"Зупинені" столичні новобудови: кожен третій проект, який планували завершити під час війни, наразі призупинено.

Житловий комплекс "Дніпровські вежі", розташований за адресою проспект Шухевича, 9 у Києві, зводять з 1999 року. Зображення: 3М2.

"Минулого року в експлуатацію ввели 26 багатоповерхівок, що для мегаполісу з населенням у мільйон - це всього лише маленька частка."

Яка загальна ситуація на ринку нерухомості в новобудовах Києва?

Всі "заморожені" новобудови в столиці можна класифікувати на житлові комплекси та об'єкти критичної інфраструктури, такі як лікарні. Що стосується житлового сектора, то минулого року було здано близько 26 багатоквартирних будинків, будівництво яких затягнулося на терміни від одного до трьох років. У контексті повномасштабної війни, це незначна затримка, оскільки люди все ж отримали свої квартири. Однак для великого міста з населенням у мільйон це все ще мізерно. Щодо недобудов, таких як "Патріотика" та "Еврика", інвестори отримали повідомлення перед початком повномасштабного вторгнення РФ про те, що ці проекти будуть завершені до 2026 року. Проте фактичний прогрес практично відсутній. Інвестори намагаються за власний рахунок завершити роботи з підключення комунікацій у вже зведених будинках. А в тих, де побудовано лише п’ять чи десять поверхів, добудова виглядає малореальною.

Говорячи про новобудови, зведені в 2002 році на Троєщині, можна зазначити, що вони сьогодні виглядають як справжні пам’ятники минулого, які вітають нас, коли ми переїжджаємо з правого берега на лівий у бік Троєщини. Це комплекс "Дніпровські вежі", що складається з трьох незавершених висотних будинків, висотою понад 30 поверхів. Згідно з офіційними даними, їх недобудова пов'язана з нібито виявленими відхиленнями до 30 см. Можливо, сучасні технології змогли б внести певні корективи. Було продано близько 900 квартир, внаслідок чого значна кількість людей залишилася без житла.

Навіть новітній "Макдональдс" на лівому березі наразі зводять із захисними спорудами.

Як змінилися технології будівництва після початку повномасштабного вторгнення Росії? Чи стало звичайною практикою облаштовувати укриття в кожному новому будинку?

У кожному будинку роблять сучасні паркінги, які відповідають вимогам укриття. Але, на жаль, є деякі будівництва, завершені в цьому або минулому році, де людей в ці укриття не пускають. Це окрема тема. Але загалом нові будинки відповідають усім стандартам. Навіть сучасний "Макдональдс" на лівому березі сьогодні будується з укриттям, з підземним паркінгом, щоб дати можливість відвідувати ресторан і почуватися безпечно під час тривог.

"Станом на сьогодні ми не спимо, і ринок новобудов ніби завмер"

Ми всі маємо надію, що війна закінчиться, і багато людей будуть повертатися. А в такому разі це може призвести до буму попиту на вторинне житло. Станом на сьогодні ми не спимо, і ринок ніби завмер в очікуванні того, що відбуватиметься надалі. Хочу сказати, що новобудов недостатньо. Навіть якщо ми почнемо добудовувати те, що було розпочато, це все ж таки крапля в морі. На сьогодні немає такого ресурсу, щоб можна було гуртом долучитися -- і закрити це питання. Найперше -- не вистачає людського ресурсу, і тому новобудови великих компаній, які сьогодні на слуху, здаються із затримкою пів року і більше.

"У Київській області новий житловий комплекс зводять надзвичайно швидко."

Чи розпочали забудовники будівництво нових проектів? Які зміни відбулися в інтенсивності зведення об’єктів у Києві?

Київ та Київська область – це зовсім різні реалії. У Київській області новобудови зводяться з вражаючою швидкістю. Можливо, це пов'язано з активною підтримкою з боку місцевої адміністрації та невеликим висотним будівництвом – зазвичай до 16 поверхів, а частіше 5-10. Однак, затримки в термінах реалізації проектів також значні через брак робочої сили. Вартість житла зросла приблизно на 30% під час повномасштабної війни. Що стосується самого Києва, тут ситуація більш складна, оскільки на ринок заходять інвестори, про яких ми раніше не чули. Проте нових проектів дуже мало. Між кількістю нерухомості, необхідною для підтримання балансу ціна-якість, і реальною пропозицією у Києві існує значний розрив. Все повинно відбуватися в стабільному режимі, щоб ринок залишався більш збалансованим. Однак, на сьогоднішній день існує ризик утворення "бульбашки" швидкого зростання, оскільки в Києві критично не вистачає житлових квадратних метрів.

