Юрій Пахомов, лауреат премії Global Teacher Prize в Україні.
Сучасні діти - відверті й робитимуть лиш те, що принесе їм користь
Вчитель хімії з Івано-Франківська Юрій Пахомов отримав підтримку 2263 голосів на платформі "Дія.Освіта". Завдяки цьому він здобув цьогорічну нагороду Global Teacher Prize Ukraine у категорії "Вибір українців".
На урочистій церемонії нагородження Юрія Пахомова представила перша леді Олена Зеленська, згадавши про бабусю учителя, яка надихнула його на цей фах.
Юрій Пахомов поділився з Укрінформом, чи має він пристрасть до конкурсів, поки носитиме синє волосся, а також розповів про свій найулюбленіший проєкт після повернення з церемонії нагородження в Івано-Франківську.
У НАШІЙ СІМ'Ї БУЛО БЛИЗЬКО ПІВСОТНІ ВЧИТЕЛІВ
- Вітаю, Юрію. Бабуся вже привітала вас із перемогою?
На жаль, вона пішла з життя. Похорон відбувся за добу до старту асесменту (оцінювання в рамках конкурсу, - ред.), тому цей час став для мене справжнім випробуванням. У своїй промові я висловив вдячність Олені Зеленській за те, що вона згадала про ту людину, яка стала для мене джерелом натхнення у професії. Це було для мене дуже значущим.
Проте я усвідомлюю, що в вашій сім'ї також були вчителі.
Отже, у нашій родині існує документальне підтвердження, що перші вчителі з'явилися ще у 1903 році. Якщо додати до цього сестер, чоловіків та їхніх бабусь і дідусів, то можна з упевненістю стверджувати, що в нашій сім'ї налічується близько п'ятдесяти педагогів.
- Тобто під час вибору професії у вас не було альтернативи?
Одного разу мама розповідала, як у п'ятирічному віці я дуже плакав, заявляючи, що не хочу стати вчителем, але змушений, адже це - традиція нашої родини. Насправді, ніхто не примушував мене обирати цю професію. В дев'ятому класі я усвідомив, що мені подобається, коли після моїх слів у людей загоряються очі, і в їхньому погляді читається: "О, я зрозумів!". Тоді я вирішив, що хочу працювати в школі, і вступив до Прикарпатського університету (тепер це Карпатський національний університет імені Василя Стефаника).
- Знаю, що на перші свої уроки вам довелось чимало часу їздити маршруткою в інший район. Ніколи не було спокуси змінити фах?
- Моя перша робота - село Виноград, куди я їздив двічі на тиждень з Івано-Франківська. Попри те, що в мене одночасно було кілька робіт, - аби втриматись на плаву, - я закохався у фах вчителя. Нині вже не уявляю себе в іншій професії.
