Війна через призму об'єктива: відеограф Назар Назарук ділиться досвідом роботи на фронтовій лінії.

Раніше Назар Назарук був захоплений екстремальними видами спорту. Нині він працює відеографом у 10-й гірсько-штурмовій бригаді "Едельвейс", фіксуючи повсякденне життя бійців, бої та фронтові історії. У розмові з Репортером Назар поділився, як йому вдалося перетворити своє захоплення на професію, чому медійність є важливою для бригади та чому він самостійно інвестує у своє обладнання.

Ще до початку війни життя Назара Назарука оберталося навколо активного відпочинку. Він захоплювався сноубордингом, скейтбордингом, водними дошками та кайтсерфінгом. У той час екстремальна культура в Україні лише починала формуватися.

Ми зафіксували все це на відео. Ніхто з нас не мав професійного досвіду — все було на любительському рівні. Ми придбали певну техніку. Людям теж було цікаво спостерігати за цим, - розповідає Назар Назарук.

Екстрим поступово перетворився на роботу. Назар відкрив бізнес, продавав спорядження. Будував плани на роки вперед.

Я думав, що буду все життя кататись, займатися екстримом, продавати спорядження для екстремальних видів спорту. Але у 2014 році почалась війна, людям стало не до того. І у 2016 бізнес довелось закрити, - розповідає Назарук.

А далі був період пошуку. Каже, перебивався на тимчасових підробітках.

У той час Назар вперше зустрів Сергія Караванця, засновника франківського півмарафону, який тоді займався створенням рекламного продакшну. Спочатку Назар працював там у якості асистента, але згодом почав самостійно писати сценарії та знімати відеоролики.

В результаті поступового розвитку він досяг рівня оператора та креативного директора, а в 2019 році приєднався до команди медіа Ukraїner.

Там я мав можливість зустрітися та співпрацювати з видатними фахівцями документального жанру. Вони ділилися своїми знаннями, а я отримував цінний досвід. На сьогоднішній день майже всі чоловіки з команди Ukraїner служать у Збройних силах, - зазначає Назар.

У лютому 2022 року він вирушив до Івано-Франківська, щоб зафіксувати черги в ТЦК. Протягом перших тижнів він створив для Ukraїner три репортажі. Один з них був присвячений його другові Назару Саші Кодаку, який прибув з Америки, щоб взяти участь у волонтерській діяльності. Інший розповідав про Софію, дівчину, яка приносила бутерброди на вокзал для людей, котрі прибували з прифронтових зон. Третій сюжет стосувався акторів франківського драмтеатру, які влаштовували вистави в бомбосховищі.

Після цього мене запросили знімати для фонду Save Ukraine Now в Івано-Франківську. Я періодично працював там, виконуючи різні запити для військових. Саме тоді я вперше здійснив зйомку в обласному ТЦК. Це стало моїм першим досвідом співпраці з військовими, - ділиться Назар Назарук.

Влітку 2024 року йому надійшла повістка. Після обговорення з товаришами, він ухвалив рішення приєднатися до 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади "Едельвейс".

Думав, буду літати на дронах. Але мені сказали, що можу займатись тим, що я вмію і люблю. Тому тепер виконую свою роботу, але вже в "десятці", - говорить Назарук.

На День Незалежності, 24 серпня, він прибув на схід. Каже, з того моменту почалась нова робота. Команда, де він опинився, була молодою.

У нас сформувався невеличкий колектив з трьох осіб, і ми розпочали налагоджувати роботу нашого відділу з основ. Фактично, керівництво надало нам повну свободу дій. Вони не ставили жодних обмежень у нашій діяльності, - ділиться Назар.

Читайте також: Війна і писанки: як коломиянин Олег Кіращук наближає перемогу в артдивізіоні бригади "Едельвейс"

Пропаганда является одной из форм рекламного воздействия.

Обов'язки комунікаційної команди в бригаді мають широкий спектр. Серед них – документування бойових операцій, висвітлення діяльності бригади, а також створення матеріалів для внутрішнього використання.

Ми можемо вирушити на зйомку роботи артилеристів, танкістів чи пілотів безпілотників. Раніше ми мали можливість побачити мінометників, але зараз це вже не можливо, — зазначає Назар Назарук.

До його обов'язків також належить протидія дезінформації та підтримка журналістів, що висвітлюють події на передовій.

Російська пропаганда працює дуже добре і на високому рівні. Їм навіть не дуже треба висвітлювати діяльність бригад, бо в них це на рівні кінематографу. Вони повним ходом зараз кліпають ці фільми про війну і на це виділяють шалені бюджети, - каже Назар.

