Що з журналістикою в Україні? Підсумки стану свободи слова в Україні у 2015 році (оновлено)

У 2015 році на неокупованій території України було зафіксовано 310 випадків порушень свободи слова, що втричі менше, ніж у 2014 році (995 випадків). Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова». Про це повідомляє Інститут масової інформації.

Разом з Кримом (44) та окупованими територіями Донбасу (17) цьогоріч кількість порушень свободи слова становить 371 випадок.

Категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень, стали перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (105 випадків), що майже в півтора рази менше, ніж минулоріч (у 2014 році — 150, у 2013 – 130 перешкоджань). Згідно даних ІМІ, пік перешкоджань журналістам припав на вересень та жовтень 2015 року, під час передвиборчої кампанії до місцевих виборів. Найбільше журналістам перешкоджали саме члени виборчих комісій, які або не знали виборчого законодавства, або не бажали бути лояльними до журналістів.

На другому місці за кількістю випадків йдуть побиття та напади на журналістів — 58 випадків, це у п’ять разів менше, ніж минулого року (у 2014 році - 286 випадків, у 2013 – 97).

Основними нападниками на журналістів у 2015 році стали приватні особи та невідомі громадяни (на відміну від 2014 та 2013 років, коли основними агресорами були представники правоохоронних органів та місцеві чиновники).

У першу трійку за кількістю випадків також увійшли погрози та залякування. У 2015 році зафіксовано 39 таких випадків, що менше в 2,5 рази, ніж минулоріч (у 2014 році - 98, у 2013 році - 35).

Серед негативних тенденцій, які були помічені ІМІ у 2015 році, стало збільшення кількості випадків, коли журналістам обмежували доступ до публічної інформації. Цьогоріч таких випадків зафіксовано вдвічі більше (33), ніж у минулому році (14), у 2013 році - 13 випадків. У 2015 році обмежували доступ журналістів переважно органи місцевої влади (обласні ради, облдержадміністрації, міськради).

Крім того, цього року ІМІ зафіксував 2 випадки убивства (у 2014 році – 7, у 2013 - жодного).  27 лютого у Пісках Донецької області, унаслідок мінометного обстрілу загинув фотокореспондент газети «Сегодня» Сергій Ніколаєв. За словами його колег, він був у бронежилеті, який фотокори різних редакцій купили разом, скинувшись грошима. У зв’язку з цим ІМІ звернувся до топ-менеджерів і власників ЗМІ, наголосивши, що неприпустимо відправляти журналістів у зону бойових дій без відповідного захисного обладнання, без аптечок і елементарних знань про домедичну допомогу. 16 квітня у Києві невідомі розстріляли проросійського письменника і блогера Олеся Бузину. Основною версією вбивства міліція вважає його професійну діяльність.

У заручниках у бойовиків «ЛНР”ґ» майже рік перебуває луганська фіксерка, фрілансерка Марія Варфоломєєва, яку затримали під час зйомок жилих будинків на вулиці Луганська 9 січня 2015 року. Для порівняння, у 2014 році ІМІ зафіксував 79 випадків викрадень та утримувань журналістів у заручниках.

Також зафіксовано 12 випадків цензури, що в 11,5 разів менше, ніж в 2014 році (138).

В анексованому Росією Криму цьогоріч зафіксовано 44 випадки порушень свободи слова. На півострові на ЗМІ тиснули російські спецслужби, Роскомнагляд, окупаційна кримська влада. Російська ФСБ підозрювала журналістів у «екстремізмі», деякі ЗМІ, як кримськотатарський телеканал АТР, вимушені були припинити свою діяльність через ненадання дозволу Роскомнагляду працювати на окупованому півострові, багато редакцій виїхали з Криму.

На окупованих територіях Донеччини та Луганщини бойовики так званих “ЛНР” та “ДНР” протягом цього року затримували журналістів, глушили та блокували українські телеканали та радіостанції, нападали та руйнували помешкання журналістів, видавали накази про заборону українським ЗМІ висвітлювати ту чи іншу їхню діяльність, всього 17 випадків порушень.

Цього року регіонами-лідерами порушень стали: Київщина — 67 випадків (в самому Києві — 62), Миколаївщина – 21, Одещина – 20, Донеччина – 18, Чернівецька область — 16, Херсонщина — 16, Запорізька область — 16, Волинь — 14,  Дніпропетровщина – 13.

Піком стали вересень (39) і жовтень (41), напередодні виборів.