Юрій Арсюков, Петро Милевський та Ілля Скоромний. Львів'янин і родом із Івано-Франківщини, а також мешканець Макіївки знайдуть вічний спочинок на Личаківському цвинтарі.

Цю інформацію надає пресслужба Львівської міської ради, інформує DailyLviv.com.

У суботу, 30 серпня, Львів вшануватиме пам'ять військовослужбовців Юрія Арсюкова, Петра Милевського та Іллі Скоромного, які загинули, захищаючи українські рубежі від російської агресії. Міська влада закликає всіх жителів взяти участь у церемонії прощання та утриматися від розважальних заходів і святкувань в цей скорботний час.

Церемонія похорону військовослужбовців розпочнеться о 11:00 в Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Троє загиблих захисників знайдуть свій вічний спочинок на Личаківському цвинтарі, у секторі Почесних поховань сучасних Героїв.

Біографічні довідки захисників

Юрій Арсюков (7 травня 1970 - 20 серпня 2025) був львів'янином.

Навчався у ліцеї № 97 Львівської міської ради (колишня середня загальноосвітня школа №97 м. Львова).

Займався електрозварюванням на підприємствах приватного сектору.

За свідченнями близьких, він вирізнявся спокоєм, добротою та співчуттям, був дбайливим главою родини, мужнім і сміливим чоловіком, а також люблячим батьком.

На початку повномасштабної агресії я став на захист своєї країни від російських загарбників. У складі 33-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України я відстоював територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому фронті.

У Юрія Арсюкова є неповнолітній син і теща.

Петро Милевський (14 червня 1976 - 30 червня 2025) народився у селі Підгайчики, що в Івано-Франківській області.

Навчався у Підгайчиківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Згодом здобув професію тракториста у професійному технічному училищі сільськогосподарського спрямування в місті Коломия.

Відслужив строкову військову службу.

Працював вантажником у товаристві з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта".

За словами близьких, він відзначався спокійним характером і добротою, завжди прагнув прийти на допомогу. Його захопленням були ремонти та будівництво, а також спорт, зокрема самбо.

Брав участь в АТО як член 24-ї окремої механізованої бригади, названої на честь короля Данила.

У 2025 році він вирішив стати на захист своєї Батьківщини від агресії російських загарбників. Служив у 11-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби України, де активно обороняв територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському фронті.

У Петра Милевського є дружина, син, донька, сестра та двоє братів.

Ілля Скоромний (25.03.1999 - 25.08.2025). Уродженець міста Макіївка Донецької області.

Навчався у ліцеї "Інтелект" Донецької міської ради. Згодом навчався у Національному університеті "Львівська політехніка" за спеціальністю "інженер-будівельник".

Займався інженерно-будівельною діяльністю в приватних компаніях.

За свідченнями близьких, він був людиною, яка вирізнялася відповідальністю, добротою, чесністю та порядністю. Його пристрасть до спорту спонукала регулярно відвідувати тренажерний зал. Він також займався перекладом літератури з англійської на українську. Його мрія полягала в тому, щоб відновити рідний Донбас після звільнення від окупаційних сил.

У 2023 році я вступив на захист своєї країни від агресії російських загарбників. Брав участь у збереженні територіальної цілісності та суверенітету України, служачи на Донецькому напрямку в складі 1-го окремого штурмового полку Збройних сил України.

У Іллі Скоромного є лише мати та бабуся.