З його слів, від того, як бригада говорить з людьми, залежить її впізнаваність, довіра до командування і здатність залучати нових військових. Каже, ті частини, які першими зрозуміли важливість медійності, сьогодні виросли в повноцінні корпуси.

Пропаганда можна вважати особливим видом реклами. Вона функціонує подібним чином. Необхідно демонструвати людям те, що їх цікавить. Реклама має на меті продаж, так само як і ти повинен "продавати" свою команду - яскраво та якісно, - зазначає Назар.

Наразі його діяльність зосереджена на документальному жанрі. Протягом кількох місяців він працював над фільмом, що висвітлює історію добровольця з позивним "Отаман". У стрічці відображено його шлях від вступу до підрозділу до участі в бойових операціях. Одночасно команда займається створенням іншого документального фільму про воїна, який прийшов до армії "в спортивних штанах", а тепер став справжнім бійцем.

Крім того, команда створила фільм під назвою "Воїни гір", який відзначає десятиріччя бригади. У стрічці розповідається про шлях гірської піхоти — від її витоків до сучасних часів.

Читайте також: Дискотека для ворога. Як "едельвейс" Михайло Семків влаштовує бої на "мавіках" (ВІДЕО)

Нічого собі, ти в десятці!

Назар Назарук каже, що частина техніки в медійних підрозділах застаріла. Її не можна просто списати або замінити, бо кожна одиниця обліковується, та й процес списання у ЗСУ складний. Тому Нараз прийшов на службу з власним обладнанням.

Я працював у цивільному продакшені й знав, що для якісної зйомки необхідні камера, світло, петличні мікрофони, рюкзак, усе під рукою. Тому все своє привіз з собою, сприймаю це як звичайну роботу, - пояснює оператор.

На думку Назара, створення контенту просто заради формальності є ознакою відступу.

Наш ютуб-канал представляє собою портфоліо нашої команди. Коли я повернуся до цивільного життя, у мене буде що продемонструвати, -- ділиться Назар Назарук.

Він зазначає, що в армії до творчих завдань підходять так само серйозно, як і до бойових операцій. Дедлайни, як правило, встановлені дуже суворо — часто "на вчора".

У цивільному житті ти плануєш: сценарій, локації, люди. Тут ти просто чуєш: потрібно завтра - і робиш, -- пояснює він.

Іноді це може негативно впливати на деталі. Адже не завжди вдається вибрати ідеальне місце чи знайти необхідних людей. Проте, як зазначає Назар, справжній професіонал ніколи не знизить своїх стандартів, навіть коли обставини вимагають швидких рішень.

Коли я приєднався до команди минулого літа, моя мотивація залишилася такою ж сильною. Творчість надихає мене. Мені хочеться, щоб про нашу бригаду говорили позитивно. Я прагну, щоб, коли я скажу, що належу до "десятки", усі реагували: "Вау, ти в десятці, круто!". І коли чую, як хтось говорить "о, десятка супер", я відчуваю, що моя праця принесла результати, - ділиться Назар.

Де ще можна зафіксувати події, якщо не на передовій?

Відеограф переконаний, що найважливіше для документаліста — це зберігати чутливість і співпереживати персонажеві своєї розповіді.

Ми не забуваємо нікого з тих, хто втратив життя. Для нас цінність людського існування є першочерговою, - відзначає Назарук.

Назар не мріяв бути військовим. Але він упевнений, якщо вже обрав документалістику своїм покликанням, то де фіксувати події в країні, в якій йде війна, як не на фронті?

Усі події розгортаються саме на передовій. Це місце, де вирішується майбутнє нашої країни. Нам доручено зафіксувати це для прийдешніх поколінь, -- зазначає Назарук.

Коли ти є своїм, тобі довіряють.

Зі слів Назара, не всі військові одразу розуміють, чим він займається. Часто на позиціях має пояснювати, що він також "едельвейс".

Коли бачать, що ти свій, говорять інакше. Сидиш з ними в бліндажі, знімаєш, просто розмовляєш. Люди на війні дуже швидко зближуються, - говорить Назар.

Саме в цей момент виникають найправдивіші оповіді. Коли військові повертаються з фронту, їх переповнюють емоції, і вони відкриті до розмови.

Іноді буває так, що люди настільки захоплюються розповідями, що ти вже відчуваєш, ніби заповнив всю пам'ять, а вони все ще продовжують. В людям є потреба висловитися. А я просто слухаю, -- ділиться Назар.

Мене надихає ідея знімати в горах Криму.

Назар Назарук найбільше мріє знімати у звільненому Криму.

Ми гірсько-штурмова бригада, тому хотілося б показати наших хлопців у Кримських горах. Я багато разів був у Криму, знаю його добре. Це особливе місце, і я хочу колись повернутися туди з камерою вже як документаліст нашої перемоги, - каже Назар.