У Грузії продовжуються акції протесту: яким чином вони вплинуть на майбутнє держави.

Майже місяць минув з парламентських виборів в Грузії. Тим часом в країні продовжуються протести, однак шанс на кардинальні зміни влади поки що невеликий.

26 жовтня Грузія провела парламентські вибори, які вважаються найбільш значущими в історії країни. За попередніми даними, перемогу здобула партія "Грузинська мрія", яка раніше вже перебувала при владі, отримавши 54,23% голосів виборців. Однак у Тбілісі та на закордонних виборчих дільницях "Грузинська мрія" зазнала поразки, не зібравши навіть 50% голосів. Зокрема, на закордонних дільницях лише 17,7% громадян Грузії підтримали цю партію.

Тим часом опозиційна "Коаліція за зміни" отримала 10,8%, "Сильна Грузія" - 8,76%, "Єдність - Національний рух" - 10,1% та "Гахарія - за Грузію" - 7,75% голосів.

Зазначимо, що під час голосування фіксували порушення виборчого процесу, окрім того - масові вкидання бюлетенів, видачу кількох бюлетенів одній людині, а також сутички на виборчих дільницях. 27 жовтня президентка Грузії Саломе Зурабішвілі відмовилася визнати результати парламентських виборів та оголосила акцію протесту.

"Я не схвалюю ці вибори. Їх не можна визнати легітимними. Це все одно що визнати присутність Росії тут і підпорядкування Грузії її впливу," - відзначила вона.

Саломе Зурабішвілі висловила думку, що результати виборів були "повністю підроблені" на користь партії "Грузинська мрія".

"Ми стали свідками та жертвами російської спецоперації. Я приїхала в країну не для цього. Наші пращури не для цього жили, і ми цього не приймемо. Ніхто не може відібрати у Грузії європейське майбутнє", - підсумувала Зурабішвілі.

Опозиція вимагає перевиборів. 17 листопада у Тбілісі прихильники проведення нових виборів встановили близько 30 наметів біля Тбіліського державного університету. Втім, правляча більшість у грузинському парламенті відмовляється від перевиборів и і продовжує реагувати на грузинський протест силою. Так, уже на третій день акції поліція розігнала наметове містечко: співробітники правоохоронних органів вихоплювали людей по одному і кудись відводили.

Після цього Саломе Зурабішвілі оголосила про намір оскаржити результати виборів у Конституційному суді.

Однак експерти не вірять, що в Грузії відбудуться перевибори.

"Конституційний суд знаходиться під повним контролем олігарха Бідзіна Іванішвілі та його російської проксі-сили, яку ми іменуємо 'Російська мрія'. Тому з практичної точки зору, ситуація залишиться незмінною. Водночас, важливо вжити заходів для збереження юридичного механізму, аби у випадку політичної волі можна було скасувати ці вибори та призначити нові", - зазначив член політради Єдиного національного руху Грузії Дмитро Шашкін.

20 листопада стало відомо, що опозиційні сили Грузії вирішили зупинити свої протести. За інформацією «Эхо Кавказа», організатори мітингів вирішили тимчасово розпустити учасників акцій з метою розробки нової стратегії дій.

Експерти застерігають: країну може очікувати перспектива стати сателітом Російської Федерації.

Політолог та віцепрезидент аналітичного центру "Політика" Олег Лісний в інтерв’ю на Громадському радіо зауважив, що у випадку, якщо опозиційні сили не зможуть організувати ще одну революцію, їхня доля може бути схожою на білоруську.

"Робити таку серйозну революцію, яку робили українці й досягли своїх результатів. Що б потім не було, яка б ціна не була, але це треба робити. Зараз для них є момент істини", - каже Олег Лісний.

Політолог і професор Чорноморського міжнародного університету в Грузії Ніка Читадзе зазначає, що в Грузії демонстрації відбуваються практично щодня.

"Іноді в великій кількості, іноді менш помітно, але грузинське суспільство чітко висловлює свою позицію: воно не приймає фальсифікацію виборів та антидемократичну, проросійську політику, яку наразі реалізує правляча партія в Грузії", - підкреслив Читадзе в ефірі FREEДОМ.

