Звільнений з неволі Василь Казимірко з Тлумача зробив світлину на Алеї зниклих безвісти.

Про це розповіла керівниця відділу у справах ветеранів виконавчого комітету Тлумацької міської ради Леся Грабовецька.

За її словами, Василь Казимірко завітав до рідної громади 3 березня, однак від участі в урочистих заходах відмовився.

Завітав до нашого відділу. Під час невимушеної розмови він поділився кількома історіями з періоду свого полону. Підкреслив, як сильно чекав на повернення, і відзначив, що його приємно здивувало, коли люди в місті впізнавали його та дякували за службу, за захист і за те, що витримав усі ці жахливі випробування, — розповідає Леся Грабовецька.

Читайте: Можливість на повноцінне життя. 12-річний Максим Цуцман з Рожнятова desperately потребує найдорожчих медикаментів у світі.

Керівниця відділу, що займається питаннями ветеранів, зазначає, що Василь Казимірко став впізнаваним завдяки фотографії, розміщеній на Алеї зниклих безвісти в Тлумацькій громаді. За її словами, родина протягом двох років була в невіданні щодо його долі, поки не отримала звістку від Червоного Хреста, що боєць живий.

Василь Казимірко -- перший житель нашої громади з 44, який повернувся після обміну. Ми в громаді ініціювали відповідну алею з фотографіями військових, які вважаються зниклими безвісти. З метою безпеки фото розміщували без особистих даних, імен, прізвищ. Згоду на це родина давала письмово і вибирала світлину", -- каже Леся Грабовецька.

Читайте також: Зв'язок між військовими і суспільством. В Івано-Франківській ОВА працює простір для ветеранів та сімей загиблих

Василь Казимірко взяв банер із собою, щоб продемонструвати товаришам, як його зустрічали вдома.

Нагадаємо, Ідея з банерами належить начальниці місцевого управління соцзахисту Лесі Грабовецькій. Її брат Тарас Грабовецький зник безвісти на війні у листопаді 2022 року. Він військовий 10 бригади "Едельвейс". На цих банерах нема імен, нема шевронів. Жодної зайвої інформації, а лише фото й напис: "Чекаємо, віримо, молимось".