"Оновлення державного майна". Колонії, готелі, хлібопекарні - список об'єктів, які найбільше зростають у вартості під час процесу приватизації.

Виправна колонія №48, розташована у Львові. Джерело: Фонд державного майна України.

Восени 2022 року відбувся новий етап приватизації малих об'єктів, вартість яких не перевищує 250 млн грн, що виявився досить успішним рішенням. Протягом 2023 року до середини 2025 року державний бюджет поповнився на 7,8 млрд грн завдяки реалізації цих активів.

З погляду великої приватизації такі цифри не вражають. Наприклад, ціна проданого у вересні 2024 року готелю "Україна" становила 1,05 млрд грн, а в результаті приватизації в жовтні 2024 року Об'єднаної гірничо-хімічної компанії держава отримала відразу ж 3,9 млрд грн.

Перевага малої приватизації полягає в її здатності забезпечувати стабільний і рівномірний потік коштів до державного бюджету. До того ж, знайти покупців для невеликих об'єктів значно легше. Наприклад, продати спиртозавод у Львівській області за 100-150 млн грн – це одне, а от реалізувати велике стратегічне підприємство за кілька мільярдів гривень – зовсім інша справа, адже такі угоди вимагають не лише значних інвестицій, а й професійного управління для подальшого успішного розвитку.

Mind у рамках циклу публікацій Upgrade держмайна склав рейтинг об'єктів (див. інфографіку наприкінці тексту), за які розгорнулася найзапекліша конкуренція, а також розбирався - хто та чому їх купував.

В цілому, процес малої приватизації виглядає як вигідна угода для всіх учасників. Держава отримує можливість позбутися непрофільних активів, які потребують адаптації або оновлення. Водночас приватні інвестори отримують готові об'єкти для переміщення бізнесу або ж функціонуючі підприємства, які, після вирішення боргових зобов’язань і незначних капітальних вкладень, можуть стати прибутковими.

Зрозуміло, далеко не всі приватизаційні аукціони є успішними. Окремі об'єкти, які виставлені на продаж, - у жалюгідному стані: у них відсутні ліквідні основні фонди, щодо них ініційовано процедуру банкрутства або ці об'єкти розташовані поблизу лінії фронту, що відштовхує потенційних покупців.

Внаслідок цього Фонд державного майна України (ФДМУ) змушений повторно виставляти ці активи на приватизацію та суттєво знижувати їхню ціну. Наприклад, Інститут титану в Запоріжжі, який ФДМУ планує продати вже в десятий раз 12 серпня, або завод "Мотордеталь-Конотоп" у Сумській області, приватизація якого залишається невдалою з кінця 2024 року.

Водночас є державні підприємства, за якими покупці вишиковуються в чергу. В аукціонах з їхнього продажу беруть участь до 10 і більше потенційних покупців, а ціна на такі об'єкти під час торгів зростає в кілька разів.

Не так багато державних активів, які були продані за вищими цінами. У проміжку між 2021 і 2025 роками Фонд державного майна України зміг приватизувати приблизно тридцять об'єктів, стартова вартість яких перевищувала 30 мільйонів гривень.

Mind створив рейтинг цих об'єктів, оцінюючи їхній потенціал зростання цін, при цьому виключивши підприємства, що на момент продажу стикалися з серйозними проблемами (такими як банкрутство чи повна деградація основних фондів). Додаткову інформацію можна знайти в інфографіці в кінці тексту.

Причому найуспішніші приватизаційні аукціони відбулися ще до початку повномасштабного вторгнення.

Ще в липні 2020 року столичний готель "Дніпро" встановив рекорд, ставши першим масштабним випадком приватизації, через що його не включили до загального рейтингу свідомо. За право володіння цим об'єктом змагалися 29 компаній, а вартість на аукціоні зросла майже в 14 разів, досягнувши 1,11 млрд грн. Готель мав значний потенціал для приватизації, оскільки розташовувався в самому серці Києва, стабільно функціонував і не стикався з серйозними фінансовими труднощами чи простроченими боргами. Новим власником стала компанія "Смартленд", яка планувала перетворити готель на центр кіберспорту. Однак війна зруйнувала ці амбіції.

Готель "Дніпро". Джерело: Фонд державного майна України.

Наприкінці 2021 року фонд продав майновий комплекс держпідприємства "Калуська теплоелектроцентраль - нова" зі зростанням вартості у 3,5 раза, до 800 млн грн. Влітку 2019 року Міністерство енергетики спробувало передати цей об'єкт у власність територіальної громади міста Калуш (Івано-Франківська область), але восени 2019 року Кабмін анулював це рішення, і через два роки ТЕЦ потрапила на приватизацію. Її придбала компанія "Костанза", щодо якої на сьогодні відкрито процедуру банкрутства.

