Верховний Суд. Чому голова Кравченко не дотримується принципів медіагігієни та виявляє зневагу до судової системи?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко надав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті".

Автентичний матеріал можна знайти на веб-ресурсі "Голка" за цим посиланням.

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко надав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией".

Репости в кремлівських мережах — це лише частина історії. Коли на фронті загинув захисник Протасового Яру Роман Ратушний, на сайті "Судово-юридичної газети", яка також має свій Telegram-канал, в один момент з проросійським ресурсом "Страна.ua" з’явилася інформація: "На фронті загинув підозрюваний в організації погромів на Банковій Роман Ратушний".

А шеф-редактор "Судово-юридичної газети" Святослав Пограничний засвітився на "плівках Вовка" і на додаток відбілював заступника Вовка Євгенія Аблова, відомого фразою "шеф, давай учудім" і тим, що забороняв Майдан у Києві. Павло Вовк хотів зробити його членом ВРП і дав йому дуже промовисту характеристику - "долбой*б".

Отже, Кравченко тепер займає центральну позицію в цьому виданні. Це фактично означає визнання та надання ваги тому, що не повинно мати жодного значення для суспільства в будь-якому випадку... Подібні ресурси повинні бути небезпечними.

Скриншот з веб-ресурсу "Судово-юридична газета"

Це інтерв'ю публікується на офіційному сайті Верховного Суду, що, безсумнівно, сприяє популяризації бренду "Судово-юридичної газети".

Скріншот з веб-ресурсу Верховного Суду, на якому опубліковано інтерв'ю Кравченка для "Судово-юридичної газети".

Це питання виходить за межі особистих цінностей судді Кравченка, адже тут важливо усвідомити, що таке гідність і самоповага. Йдеться про серйозну відповідальність посадовця, який обіймає виборну посаду голови Верховного Суду. Він зобов'язаний не лише захищати репутацію Верховного Суду, а й дбати про імідж колег-суддів, які обирають його на цю посаду.

До речі, у Верховному Суді працює і не звітує більше року робоча група, яка має створити комунікаційну стратегію.

Отже, у комунікаційній стратегії необхідно не лише включити секцію "кризові комунікації", що охоплює спростування неправдивої інформації та проактивну реакцію на обґрунтовану критику, але й створити окрему частину, де буде зазначено, яким виданням надаються коментарі та інтерв'ю, а яким — ні. Це питання медіагігієни, що, безумовно, має відповідати нашим цінностям.

Однак варто окремо підкреслити значення цього інтерв'ю для видання, яке має репутацію, що викликає чимало запитань.

В інтерв'ю Кравченко прямо каже про те, що цього року "Верховний Суд направив висновки на 37 законопроєктів...", які містять пропозиції змін до Кримінального кодексу України (зокрема 11525, 11535, 11473). Зважте, не Кравченко направив свої висновки, не якесь управління чи департамент, а мова йде про весь Верховний Суд як інституцію.

У тексті також згадується інший законопроєкт, що стосується змін у Кримінальному кодексі (11322), проте у його картці відсутні відповідні висновки. Якщо переглянути картку законопроєкту, що пропонує поправки до Кримінального кодексу (11525), то ситуація виявляється подібною.

Суть в тому, що "Голка" вже запитувала у Верховному Суді про законопроєкти, які обговорювалися на Пленумі. Це стало актуальним після висловлення судді Василя Крата на підтримку одного з проектів, розробленого на благо осіб, що займаються дерибаном. Потрібно було з'ясувати, чи отримав цей проект підтримку на Пленумі Верховного Суду.

Ми маємо відповідь, що датована жовтнем, в якій міститься перелік проєктів, які обговорювалися суддями Верховного Суду під час Пленуму у 2023-2024 роках.

Верховний Суд надав відповідь на запит "Голки" стосовно законопроєктів, що були підлягають розгляду Пленумом у період 2023-2024 років.

У цьому документі відсутні будь-які посилання на проєкти, про які Кравченко говорив у своєму інтерв'ю. Тому важливо нагадати голові Верховного Суду не про законопроєкти, а про чинний закон "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 46).

Там йдеться про те, що саме Пленум надає висновки щодо законопроєктів від Верховного Суду. Пленум, а не голова Верховного Суду. Відчуваєте різницю?

Виникає запитання, на яких висновках ґрунтувалася Верховна Рада під час голосування за проекти? І коли ж голова Верховного Суду Кравченко почне дотримуватися законів України?

Що ж таке Пленум? Це зібрання всіх суддів Верховного Суду, які повинні зібратися для голосування. Однак, здається, Кравченко, якого колись обрали на цей Пленум, не згадав про важливий "нюанс", передбачений законодавством. Це, в свою чергу, відкрило двері для зацікавлених лобістів, спростивши їм процедуру ухвалення законів, які їм до вподоби.

Слід згадати ще один важливий момент. Кравченко організував Пленум під час тривоги, чим фактично поставив під загрозу саму сутність судової еліти країни, яка не обирала його для таких обставин.

Знімок екрану з засідання Пленуму Верховного Суду 9 лютого

У відповідь на запит "Голці" щодо причин цього інциденту, ми не отримали жодної конкретної інформації. Натомість, були лише формальні відповіді.

Проте найбільше вражає навіть не Кравченко. А те, що в Верховному Суді налічується півтори сотні суддів, які не висловлюють своїх думок з цього приводу. Так само адвокати залишаються тихими щодо того, що їхній сектор контролює соратниця Віктора Медведчука - Лідія Ізовітова, голова Національної асоціації адвокатів України, яка має монополію на вирішення всіх ключових питань.

Так от, якість спільнот визначається, зокрема, здатністю до самоочищення. В адвокатів із цим, на жаль, все дуже погано. А чи зможе самоочиститись Верховний Суд? Чи він очікує на перевірку Вищою кваліфікаційною комісією суддів у 2025 році декларацій доброчесності та буде спроможний лише на "парад відставок" до того, як деяким покажуть вказівник "Вихід"?

Перевірки слід почати з керівництва суду та його структурних підрозділів. Після цього важливо зосередитись на аналізі декларацій доброчесності суддів Великої Палати. Це стосується не лише тих, хто в нинішньому складі виявляє нестандартні підходи до державних питань, але й тих, хто раніше "співпрацював" із підсудним Всеволодом Князєвим.

Так що Вища кваліфікаційна комісія суддів, де немає суддів Верховного Суду, але є представники антикорупційної інфраструктури, матиме наступного року гарну можливість проявитися. А "Голка" продовжить моніторити роботу Верховного Суду, зокрема його соцмережі та сайт і буде інформувати суспільство про наявні виклики, які вимагають нагальних рішень і, звісно,... комунікаційної стратегії, яку ніяк не можуть за рік створити.