(ВІДЕО) "Лице кордону": Станіслав Керод, який витерпів полон і залишився непохитним.

Існують оповіді, які не вимагають додаткових embellishments. У них закладена суть війни, вартість свободи та незламна сила людини, що витримала те, що, здавалося б, неможливо пережити.

Полковник, кавалер ордена Данила Галицького Станіслав Керод -прикордонник, який майже два десятиліття служив на сході України. Від перших років служби до найгарячіших днів оборони Маріуполя - його шлях став частиною великої історії спротиву.

З 2004 по 2022 роки він проходив службу в Маріуполі, працюючи в Донецькому прикордонному загоні та підрозділі морської охорони Державної прикордонної служби. Це прибережне місто стало для нього не лише місцем роботи, а й рідним домом, який він зрештою змушений був захищати до останнього подиху.

Любов до військової справи у нього з дитинства. Станіслав виріс у родині військового, тому шлях був визначений ще тоді, коли більшість лише мріє про майбутнє. У 2000 році він вступив до Національної академії Державної прикордонної служби України в Хмельницькому і з того часу не зраджував обраному шляху.

Служба на сході - це не лише виконання своїх обов'язків. Це постійна готовність до небезпеки. Це існування в умовах, де лунають постріли.

У 2016 році Станіслав обіймав посаду коменданта оперативно-бойової прикордонної комендатури "Сартана" Донецького загону. Підрозділ неодноразово потрапляв під обстріли, але продовжував виконувати завдання. Бо там, на сході, кожен день - це перевірка на міцність.

2022 рік. Маріуполь. Захист, що залишив слід в історії.

В ніч з 14 на 15 квітня прикордонники влаштували прорив із Приморського району до Азовсталі. Ця операція виявилася однією з найскладніших у їхній історії. Інтенсивність обстрілів зростала з кожною секундою, а противник тиснув з усіх напрямків.

Станіслав згадує ці дні як справжнє випробування. Проте їм вдалося завершити свою місію. Вони досягли Азовсталі, об'єдналися з основними підрозділами оборони і спільно утримували позиції до 20 травня 2022 року.

Там, серед бетону і сталі, під безперервними ударами, народжувалася легенда українського спротиву. Та навіть найсильніші іноді змушені приймати найважчі рішення. Заради збереження життя військовослужбовців гарнізон оборони Маріуполя завершив оборону і вийшов. Далі був полон. Оленівка.

Локація, де дійсність перевищує навіть найжахливіші фантазії. Бараки, спроектовані для 60-70 осіб, окупанти переповнили до шести сотень людей. Брак їжі. Відсутність належних умов для сну. Безперервний психологічний та фізичний тиск. Це стало справжнім випробуванням на виживання.

Після Оленівки починається етапування через російські в’язниці. Нові одиночні камери, нові випробування, але жорстокість залишається незмінною.

Станіслав згадує, що для багатьох загарбників страждання людей перетворилися на своєрідне розвага. Фізичний біль, моральний тягар і приниження – все це стало невід'ємною частиною їхньої системи.

200 днів у неволі. 200 днів відстоювання своїх прав. За свою гідність. За віру. І жодного дня без надії.

Вдома на нього чекали дружина та донечка. Це чекання - ще один фронт. Тихий, але не менш важкий.

6 грудня 2022 року, на день Святого Миколая, Станіслава обміняли.

День, який став другим народженням. Він повернувся. Не зламаний. Сильніший.

Сьогодні полковник Станіслав Керод продовжує служити Україні. Його досвід - це не просто історія. Це пам'ять. Це відповідальність перед тими, хто не повернувся.

Його найбільша мрія, проста і водночас велика, повернути всі українські території. Вийти на кордони 1991 року. Відновити справедливість.

"Ми не прагнемо нічого чужого. Нам необхідне лише те, що належить нам. Де проходить наш кордон, туди ми повинні вийти, повернутися і відновити наш суверенітет. І прикордонники вирушать туди", - зазначає Станіслав.

Ці слова містять не лише думку військового, а й відображають настрій нації.

Нагадаємо, що нещодавно у Києві, в Хмельницькому та у Львові було презентовано фотовиставку "Обличчя кордону" - проєкт, що об'єднав історії військовослужбовців, які стали на захист держави. Історія Станіслава Керода одна з них.

Інформаційним партнером даного проєкту є портал TrueUA.info (https://trueua.info/ ).