Несподівано високий інтерес виявили інвестори в червні 2021 року до Львівської виправної колонії №48, яка була продана за 377 млн грн зі зростанням ціни майже втричі. Оскільки з 2020 року колонія перебувала у стані ліквідації, на приватизацію було виставлено її майно - переважно це різні об'єкти нерухомості (будівлі, цехи, майстерні).

Новим власником стала компанія "Девелопмент інжиніринг сервіс", що є складовою групи SoftServe. Ця велика IT-компанія має 60 філій по всьому світу, з основними офісами у Львові та Остіні (США). SoftServe мала намір побудувати офісний комплекс на території колишньої колонії, але, ймовірно, внаслідок війни ці плани були відкладені.

У травні 2021 року Дунаєвецький комбінат хлібопродуктів був проданий за 273 мільйони гривень, що майже в півтора рази перевищує початкову ціну. Аукціон відбувся лише з одним учасником, яким стало ТОВ "Епіцентр К", що належить Олександру та Галині Герегам, і саме вони стали новими власниками підприємства.

Придбання Дунаєвецького хлібокомбінату стало наступним етапом у зміцненні позицій групи "Епіцентр" в аграрному секторі, який компанія активно розвиває протягом кількох років. Як зазначила влітку 2024 року в інтерв'ю Forbes Юлія Свириденко, на той час міністр економіки, Гереги інвестували понад 220 млн грн у модернізацію комбінату, забезпечивши його повний перезапуск.

У вересні 2021 року фонд реалізував виробничі активи державного підприємства "Одесавинпром" за 235 мільйонів гривень, що стало свідченням майже чотирикратного зростання їхньої вартості. Незважаючи на те, що на момент приватизації підприємство перебувало у складному фінансовому становищі (протягом чотирьох років зазнавало збитків і мало негативний власний капітал), воно продовжувало свою діяльність, виробляючи понад 6,5 мільйона літрів шампанського, ігристих вин та слабоалкогольних напоїв щорічно.

Також слід зазначити, що деякі з проданих активів знаходяться в історичному центрі Одеси, зокрема на Французькому бульварі. Це викликало значний інтерес до підприємства, і в аукціоні взяли участь 12 учасників. Переможцем стала одеська компанія "Каплор 7", що спеціалізується на виробництві алкогольних напоїв.

"Одеський завод промисловості". Джерело: Фонд державного майна України.

Ще один виробник алкогольних напоїв, Одеський завод шампанських вин, був проданий на початку 2022 року з підвищенням початкової вартості в 2,2 рази, за 195 млн грн. На момент приватизації підприємство не функціонувало вже протягом чотирьох років і з 2018 року шукало інвестора для оновлення виробничих потужностей.

Покупцем заводу стала компанія "Елітбуд Груп", яка пов'язана з ексдепутатом від "Партії Регіонів" і колишнім мером Одеси Олексієм Костусєвим. За даними системи YouControl, Одеський завод шампанських вин після приватизації відновив діяльність і почав одержувати дохід від основної діяльності (у 2023 році він становив 2,2 млн грн), хоча на прибуток вийти поки що не зміг.

Ще більший інтерес викликають ті об'єкти, що були приватизовані після лютого 2022 року. Адже в умовах воєнного стану не лише знизився попит на держмайно, а й потенційні інвестори стали вибагливішими. Вони купують активи або взагалі за безцінь, як це було з Триліським спиртзаводом, ціна якого знизилася у 100 разів - до 6500 грн, або нормальний бізнес, що працює, як-от завод "Пентопак" - він був конфіскований у російського бізнесмена Івана Саввіді та проданий у червні 2024 року за 103 млн грн.

Яскравим прикладом малої приватизації під час війни є продаж підприємства "Рівнеторф" у липні 2023 року. Початкова вартість активу зросла в 4,4 рази, в результаті чого фінальна ціна продажу досягла 205 млн грн. За право придбати підприємство боролися 12 компаній, і в підсумку покупцем стало ТОВ "Ленд Гроу", яке спеціалізується на переробці торфу.

Це типовий приклад, коли державне підприємство опинилося в руках спеціалізованого інвестора. "Рівнеторф" не мав заборгованості, але потребував фінансування та оновлення. Однією з його головних переваг було наявність спеціального дозволу на видобуток торфу на родовищі "Старники" у Рівненській області. Після приватизації цей дозвіл був переоформлений на компанію "Ленд Гроу".

"Рівнеторф" - це назва, надана Фондом державного майна України.

Приватизація майнового комплексу підприємства "Електронмаш" у Києві, яке не функціонувало, виявилася досить успішною. У травні 2023 року його було продано за 121 млн грн, що вдвічі більше від початкової вартості.

У часи Радянського Союзу це підприємство виготовляло комп'ютерну техніку, проте не змогло витримати конкуренцію з іноземними виробами. Протягом тривалого періоду "Електронмаш" фактично не вів жодної діяльності, а лише орендував своє майно, щоб трохи покрити поточні витрати. Річні збитки компанії становили від 10 до 20 мільйонів гривень, а заборгованість, що накопичилася до моменту приватизації, перевищила 21 мільйон гривень.