Він зазначив, що Грузія зараз опинилася в серйозній політичній кризі. Одним із можливих способів подолати цю ситуацію можуть стати нові вибори до парламенту.

Браян Вітмор, позаштатний старший дослідник Євразійського центру Atlantic Council, під час початку протестів у Грузії вказував, що парламентські вибори 2024 року в країні перейшли в стадію "майдану", де можливі три різні сценарії розвитку подій.

"Цей сценарій може нагадати мирну Революцію троянд 2003 року, коли вуличні протести призвели до падіння корумпованого та авторитарного режиму Едуарда Шеварднадзе. Є ймовірність, що це викличе насильницькі дії проти демократичної опозиції з таємною підтримкою Росії, подібно до подій у Білорусі в 2020 році," - цитує експерта видання NV.

Або ж це може стати приводом для прямої російської інтервенції, як в Україні у 2014 році, зазначає Вітмор. Більш ніж за два десятиліття після того, як громадянське суспільство Грузії досягло повноліття під час Революції троянд, країна прямує до ще одного вирішального раунду. Сфабриковані вибори 26 жовтня були лише першим дзвіночком.

Цікаво, що паралельно з протестами в Грузії, розпочалися також акції протесту в окупованій Росією Абхазії.

Нагадуємо, що 15 листопада в окупованій російськими військами Абхазії розпочалися масові протести. Люди вийшли на вулиці, висловлюючи вимогу скасування закону, що регламентує виконання угоди з РФ щодо інвестиційної діяльності російських юридичних осіб. Учасники акцій захопили кілька будівель у Сухумі та закликали президента Абхазії Аслана Бжанію піти у відставку.

Сам "лідер країни" оголосив про спробу "перевороту". Він вимагав "нормалізації ситуації в рамках закону" і звернувся до протестувальників з проханням звільнити захоплені в Сухумі споруди, після чого, як стверджується, готовий був залишити свою посаду. Врешті-решт, через кілька днів між сторонами було підписано угоду, відповідно до якої опозиція погодилася розблокувати та повернути адміністративні будівлі, захоплені учасниками протесту. І так, це дійсно сталося.

Кандидат політичних наук та експерт-міжнародник Станіслав Желіховський в ефірі Еспресо каже, що Кремль міг спланувати протести в Абхазії, аби більше впливати на політику грузинської влади.

"Я не відкидаю можливості, що ця ситуація з законопроєктом могла бути спланована в Москві, аби створити умови для прямих переговорів між правлячою партією Грузії та російською стороною. Кремль, таким чином, прагне посилити свій вплив на політичні рішення в Грузії. Не виключено, що найближчим часом ми станемо свідками нових подій. Крім того, можна припустити, що ситуація в Абхазії може слугувати лише фоном для ще тіснішого зближення поствиборчої Грузії з Росією", - зазначає міжнародний експерт.

Політолог і виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко вважає, що акції протесту в Абхазії є складовою більш широкого процесу. Він звертає увагу на те, що угода, проти якої в Сухумі висловлювали незгоду, фактично надає росіянам більше прав на власність, ніж місцевим мешканцям, що може призвести до їхньої масової покупки майна в регіоні. Ймовірно, аналогічна ситуація може виникнути і в Південній Осетії.

Він не виключає, що для укріплення позицій новообраної проросійської грузинської влади Кремль може почати "повертати" окуповані території. Але ці території вже будуть під владою російських "інвесторів".

"Якщо Абхазія та Південна Осетія таким чином 'повернуться' до Грузії, перспектива на євроатлантичний курс стане неможливою. Ці регіони перетворяться на російський анклав з домінуванням російського бізнесу, де буде відсутня вся грузинська присутність. Таким чином, Грузія, без будь-яких збройних конфліктів, опиниться під контролем Росії," - підкреслив Буряченко в ефірі 24 каналу.

Тоді чинна грузинська влада буде розповідати, що їхня політика привела до повернення територій, каже аналітик.

"Однак у такій ситуації Грузія цілком потрапить під контроль Росії," - зазначає Буряченко.