Зима на порозі: чому тисячі квартир у Києві можуть опинитися без опалення і яку роль у цьому відіграють генератори
Цьогорічна зима в Києві може стати справжнім випробуванням для мешканців більше ніж 2500 житлових комплексів. Експерти зауважують, що місту може не вистачити необхідних потужностей для опалення, а швидкі рішення, такі як встановлення модульних котелень, стикаються з суворими реаліями.
Наступний опалювальний сезон у Києві може стати справжнім випробуванням для мешканців більш ніж 2500 багатоквартирних будинків, оскільки існує ризик, що вони залишаться без опалення через системний дефіцит потужностей. Таку інформацію озвучив енергетичний експерт і професор Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка" Станіслав Ігнатьєв під час інтерв’ю на каналі День.LIVE.
За словами фахівця, під загрозою опинилися будинки, життєдіяльність яких залежить від роботи окремих теплоелектроцентралей. Найбільший ризик зафіксовано для приблизно 1 100 будинків, що живляться від Дарницької ТЕЦ. Окрім цього, проблеми з тиском у системі та балансуванням мережі можуть виникнути у споживачів, які отримують тепло від ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Київська тепломережа потребує модернізації та додаткових потужностей / Фото: Novyny.LIVE
Чому столичні влади не здатні оперативно розв'язати цю проблему?
Одним із можливих рішень для порятунку системи можуть бути нові модульні котельні та когенераційні установки. Однак Станіслав Ігнатьєв зазначає, що їх впровадження в короткі терміни є технічно складним завданням через великий масштаб централізованої мережі Києва.
"Розбалансувати систему Києва дуже важко. Це централізована система, і кожна нова котельня - це питання розбалансування енергосистеми Києва", - пояснив експерт.
Крім технічних складнощів, ринок також стикається з величезним браком необхідного обладнання. Час очікування на виготовлення когенераційних установок у європейських виробників може тривати роками. За інформацією Ігнатьєва, деякі обласні центри в Україні вже підписали контракти на поставку котелень, які заплановані лише на зиму 2027 року, а когенераційні установки – на зиму 2028 року.
Крім того, стандартна котельня, яка не обладнана потужним генератором або системою когенерації, не зможе функціонувати в умовах відключення електроенергії. Без електрики буде недоступна робота насосної групи, що відповідає за переміщення теплоносія на верхні рівні багатоповерхових будівель.
Парадокс із наявним обладнанням та нові правила НКРЕКП
Експерт також вказав на проблему неефективного розподілу технічних ресурсів в Україні. Зараз в країні налічується 82 когенераційні установки, які могли б значно поліпшити роботу енергосистеми. Проте, вони передані громадам, котрі не мають достатніх фінансових можливостей для їхнього монтажу та підключення. Перерозподіл цього обладнання в інші міста ускладнюється позицією місцевих керівників, які відмовляються від передачі установок.
Національна комісія з регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вжила заходів для спрощення процедури підключення резервних теплових джерел до газових мереж. Тепер, у випадку пошкодження теплоелектроцентралі через російські обстріли, з’явилася можливість оперативно перенаправляти вивільнені газові потужності на резервні котельні. Це має на меті пришвидшити відновлення теплопостачання для населення.
У зв'язку з наближенням важкої зимової пори українцям нагадують про можливість отримання житлових субсидій та пільг. Це допоможе зменшити витрати на комунальні послуги на 25%, 50%, 75% або навіть 100%, в залежності від соціального статусу громадян.
Раніше БЕЗ ТАБУ писав, що Кабінет Міністрів України зафіксував тариф на електроенергію для населення на рівні 4,32 грн за кВт-год, який діятиме щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Водночас у парламенті обговорюють можливість впровадження оновленого тризонного тарифу для стимулювання споживання у денні години.
