Завтра у Львові відбудеться прощання з Петром Ткачиком, який з початку війни став на захист своєї Батьківщини.

У Петра Ткачика є дружина з дітьми, мати, батько, вітчим, бабусі, брати, сестри, племінники, а також друзі та товариші по службі.

Цю інформацію надає пресслужба Львівської міської ради, зазначає DailyLviv.com.

У вівторок, 14 жовтня, Львів попрощається із військовослужбовцем Петром Ткачиком який захищав Україну від російських окупантів. Мерія закликає мешканців та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.

Чин похорону воїна розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Остання путь захисника проляже через кладовище в селі Сокільники.

Петро Ткачик (12 липня 1996 року — 5 жовтня 2025 року) народився в селищі Івано-Франкове, що розташоване у Львівській області.

Отримав освіту в Івано-Франківській загальноосвітній школі І‑ІІІ ступенів ім. Івана Франка, що підпорядкована Івано-Франківській селищній раді. Пізніше продовжив навчання в "Художньому професійно-технічному училищі ім. Йосипа Петровича Станька" та у Технологічному фаховому коледжі Національного лісотехнічного університету України.

Пройшов строкову військову службу в складі Національної гвардії України.

Згідно з розповідями близьких, його відрізняли щирість, скромність, доброта, щедрість та приязна усмішка. Завжди готовий допомогти, він ніколи не відмовляв у підтримці. Справжній патріот, який до останнього виконував свій обов'язок перед рідною землею. Петро був уважним, надійним і люблячим чоловіком для своєї дружини. У квітні 2025 року у подружжя з'явився довгоочікуваний син, який, на жаль, прожив лише три дні. Він був добрим сином, люблячим онуком, племінником, братом, вірним другом та побратимом.

З початку повномасштабної агресії я став на захист своєї країни. У складі 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України я боровся за територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському та Донецькому напрямках. Мене нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест", а також відзнакою командира військової частини А1126.

У Петра Ткачика є дружина з дітьми, мати, батько, вітчим, бабусі, брати, сестри, племінники, а також друзі та товариші по службі.