В Умєрова знову розглядають можливість інтеграції АОЗ і ДОТ. Гаврилюк підсилює свої позиції.
Протягом останніх двох тижнів кілька інформаційних джерел у Міністерстві оборони повідомили мені про ймовірне злиття АОЗ та ДОТ.
Нагадаю, що вперше ідея об'єднання двох агенцій виникла восени минулого року. З'явилась вона не внаслідок економічних обґрунтувань (їх ніколи ніхто не наводив), а конфлікту між міністром оборони Рустемом Умєровим і тодішньою очільницею АОЗ Мариною Безруковою.
Свідченням відсутності будь-якого економічного обґрунтування цієї ідеї є те, що спочатку міністр планував заснувати третю агенцію для закупівлі безпілотників. Але коли ця пропозиція не отримала підтримки (адже це вимагало б залучення щонайменше ста працівників, окремих бюджетних програм і значних фінансових витрат), було ухвалено рішення об'єднати АОЗ і ДОТ. При цьому більшу агенцію АОЗ планували інтегрувати до меншої ДОТ, яка навіть не мала власного приміщення для роботи з секретними документами.
Спробували просунути цю ідею, прикриваючи її словами "так вважають у НАТО". Проте в Стратегічному огляді чітко зазначено, що об'єднання агенцій не рекомендується в період миру.
Послам-країн НАТО тоді довелось провести роз'яснювальну бесіду з міністерством і пояснити, що негоже свої дії прикривати чужими вимогами, і що краще об'єднання таки відкласти (до мирних часів).
На єдиній зустрічі з Громадською антикоррадою Міноборони в жовтні 2024 Умєров пообіцяв не робити таке об'єднання до завершення воєнного стану.
Також міністр вимушений був нарешті подати на Кабмін склад наглядових рад АОЗ та ДОТ, які чекали цього рішення кілька місяців.
Події розвивалися наступним чином: у січні двоє представників держави підтримали продовження контракту Марини Безрукової на ще один рік та ініціювали проведення незалежного аудиту. У результаті, члени наглядової ради Юрій Джигир та Тарас Чмут були усунуті зі своїх посад, а сама Марина Безрукова втратила роботу після закінчення терміну дії контракту.
Її місце посів Арсен Жумаділов, який більше місяця за сумісництвом також очолював і ДОТ.
Проте, ще наприкінці січня інсайдери в ДОТ повідомили, що, поки активісти були переконані, що злиття агенцій не відбудеться, вони насправді вже працювали над цим об'єднанням.
Свою прихильність до об'єднання Арсен Жумаділов підтвердив і в розмові з членами ГАР МО наприкінці лютого.
На даний момент ця концепція може бути на межі реалізації, тому важливо згадати, чому деякі учасники ГАР МОУ, НАКО та ЦПК виступали проти об'єднання агентств.
Будь-який процес об'єднання - це час на бюрократичні процедури. Тільки призначення нового керівника АОЗ потягло за собою те, що нові контракти на боєприпаси не укладались більше місяця.
Ринки нелетальних та збройних закупівель дуже різні.
Замість двох агенцій, які працюють геть небездоганно і покращення їх роботи, закупівельних процедур, ми знову займаємось переставлянням ліжок.
Це не все, поряд з можливим об'єднанням АОЗ і ДОТ відбудеться реорганізація Департаменту політики закупівель. Не можу сказати, що за рік цей департамент зміг показати зуби, але корисне зробив.
Наприклад, створив колегіальний орган, який тепер принаймні дозволяє обговорювати в присутності членів ГАР МО технічні специфікації на нелетальну номенклатуру (а це одна з найбільш корупційних тем).
Тепер департамент політики закупівель, який мав би напрацьовувати якісь принципи для агенцій, перетворять на департамент закупівель.
Здавалось би, одне слово, але ми в кроці до повернення знаменитого ДДЗ (департамент державних закупівель), який купив нам яйця по 17, куртки Резнікова з решток турецького барахла, і поконтрактувався у Гринкевичів, які забули поставити речового майна на 1,5 мільярди.
Така зміна вивіски може стати невипадковою, бо якщо злиття агенцій проведуть шляхом ліквідації ДОТ, то такий департамент може прийняти на себе функції агенції.
Наказ щодо реформи департаменту планується до підготовки приблизно 20 квітня. Вірогідно, що його очолить військовослужбовець Сергій Булавко, а не цивільна особа Гліб Каневський.
Оскільки Сергій Булавко раніше обіймав посаду в Командуванні сил логістики, це може вплинути на вдосконалення підходів КСЛ до певних процесів.
Усі події, що відбуваються нині навколо обох агентств, скоріше нагадують створення централізованого контролю, аніж справжні демократичні процеси.
Погляньмо. 6 березня Арсен Жумаділов був призначений керівником АОЗ. А 7 березня в наглядову раду АОЗ були призначені два представники держави - перший заступник міністра оборони Іван Гаврилюк та колишній заступник міністра Станіслав Гайдер.
Якби міністр подав кандидатури для складу наглядової ради АОЗ заздалегідь, то саме ці члени могли б призначити директора АОЗ. Однак міністр вирішив діяти інакше, призначивши директора самостійно, а лише потім формуючи склад АОЗ. При цьому міністерство не робить жодних дій для призначення п’ятого незалежного члена наглядової ради.
Команда міністерства, безумовно, посилила присутність своїх людей у АОЗ. Зокрема, планується призначення на посаду операційного директора держсекретаря Нікіти Нікітенка, хоча він не має відповідної професійної підготовки.
При цьому слід вказати на те, яку кількість повноважень сконцентрував в своїх руках заступник міністра Іван Гаврилюк щодо закупівель.
Відповідно до розподілу обов'язків, Гаврилюк виконує роль куратора в діяльності АОЗ та ДОТ. Крім того, під його керівництвом знаходиться департамент політики закупівель (ДПЗ).
Що стосується діяльності АОЗ, Гаврилюк може мати вплив:
- на розподіл фінансових ресурсів через бюджетну комісію Міністерства Образування;
- щодо організації оборонних закупівель та аналізу комерційних пропозицій АОЗ за участю Координаційного штабу Міністерства оборони України;
- здійснення нагляду за процесом укладання контрактів АОЗ через ГУКОЗ (Головне управління контролю оборонних закупівель) та у ролі члена Наглядової ради.
З Гаврилюком асоціюють передачу спочатку 23 мільярдів гривень від Міністерства оборони до Державної прикордонної служби, які були використані для придбання зброї у польського посередника Lechmar. У лютому також було передано ще 78 мільярдів.
Окрім цього, під наглядом Гаврилюка залишаються військові представники, які сприяли закупівлі дефектних 120-мм мін у українського виробника.
Подібна концентрація повноважень в однієї людини - навіть фахівця, більше нагадує не розбудову інституцій, а запровадження принципу сильної руки і єдиноначалія.
Не кажучи вже пріснопам'ятні корупційні ризики.