Компанія "Інком Рент", яка виграла приватизаційний аукціон, згідно з даними YouControl, має зв'язки з братами Супруненками (які контролюють "КиївХліб") та Ігорем Баленком (колишнім власником мережі супермаркетів "Фуршет"). Ця компанія спеціалізується на операціях з нерухомістю. Отже, можна припустити, що покупця зацікавило вигідне розташування підприємства та наявність у нього об'єктів нерухомості загальною площею понад 110 тисяч квадратних метрів.

"Електронмаш" – джерело інформації: Фонд державного майна України.

Готель "Козацький", розташований у столиці, був реалізований в липні 2024 року за суму 400 млн грн. Хоча йому не вдалося досягти таких же результатів у приватизації, як готелю "Дніпро", проте під час аукціону його вартість зросла майже до трьох разів.

Причому "Козацький" був не в найкращому стані: його збитки у 2022-2023 роках становили 14 млн грн, прострочені борги перевищували 9 млн грн, а проти екскерівництва готелю були відкриті кримінальні провадження за фактами зловживання службовим становищем.

Розташування готелю в самому серці Києва, на майдані Незалежності, стало основним фактором привабливості для потенційних інвесторів. В аукціоні взяли участь три учасники, але перемогу здобула компанія "Надія", яка має зв'язки з підприємцем Сергієм Сподіним. Останній, у свою чергу, пов'язаний з Анатолієм Юркевичем, власником групи компаній "Мілкіленд" і колишнім власником збанкрутілого Укрпрофбанку. Крім того, Сподін є власником київського торговельного центру "Магеллан" та співвласником мережі "Галя Балувана".

Готель "Козацький". Джерело: Фонд державного майна України.

У лютому 2024 року відбулася приватизація Київського експериментального протезно-ортопедичного підприємства. Цей актив було продано зі зростанням вартості у 5,3 раза за 165 млн грн, а в торгах взяло участь 14 компаній.

Покупцем підприємства стала компанія "Реал Славутич 1", яка афілійована з бізнесменом Романом Луніним. Йому належать мережі супермаркетів "Велика Кишеня" та "Велмарт". За умовами приватизації новий власник Київського протезного заводу має погасити його борги в розмірі 34,4 млн грн і протягом 10 років зберегти профіль діяльності підприємства. Тому цілком імовірно, що Лунін вирішив спробувати себе в новій сфері бізнесу, оскільки продукція протезного заводу у військових реаліях має підвищений попит і важливу соціальну складову.

Не так давно, на початку серпня 2025 року, Фонд державного майна України реалізував майновий комплекс Київського авторемонтного заводу за 123 мільйони гривень, причому початкова ціна об'єкта зросла майже в три рази.

Що цікаво: у травні це підприємство було продано компанії "Магістральбудтрейд" за 310 млн грн, але покупець не сплатив цей лот, тож ФДМУ виставив завод на продаж повторно. На цей раз переможцем стала компанія "Інтер Фуд 2000", яка спеціалізується на оптовій і роздрібній торгівлі.

Імовірно, її справжній інтерес полягає не стільки в самому підприємстві, скільки в земельній ділянці площею майже 10 гектарів та нерухомості, що входить до складу майнового комплексу заводу (26,7 тис. кв. м). Після погашення боргів у розмірі 30 млн грн і через півроку після приватизації новий власник отримає можливість вільно розпоряджатися активом — продавати його або змінювати профіль використання, наприклад, створити там логістичний центр. Крім того, об'єкт знаходиться у дуже вигідному місці, поруч із станцією метро "Берестейська".

Київський завод з ремонту автомобілів. Джерело: Фонд державного майна України.

Якщо розглянути підсумки приватизації за останні кілька років, можна помітити, що інвесторів приваблюють дві основні категорії державних активів.

Перша - це збиткові підприємства й такі, що навіть непрацюють, на базі яких можна розгорнути новий бізнес. Але такий об'єкт не повинен бути в зовсім критичному фінансовому стані (не мати великих боргів) та одночасно мати цінність з погляду нерухомості (земля, споруди, комунікації, вдале розташування).

Друга - це компанії, які можуть бути запущені в стабільний прибутковий режим за невеликі інвестиції. Інвестори, при цьому, приділяють увагу відсутності значних прострочених боргів та серйозних юридичних труднощів, таких як арешт майна або судові процеси.

Найважливіше те, що покупці, як правило, надають перевагу тим об'єктам, які знаходяться на значній відстані від зони конфлікту. Вони не мають наміру інвестувати великі суми в активи, які можуть бути пошкоджені або знищені в найближчий час, без жодної можливості їх відновлення.