В Офісі омбудсмена роз’яснили причини, з яких Росія не погоджується на звільнення цивільних осіб, утримуваних у полоні.

Російська сторона не має наміру повернути українських цивільних громадян і не надає жодних відомостей Координаційному штабу про їхнє місцезнаходження, оскільки вони можуть бути свідками вчинених агресором військових злочинів.

Про це повідомив директор Департаменту моніторингу додержання прав у секторі оборони та прав ветеранів і військовослужбовців полонених та членів їх родин Офісу уповноваженого Верховної Ради з прав людини Станіслав Куліш під час панельної дискусії "Виклики ідентифікації та повернення цивільних з російської неволі: стратегії держави та громадського сектору", передає кореспондент Укрінформу.

"Російська Федерація навіть не бажає підтверджувати факт затримання цивільних осіб. Тому, коли йдеться про необхідність повернення цих людей, російська сторона не виявляє наміру їх відпускати, щоб вони могли розповісти про свої переживання і те, що з ними сталося. Вони є свідками воєнних злочинів, скоєних Росією проти цивільного населення та на окупованих територіях," - зазначив Куліш.

Представник омбудсмена зазначив, що Росія користується тим, що у міжнародному гуманітарному праві немає законодавчих норм, які передбачають повернення цивільних громадян під час війни.

"Є норми, які встановлюють заборону певних дій щодо цивільного населення. Є певні правила поведінки і навіть норми, які вбачають звільнення з-під варти. Але немає норми, яка дозволяла би вимагати звільнення і повернення наших співвітчизників додому. На жаль, її немає. І Російська Федерація дуже успішно використовує цю прогалину, відмовляючись від змістовних перемовин і відмовляючись від повернення певних людей", - сказав Куліш.

За його словами, на сьогодні Україна ідентифікувала майже 16 тисяч цивільних громадян, які стали жертвами насильницьких зникнень та свавільних затримань з боку РФ. Водночас лише щодо 1861 цивільної особи наявна верифікована інформація про факт ув'язнення на території РФ і лише стосовно 886 осіб факт позбавлення особистої свободи офіційно підтверджено Міжнародним комітетом Червоного Хреста.

"З одного боку, це великі цифри, а з іншого - розуміємо, що вони набагато більші. Адже ми не маємо доступу до інформації щодо всіх постраждалих громадян, які потрапили до рук країни-агресора", - заявив Куліш.

Він підкреслив, що українські цивільні громадяни, які втратили особисту свободу на території Російської Федерації, можуть бути класифіковані на три групи. Перша з них - це військовополонені, до яких часто відносять і цивільних осіб, які не мають військового статусу.

В цілому, мова йде про колишніх військових, учасників АТО, правоохоронців, суддів, а також волонтерів, які надавали підтримку Збройним Силам України. Російська Федерація класифікує всіх їх як військовополонених. Чому так? Це дозволяє їй збільшувати свій обмінний резерв і створювати додатковий тягар для обмінного фонду України. З іншого боку, ця категорія має найвищі шанси на повернення додому. Серед 4552 українців, які були повернуті з полону завдяки зусиллям Координаційного штабу з питань військовополонених, є 173 цивільних осіб, які також мали статус військовополонених під час ув'язнення, - зазначив представник Офісу омбудсмена.

До другої категорії, за його словами, відносять цивільних громадян України, які були затримані під час окупації й засуджені Росією до відбуття покарання у в'язниці.

"Це цивільні особи, які були заарештовані під час окупації. Щодо деяких з них вже відкрито кримінальні справи, а кілька осіб отримали вироки. Звісно, у такій ситуації важливо врахувати Конвенцію Ради Європи про передачу засуджених осіб 1983 року, але, на жаль, через розірвання дипломатичних відносин з Російською Федерацією, вона не може бути застосована," - зазначив Куліш.

Остання, але найскладніша категорія, на думку автора, включає в себе незаконно утримуваних цивільних громадян України.

"Чому ця категорія є найбільш складною? Це пов'язано з тим, що ми маємо обмежену інформацію про причини затримання цих громадян, місце їх утримання, а також підстави для цього. Російська Федерація абсолютно не розкриває жодних відомостей про цивільних осіб," - зазначив Куліш.

Як інформував Укрінформ, в Україну доставили тіло журналістки Вікторії Рощиної, котра загинула під час утримання в Росії.

За словами представника Головного управління розвідки Міноборони Андрія Юсова, Україна ініціювала створення змішаних медкомісій, відповідно до міжнародного права, щоб важкохворі і важкопоранені поверталися швидше.

19 квітня 2025 року були визволені з полону 277 українців, серед них - 268 рядових і сержантів, а також дев'ятеро офіцерів. Більшість із тих, кого вдалося повернути, - молодь після 2000 року народження.