"Усі прифронтові території майже не будуються"

Яка нині ситуація з новими будівництвами у зонах, близьких до фронту? Які події розгортаються, наприклад, у Сумах, де щоденно тривають обстріли?

Нещодавно я мала можливість відвідати Суми, і мушу сказати, що там набагато спокійніше, ніж у столиці. У цьому місті майже немає новобудов через високі ризики, адже нові будинки можуть стати мішенню для ракет або дронів. Крім того, існують проблеми з оформленням прав власності, що призводить до "замороження" будівництв – близько 95% усіх новобудов не мають можливості продовжувати реалізацію. Щодо Харкова, який знаходиться в прифронтовій зоні, то там компанія "Житлобуд 2" продовжує свою діяльність. Харків – це справжня перлина, яка не має аналогів, і їхні зусилля заслуговують на велику похвалу. Ринок нерухомості в місті існує, але він працює дуже повільно, з суттєвими знижками. У Запоріжжі ситуація ще гірша – нове будівництво практично відсутнє. Таким чином, більшість прифронтових регіонів наразі переживають складні часи з точки зору будівництва.

А де будуються активно?

Цей захід відбувається на території нашої держави. Івано-Франківськ продовжує активно розвиватися і, здається, займає перше місце за кількістю нових будівель. Наступними у списку йдуть Ужгород, Львів, Тернопіль, Чернівці та Волинь, а також стрімко розвиваються Рівне та Хмельницький. Не можна не згадати і про Вінницю.

Чи можна сказати, що це можливість насамперед інвестувати, а потім здавати це житло? Чи люди все-таки купують, аби там жити?

Більшість людей, які купують новобудови, зазвичай повертаються в свої рідні міста. Вони інвестують у нерухомість, щоб мати запасний варіант на випадок, якщо життя в їхніх нинішніх місцях проживання стане нестерпним. Коли я розпитувала таких інвесторів про їхні плани на майбутнє після закінчення війни, вони відповідали, що мають намір продати свої квартири. Я ж зауважувала, що продаж може відбутися за зниженою ціною, і якщо вирішать здавати в оренду, то орендна ставка також буде невисокою. На це вони відказували: "Ми інвестуємо у свій спокій. Це наш запасний варіант." Близько 40% покупців пов'язують своє майбутнє з тими регіонами, це переважно внутрішньо переміщені особи, які втратили свої домівки. Інші ж купують квартири, роблять ремонти, закривають їх і чекають на кращі часи.

На цьому тижні міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба оголосив про плани зведення нової житлової площі для внутрішньо переміщених осіб з Маріуполя у Білій Церкві. Однак я не помітила жодного позитивного відгуку на цю новину, зокрема від самих маріупольців, які зазначають, що житло не буде безкоштовним, а лише пропонуватиме пільгову іпотеку. Яка ваша думка щодо цієї ініціативи?

Усе це політичні моменти. Люди не хочуть, бо є зневіра до держави. На сьогодні існує дуже класна програма "єОселя", яка стосується ВПО, там є великі пільги. Але люди -- виснажені матеріально дуже сильно, і знайти 20-30 тисяч доларів, аби зайти в цю програму, людям дуже складно. Якою б доцільною не була програма, треба все ж таки розробляти більш лайтові версії, аби додати захист цим людям, які втратили все. До речі, місцеві рієлтори Білої Церкви також не в захваті від цієї пропозиції.

Маріупольці обожнюють своє місто за його чудове море та мальовничу набережну. Проте Біла Церква і Маріуполь мають суттєві відмінності. Можливо, було б доцільно розглянути інший прибережний населений пункт?

Схоже, що уряд обрав більш безпечний і економічний регіон. Але я цілком розумію маріупольців, адже сама з Криму. Кожного разу, коли перетинаю Дніпро, я закриваю очі, не помічаючи другого берега — і мені здається, що це величезне море... Проте важливо пам'ятати, що наразі всі невеликі міста вздовж Чорного моря вважаються небезпечними для розвитку.