(ВІДЕО) "Зірки нарешті зійшлися - я з Кайрою знову разом!" - слова прикордонника Ігора Кепещука про його чотирилапого друга.
Прикордонник Ігор Кепещук з Чопського загону згадує, що ідея забрати свою вірну супутницю – німецьку вівчарку Кайру, після її списання з служби через вік, прийшла до нього ще під час служби. Чітке та остаточне рішення виникло два роки потому, коли у травні 2025 року хлопець був звільнений з російського полону.
"Враховуючи все те, що я з нею пройшов - служба, наряди у всі пори року, коли вона завжди була поруч, я не міг її залишити", - пояснює свій намір військовослужбовець.
Стати кінологом Ігор вирішив у 2021 році під час проходження строкової служби у відділенні "Кам'яниця" Чопського прикордонного загону. Згодом він вибув на навчання до кінологічного центру, де хлопцеві запропонували обрати службового собаку. Ігор трохи забарився і коли прийшов до вольєрів, інших собак уже розібрали.
"Мабуть, це була наша доля, що ми зустрілися таким чином. Я жодного разу не шкодував, що Кайра стала моєю партнеркою, - усміхаючись, ділиться Ігор. - Вона неймовірно розумна та вкрай добросердечна. Але варто лише почути сигнал, як вона миттєво змінюється і готова до виконання завдання."
Після закінчення навчального курсу Ігор разом із Кайрою повернувся до свого підрозділу. Кінолог і його чотирилапий напарник розпочали спільну службу. Кайра виконувала роль розшукової собаки, допомагаючи у виявленні правопорушників та їх слідів, а також у переслідуванні, затриманні та супроводі злочинців.
Ігор та Кайра добре розуміли один одного. Втім, траплялися і прикрі моменти. Одного разу вівчарка погналася за козулею, що несподівано трапилася на їх щоденному прикордонному маршруті, зникла на довгі дві години. Ігор у розпачі шукав собаку, кликав її і почав сильно тривожитися, коли, нарешті, вона сама не вийшла до нього - цілком мокра, дуже брудна, надзвичайно стомлена. Така, що ледве дійшла з ним до підрозділу.
Ігор підписав новий контракт, але невдовзі йому та його напарниці-кінологу довелося розлучитися на тривалий час. Він приєднався до зведеного прикордонного загону та відправився в зону бойових дій - до Бахмута. Після виконання свого завдання, він повернувся до Чопського загону, але незабаром отримав призначення до Львівського прикордонного загону для подальшої служби. У другий раз на фронт Ігор вирушив наприкінці 2023 року, залишивши Кайру вдома в Закарпатті. У нього знову виникла думка про те, що, коли він повернеться і собака досягне "пенсійного" віку, він забере її до себе.
Цього разу військовослужбовець на кордоні брав участь у бойових операціях на Харківському фронті. 10 травня 2024 року, в умовах запеклих боїв, він опинився в російському полоні. Незважаючи на всі страхіття та жорстокість, молодий чоловік зумів витримати і вижити. 6 травня цього року, через рік, він повернувся в Україну разом із ще 204 захисниками.
Після завершення реабілітаційного курсу Ігор, як і обіцяв собі та в думках Кайрі, вирушив до Чопа, щоб забрати її. Кульмінаційним моментом в цій історії став телефонний дзвінок, під час якого він дізнався, що Кайру, згідно з чинними правилами, вже офіційно перевели на "пенсію", адже їй виповнилося понад 8 років. Її подальша доля залишалася невизначеною. Проте, юнака тепло прийняли, запевнивши, що його вірна вівчарка неодмінно його дочекається.
Юнак разом з дружиною Марією одразу вирушив з Івано-Франківщини на Закарпаття. В автомобіль одразу спакували речі для Кайри - нашийник, повідець, миску для води, смаколики тощо.
Ігор ділиться своїми думками про те, як йому пощастило з дружиною, яка є доброю, чуйною та сповненою життєвого оптимізму. Коли він вирішив радикально змінити їхнє спільне життя і принести додому велику, не зовсім молоденьку вівчарку, Марія була приголомшена таким поворотом подій. Хоча вони нещодавно придбали грайливе цуценя коргі, дівчина запевнила, що з радістю візьме на себе відповідальність за Кайру.
"Зорі зійшлися", - усміхається Ігор Кепещук. - Ми з Кайрою знову разом!" Він розповідає, що доки вони не зустрілися, дуже хвилювався, чи її хтось не забрав, у якому вона стані, чи впізнає його.
"Коли я побачив Кайру, коли вона побігла до мене, впізнала, лащилася, я нарешті переконався, що з нею все гаразд. Я щасливий!", - зізнається прикордонник.
Для того щоб пригадати Ігоря, Кайрі після цих двох довгих років розлуки знадобилося лише пів хвилини. Після того вони знову стали буквально одним цілим. Вона заглядає йому в очі, слухає і миттєво виконує команди. І коли, до прикладу, Ігор наказує "Поруч!", не лише виконує вказівку, а буквально прилипає до його ноги.
Наразі Ігор вибудовує нове життя - будує помешкання для своєї родини, облаштовує гідне місце утримання для Кайри, мріє про власну кузню. Він щиро вірить, що йому все вдасться, адже він має величезну любов і підтримку від тих, кого любить - коханої дружини та відданої Кайри. У них точно все вийде, адже вони цього дуже прагнуть і стовідсотково на це заслужили.
