та терористів
Про те, що населення України – як на територіях підконтрольних уряду, так і на окупованих територіях – потребує об’єктивну інформацію говорили багато учасників. Але цікавий погляд не тільки журналістів та медіа-експертів, так і інших людей.  Так, наприклад, начальник Нацполіції Донеччини, який відвідав Донбас Медіа Форум.

Він вважає, що медіа мають сприяти налагодженню діалогу громадян України по обидві сторони лінії розмежування.

«Тема форуму дуже затребувана саме у нас на території Донецької і Луганської областей. Сьогодні дуже часто використовують такі слова як «сепаратисти» до місцевих жителів. Але давайте звернемо увагу на наші населені пункти, які знаходяться на лінії розмежування. Це Гранітне, Чермалик, Павлопіль, Мар'їнка, Красногорівка, Авдіївка, Торецьк. Це ті населені пункти, які фактично позбавлені спілкування, в тому числі і з вами. Мені подобаються слова, які сказала вчитель української мови з Красногорівки: «Патріотизм треба виховувати з самого маленького віку, а не звинувачувати потім, що всі сепаратисти, ватники, це все - наші люди, як з цього боку, так і з іншого». Як начальник поліції, який займається оперативною роботою, можу вам сказати, що більшість людей на тій стороні, наших громадян, підтримують нас, Україну, але стають заручниками ситуації – на окупованих територіях діє закон «у кого зброя, у того і влада». Люди не знають, куди подітися. Ось тому одна надія на журналістів, що ви будете розповідати, які події відбуваються у нас в Україні, що у нас змінюється, що робить влада, щоб люди розуміли, що Україна єдина».

Генерал наголосив, що треба розуміти, хто є дійсно терористом, а хто опинився заручником озброєних окупантів. «Захарченко - це терорист, бандит, гопник з автоматом у руках. Багато людей залишились там через те, що їм нікуди їхати».

Він розповів дуже цікаву історію: «Я був у Гранітному на випускному вечорі. У селі 210 днів не було ані води, ані світла, ані газу, в основному у зимові місяці. Там є дівчинка, яка закінчила школу із золотою медаллю. У її батьків зараз одна дилема: як відправити доньку вчитися, якщо у них навіть немає коштів на те, щоб виїхати з Гранітного. Ось це проблема.

Які ж вони ватники? У них немає ані телевізору, ані радіо. Тому я вас дуже підтримую. Якщо ви такі теми будете піднімати, ми вас будемо повністю підтримувати, дуже вам вдячний».

За результатами роботи Форуму була прийнята Резолюція, яка включала в себе аналіз ситуації зі свободою слова на Донбасі та рекомендації для розвитку незалежної журналістики.