Верховна Рада внесла зміни до тестування для осіб, які бажають стати суддями: оновлені вимоги до кваліфікації.

Суддівські іспити. Нещодавно в медіа та соціальних мережах з'явилася інформація про можливий скандал. Зокрема, йдеться про те, що Верховна Рада скасувала IQ-тести та екзамен з історії української державності для суддів Апеляційних судів та Вищого антикорупційного суду. Чи може це призвести до зниження якості суддівського корпусу? Чи не суперечать такі рішення вимогам наших міжнародних партнерів? Ці питання були підняті багатьма критиками. Тому наша журналістка Олена Логінова вирішила детально розібратися: що являють собою ці тести, чому їх вирішили скасувати та хто може отримати вигоду з цього рішення?

Чи справді для того, щоб стати суддею в Україні, більше не потрібно проходити IQ-тест та демонструвати знання з історії нашої держави? Чи не є це важливими аспектами для служителів Феміди? Якими ж тоді будуть вимоги до кваліфікації наших суддів? Останнім часом ці питання активно обговорюються як серед громадськості, так і експертів. Багато хто стверджує, що Верховна Рада має намір скасувати ці обов'язкові випробування. І що особливо вражає – це стосується кандидатів на посади в Апеляційних та Вищому антикорупційному судах!

Денис Коваленко, суддя та прес-секретар Коломийського міськрайонного суду в Івано-Франківській області:

Наразі триває два великих конкурси на вакантні посади суддів у Вищому антикорупційному суді та Апеляційних судах. Варто зазначити, що за весь період Незалежності України подібний конкурс для апеляційних судів не проводився жодного разу.

Олена Логінова, журналістка:

Тож чи насправді ці важливі тести скасували? І взагалі, що це за тести, довкола яких точилися такі палкі дискусії? Спробуймо розібратися.

Отже, для кандидатів на посади в Апеляційних або Вищому антикорупційному судах необхідно пройти спеціалізований конкурс, організований Вищою кваліфікаційною комісією. IQ-тест складається з двох частин: вербальної та абстрактно-логічної. Найбільше труднощів виникло саме з останньою частиною. Перемогти бар'єр у 75% правильних відповідей вдалося менше ніж третині учасників, серед яких опинилися не лише судді.

Денис Коваленко, суддя та прес-секретар Коломийського міськрайонного суду в Івано-Франківській області:

Незалежно від того, чи мова йде про суддю, адвоката, науковця, або представника іншої юридичної професії, практичний досвід, отриманий під час двох конкурсних процедур, доводить, що лише невелика кількість людей у світі, незалежно від їхньої професійної діяльності, здатна досягти такої високої оцінки.

Що ж там такого складного? Чи справді судді в нас не достатньо освічені? Ось приклади деяких завдань цього абстрактно-логічного тесту.

Як повинна змінитися нижня фігура під час трансформації, обертаючись проти годинникової стрілки. Чи яка з представлених нижче фігур буде наступною в заданій послідовності?

Ось інший варіант: під час перетворення велика фігура відображається в вертикальному та горизонтальному напрямках — яким чином вона повинна змінитися?

Таких завдань 55 ! Час на виконання - 20 хв!

Сергій Демченко, представник Комітету Верховної Ради України з юридичних питань:

На жаль, сучасне когнітивне тестування, здається, акцентується переважно на перевірці математичних навичок учасників. Проте, ви ж погоджуєтеся, що вміння виконувати математичні розрахунки не є найважливішим критерієм для кандидатів на посади суддів, коли мова йде про їхню готовність виконувати функції правосуддя.

Наталія Мамченко, головна редакторка "Судово-юридичної газети":

До прикладу, людина може здати вірно тестове завдання на знання професійне, людина може бути доброчесною, до неї не може бути ніяких запитань, але вона обирає кілька невірних фігур і фактично її з конкурсу мають виключити. Це дещо ставить питання, на кого тоді ми розраховуємо. Тобто, якщо потрібно швидко заповнити вакансії в апеляційних судах, то це, фактично, буде затягувати процес, такі високі вимоги.

В Україні спостерігається значний дефіцит суддів. Зверніть увагу на ці кадри, які зафіксували наші журналісти в Києві — у найбільшому залі для судових засідань. Приміщення переповнене тисячами незавершених справ! Причина в нестачі суддів.

Денис Маслов, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики:

На даний момент ми стикаємося з серйозними проблемами в апеляційних судах, де близько 40% посад залишаються вакантними. Це означає, що приблизно 60% суддів у апеляційних судах відсутні, що може призвести до паралічу правосуддя в цій сфері.

Сергій Демченко, представник Комітету Верховної Ради України з юридичних питань:

На сьогоднішній день існує близько 500 відкритих вакансій, і якщо ми їх не закриємо, то, на жаль, навантаження, яке вже спостерігається через нестачу кадрів у судовій системі, може зрости. Це навантаження перевищує норму більш ніж у сім разів на одного суддю, і в результаті ми можемо опинитися на межі колапсу. Тому ми зацікавлені в тому, щоб цей конкурс відбувся якомога швидше, і щоб більше суддівських посад було заповнено.

З цієї причини народні обранці вирішили внести корективи до тестування. Проте підкреслюють, що ніхто не скасовував ці тести! Особливо враховуючи, що тест на IQ був запроваджений згідно з рекомендаціями наших міжнародних партнерів. Таким чином, Верховна Рада прийняла законопроєкт в цілому, залишивши тестові завдання без змін, проте прибравши вимогу щодо високого прохідного балу - 75%.

Людмила Волкова, член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Наш парламент врахував думку експертів і, як результат, вніс зміни до законодавства. Зокрема, Вища кваліфікаційна комісія, відповідальна за проведення тестування, матиме повноваження встановлювати прохідний бал для тесту на IQ. Ця комісія визначить середній допустимий результат, який потрібно досягти, щоб кандидат міг перейти до наступної стадії конкурсу.

Денис Маслов, Голова Комітету ВРУ з питань правової політики:

Ми не можемо дозволити зупинку правосуддя з боку апеляційних судів. Сподіваюся, що ці обґрунтовані зміни до законодавства сприятимуть залученню кваліфікованих кандидатів, а також допоможуть уникнути втрат у процесі відбору. Саме для досягнення цієї мети були впроваджені відповідні корективи.

Олена Логінова, журналістка: