Наступного року для туристів буде відкрито в'їзну вежу Галицького замку.
Цю інформацію кореспонденту Укрінформу поділився генеральний директор Національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник під час Галицького туристичного форуму.
"У наступному році ми раді представити туристам В'їзну вежу Галицького замку, яку вдалося розчистити нашим археологам. У вежі можна побачити склепінчасту стелю, а також бійниці, які свідчать про те, що звідти вели оборонні бої", - підкреслив Олійник.
Він зазначив, що в історичних матеріалах є згадки, які свідчать про наявність ще одного приміщення під В'їзною вежею Галицького замку. Цю інформацію також підтверджують дослідники з місцевої археологічної спільноти.
"В'їзна вежа являла собою величезну залу, найбільшу в межах замку, де можна було приймати гостей або зберігати різноманітні предмети. Існує один з вентиляційних каналів, що сполучає цю залу з приміщенням, розташованим ще нижче, під вежею. У центральному залі замку також можна помітити склепіння, що свідчить про наявність нижчих рівнів", - зазначає Андрій Фіголь, молодший науковий співробітник археологічного відділу Національного заповідника "Давній Галич".
Він підкреслив, що під час очищення В'їзної вежі Галицького замку було виявлено захоплюючі артефакти, які частково стануть доступними для огляду туристам у експозиції "Стародавній Галич".
"У цьому місці ми виявили частини металевих списів і цвяхів, але основну масу складають кахлі різних форм і кольорів, переважно зелені та білі, оздоблені рослинними і геометричними візерунками. Це свідчить про те, що замок обігрівали численні великі печі," - зазначає Фіголь.
Він підкреслив, що раніше в цьому замку археологи виявляли монети-боратинки (мідні розмінні монети - прим. ред.) часів польського правління, а також перстень із зображенням розквітлої квітки. Вважається, що він міг належати багатій жінці з Галичини в середньовіччі.
Галицький замок, який також відомий як Старостинський замок, знаходиться в місті Галич, що в Івано-Франківській області. Залишки цієї історичної споруди підносяться на високому пагорбі Галич-гори, що здіймається над правим берегом річки Дністер, пануючи над містом. У своїй історії замок виконував роль потужної фортифікаційної структури.
